Три покарання за одне порушення – це абсурд. Маємо залишити одне адекватне
13% штрафів за місяць - це вбивство української оборонки. Потрібно переглянути систему штрафів ддя виконавців державних контрактів
Український ОПК став абсолютним рекордсменом по всіх показниках у 2024 році. Потужності українського оборонно-промислового комплексу зросли у 6 разів з початку повномасштабного вторгнення.
Наші виробники, а це понад 1000 державних та приватних компаній, можуть випускати продукції на $20 млрд. Україна вже випускає більше гаубиць власного виробництва, ніж “будь-яка країна вільного світу”. Понад 90% потреб у дронах для війська, а це більше 1 млн штук, також були забезпечені силами українських виробників.
Про український ОПК все частіше почали говорити на міжнародних конференціях як про серйозного гравця. Але будемо відвертими: наші виробники змогли досягти цього результату часто всупереч обставинам. Український сектор ОПК працює в екстремальних умовах не лише через війну, а й через державну бюрократію та існуючі нормативні обмеження, які часто ставлять українські компанії у дискримінаційні умови в порівнянні з іноземними.
Прильот російської ракети у виробництво, несвоєчасна поставка виробнику сировини чи комплектуючих з-за кордону, блекаути - це далеко не повний причин, через які в українських виробників можуть виникнути затримки з постачанням озброєння. Відповідь державних замовників - не розуміння і підтримка, а штрафи. Потрійні!
Потрійний штраф за одне порушення
Для того, щоб виправити ситуацію, в рамках робочої групи по ОПК в нашій Парламентській спецкомісії ми напрацювали низку законопроектів. Два з них вже в роботу у Парламенті. Це зміни до Господарського та Цивільного кодексу, про які далі більш детально. Мета обох законопроектів - розвантажити українських виробників ОПК від зайвої бюрократії і надмірних потрійних штрафних санкцій, які стосуються одного виду порушення.
На сьогоднішній день за порушення термінів контракту поставки озброєння існує одночасно 3 різних санкції. Перший штраф - 7% штрафу за прострочку на місяць. Друга – щомісячна плата за користування авансовими коштами (3% в місяць). І третє – це пеня: за кожен день затримки із поставкою продукції нараховується пеня у 0,1% від суми контракту, за місяць таким чином набігає ще 3%.
Відповідно, наша позиція полягає в тому, що, по-перше, три санкції за один і той самий вид порушення - суперечить юридичній логіці і здоровому глузду. Державні замовники обмежили прибуток виробників української зброї в середньому у 5-7%. А сума штрафів за перший же місяць затримки разом становить 13% і вдвічі перевищує потенційно отриманий постачальником прибуток за рік. За таких умов виробники української зброї не просто мають зі збитком поставити товар, а ще й дістати власні гроші з кишені і доплатити державі.
Зміни до законодавства для розвитку українських виробників озброєння
Тому ми пропонуємо врегулювати проблемні питання в законодавстві. А конкретно, з трьох видів штарфу за одне порушення залишити єдиний - найбільш ефективний. Це пеня, яка нараховується щоденно і становить 0,1% в день.
Відповідно, два інших штафи потрібно прибрати.
Днями, ми прибрали другу з трьох санкцій: фіксований штраф у 7%, який нараховуються одноразово за місяць протермінування.
Далі в порядку денному перегляд третього з трьох штрафів. Це зміни до цивільного кодексу, які передбачають штраф у 3% щомісяця за так званне “користування коштами”.
Чому так званне? Тут варто пояснити, що жоден виконавець державного контракту з оборонки не може вільно використовувати авансові кошти. Гроші надходять не на їхні рахунки, а в Державне казначейство. Використати кошти можна лише для оплати комплектуючих, запчастин чи субпідрядників, надавши платіжку та договір. Тоді казначейство відпускає гроші.
Наші пропозиції та законопроекти з'явилися не на рівному місці. Впродовж останніх місяців в робочій групі по інвестиціям в ОПК ми багато працювали разом з нашими зброярами, із замовниками, обговорювали їх потреби, вивчали, які перепони є для того, щоб український ринок озброєння масштабувався, обговорювали їх з урядом.
Ці законопроекти покликані провести певну дерегуляцію, розкрутити гайки і дати можливість українській "оборонці" розвиватися швидше. Сильний український ОПК є нашою найнадійнішою гарантією безпеки. А тому варто створювати умови для його подальшого розвитку. Менше бюроктаії та більше роботи.
Штраф має бути! Але він має бути ефективний і має стимулювати виконання контракту, а не вести до банкрутства підприємств, та руйнування галузі українського виробництва озброєння. Знищений чиновниками і бюрократами постачальник, точно ніколи не поставить зброю на фронт.
Крім того, за постачання неякісних товарів (типу недавніх мін, які виявились непридатними до використання) в Господарському кодексі є окремі штрафи (це санкції за неякісність товару) (абзац 2 частини 2 статті 231 ГК України) і це 20% від вартості неякісного товару, а за непоставку товару взагалі передбачена кримінальна відповідальність.
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко вчора о 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко вчора о 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш вчора о 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер вчора о 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков 05.05.2025 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар 05.05.2025 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук 05.05.2025 17:03
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко 05.05.2025 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж 05.05.2025 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак 05.05.2025 13:28
- Пенсійна реформа 2025 року 408
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 170
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 104
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 97
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 95
-
Суд наказав знести відпочинковий комплекс на Дніпрі у Києві
Бізнес 18434
-
Reuters дізналося зміст нового пакета санкцій ЄС проти Росії
Бізнес 6387
-
Україна переходить до остаточного знищення Чорноморського флоту
Думка 6278
-
Правопис без правил: дев'ять дивних винятків, які ми взяли як норму
Життя 4080
-
"Що скажуть люди": чому нас так хвилює думка інших — і як повернути собі себе
Життя 4042