Інвестпроект Risoil: "правоохоронці" завдають державі збитки на 400 млн грн
Правоохоронці Одещини мають припинити безпідставне втручання в інвестиційний проект вартістю 1,5 млрд
400 млн грн – це сума, яку ми недоотримаємо в бюджет в цьому році. Чому? Читайте далі історію про те, як 3 правохоронців під час війни «кидають» державний бюджет на такі не хілі гроші.
Вчора цю історію в деталях розбирала наша Парламентська спецкомісія по захисту інвесторів. Сказати, що всі присутні – 15 народних депутатів, бізнес-омбудсмен, Швейцарське посольство та інші – були шоковані від треша, який несли “правоохоронці”, це не сказати нічого.
А тепер детальніше. Швейцарський інвестор Risoil збудував надсучасний пірс у порту «Чорноморськ» на Одещині. Будівництво цього пірсу дозволить в 5 разів збільшити обсяг перевалки лише цього терміналу, а надходження до бюджету через портові збори та податки збільшити на 400 млн грн щороку.
Як сказав вчора Замміністра інфраструктури - це перший (!) за 30 років незалежності України проект з побудови причальної інфраструктури за приватні кошти. Інвестор вклав в даний проект 1,5 млрд грн. Більше того, продовжував вкладати інвестиції навіть під час війни! І таки добудував, незважаючи на ризики, обстріли і складнощі в логістиці.
Ще минулого року цей сучасний пірс можна було ввести в експлуатацію, збільшити потужності “зернового коридору”, ініційованого Президентом Володимиром Зеленським, експортувати більше зерна, отримати більше валютної виручки та на порядок більше зборів та податків до збіднілого державного бюджету.
Але за дивним збігом обставин, чим вищою була ступінь готовності проекту, тим більше висмоктаних з пальця кримінальних проваджень з’являлося навколо нього. Подекуди доходило до відвертого абсурду:
В деяких випадках виїмки документів у інвестора намагались провести в рамках кримінальних справ, які розслідувались в інших містах щодо інших людей (наприклад, в рамках справи проти якогось ФОПа за неправильно встановлений ларьочок в місті Одеса, у інвестора в місті Чорноморськ намагались вилучити проектну документацію на будівництво пірса)…
В деяких випадках слідчі виявляли «дуальність норм», «колізії законодавства», але все, що можна було трактувати проти інвестора в цих «колізіях», трактувалось проти інвестора. Така собі презумпція винуватості…
В деяких випадках, під час найбільш запеклих обстрілів в жовтні 2022 року правоохоронці проводили контрдиверсійні роботи в порту, але не знайшовши ні диверсантів, ні терористів, зосереджували свої зусилля на іноземних інвесторах, проводячи «формальні та неформальні заходи»...
Словом, треш, треш і ще раз треш. Треш, який коштує нашій державі 400 млн грн недоотриманих податків та зборів, в той час як ми благаємо наших західних партнерів допомогти нам наповнити бюджет, щоб виплатити зарплати і пенсії.
Особисто я вважаю такі дії «правоохоронців» не просто «глупим» саботажем, а відвертою підривною діяльністю під час війни, діями направленими на послаблення нашої обороноспроможності, які наносять нашій державі і бюджету збитки у суму 400 млн грн лише цього року.
Ми беремо ще місяць на спроби врегулювати ситуацію переговорним шляхом. А далі не бачимо іншого варіанту, окрім як направлення заяв про злочин щодо діяльності цих «правоохоронців» і наполяганні на проходження ними поліграфів. В чиїх інтересах діють ці «правоохоронці» має дізнатись вся країна.
- Військовий закупівельник у ЗСУ: нова посада для ефективного забезпечення армії Євгеній Сільверстов 11:40
- Влада під час війни: кому вигідна загроза демократії? Дмитро Зенкін 09:51
- Як блокчейн змінює ринок електроенергії: можливості, виклики та перспективи Ростислав Никітенко 09:12
- Как уволиться из армии при наличии родственников с инвалидностью: советы Віра Тарасенко вчора о 20:04
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук 31.01.2025 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 31.01.2025 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 31.01.2025 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко 30.01.2025 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей 30.01.2025 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак 30.01.2025 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Точний прогноз, що змінює все 104
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки 86
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? 81
- Модна усмішка: Як сучасна ортодонтія змінює стандарти краси 75
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? 75
-
Тюрма за допомогу? Хто і чому блокує підтримку України в ЄС – перелік країн
2525
-
В Україні не вистачає сховищ для 1 млн тонн картоплі, це дестабілізує ринок
Бізнес 2345
-
Як виглядає графік американського мирного плану згідно з витоками інформації
Думка 1428
-
Поки ми втрачаємо найкращих наших людей на фронті, в тилу не маємо втратити совість
Думка 1321
-
"Часниковий бізнес – це дуже дорого. Але двократний заробіток за сезон – це реально"
Бізнес 1171