Роздуми...
Майже 70 років по тому, як закінчилася Друга світова війна, але пам’ять про події Другої світової війни не лише не згасає з роками, а, навпаки, стає дедалі конфліктнішою і болючішою.
Майже 70 років по тому, як закінчилася Другасвітова війна, але пам’ять про події Другої світової війни не лишене згасає з роками, а, навпаки, стає дедалі конфліктнішоюі болючішою. Друга світова війна все ще триває у нашійпам'яті, яка не знає ні миру, ні спокою, і ця пам'ять досі роз'єднує українців.
Тому цей день ми маємо святкувати не як "ВеликуПеремогу", а згадувати війну як національну трагедію. Ми маємо згадати, щоУкраїна, з огляду на її геополітичне розташування, стала епіцентромєвропейського театру воєнних дій у Другій світовій. На її землях з 22 червня1941 року і до 28 жовтня 1944 року було проведено 29 з усіх 76 стратегічних іфронтових наступальних та оборонних операцій. Це призвело до величезних жертв,до руйнувань міст, сіл і господарства. Український напрямок був основним увійні і саме тут вирішувалася доля народів Європи. А для Західної України війна, розпочата в 1939 р., незакінчилася берлінською капітуляцією. Боротьба Української Повстанської Армії зрадянськими Збройними силами тривала до початку п'ятдесятих років.
Багато років в Україні триває болючий процесвідродження історичної пам’яті та тривають баталії довкола оцінок Другоїсвітової війни. не можу не В кожній країні існують власні "офіційні"спогади та пам’ять про цю війну. Але в демократичних суспільствах немаєпомпезного святкування 8 травня як "Дня визволення" – натомість тамвшановують пам’ять усіх жертв війни та засуджують війну як антигуманну подію,відзначають День ветеранів, День спомину або День пам’яті про загиблих.
На Заході давно відмовилися від героїзації війниі згадують про неї як про велику трагедію, засуджуючи жорстокістьі масові вбивства. Люди в цей день приколюють до одягу червонуквітку маку — як символ пам’яті про загиблих у всіх минулихвійнах і не хизуються, як це роблять в державах колишнього СРСР,перемогами на тлі економічного і політичного зубожіння й занепаду.
Так само в і в Україні в цей день ми маємо згадуватине «глянцеву» героїчну версію війни, а війну як велику катастрофу, яка ніколине має більше повторитися. Саме це може об'єднати українців. Недарма кажуть щогерої роз'єднують, а жертви об'єднують. Тому ми маємо врешті-решт відмовитисявід опису війни як розповідей про "героїв" та "ворогів".
Нажаль, пам'ять про Другу світову війну і досі роз'єднує українців і є дужебагато охочих розколоти націю на «бандерівців» і «червоних». Але для того щобне відбулося розколу суспільства на своїх і чужих ми маємо порвати зі старимиміфами і радянськими традиціями. Різне сприйняття цієї війни і надмірнуполітизацію цієї теми ми маємо внаслідок довготривалого впливу радянської, атепер і російської пропаганди. Ми маємо перестати дивитися на минулемосковськими очима – цей погляд не тільки розбігається з історичними фактами,але й є політично небезпечним.
ВУкраїні виросли покоління, які перейняли радянську версію історії й будь-якіспроби скорегувати її сприймають як насильство над собою. Вважаю, що нинішнюпам'ять українців про Другу світову війну не можна насильно зробити спільною,однаковою. Але я переконаний, що в цей день українців можна і треба примиритичерез пошанування наших спільних жертв. Не можна підкреслювати біль одних жертві приглушувати страждання інших.
Питанняпро національне примирення як ніколи гостро постало після перемоги революції, ацьогорічне травневе святкування показує, яким складним є шлях суспільства дозлагоди. Досягнення єдності і порозуміння є нашим моральним обов'язком перед всіма жертвамивійни, а єдність в України можлива лише якщо ми проявимо любов та милосердя і вшануємобіль одне одного, вшануємо усіх жертв тієї страшної війни.
Тож давайтесхилимо в скорботі голови і згадаймо сьогодні всіх безневинно загиблих ізакатованих під час Другої світової війни! Вічна і світла їм пам’ять!
- Ключові інструменти, які допоможуть виграти найскладніші перемовини: поради підприємцям Владислав Пʼявка 10:46
- Харасмент у школах: чому мовчати небезпечно і як створити безпечне середовище для дітей Олександра Нікітіна 10:40
- З чого почати масштабування і систематизацію бізнесу Олександр Висоцький 10:29
- Як зменшити пори на обличчі? Вікторія Жоль 10:21
- Чи варто боятися фінмоніторингу? Сергій Пагер 08:40
- Що означає бути громадянином? Дмитро Зенкін вчора о 09:44
- Дві нові "гарячі точки" в Азійському регіоні Георгій Тука вчора о 07:54
- Європейський вибір України: Як суспільство звільняється від пострадянського минулого Штефан Сабау 26.04.2025 23:00
- Дзеркальні кроки – основа переговорного процесу Сергій Пєтков 26.04.2025 07:28
- Післяплата через Нову пошту та NovaPay: чи потрібен фіскальний чек? Арсен Маринушкін 26.04.2025 00:43
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді Павло Васильєв 25.04.2025 21:39
- Очікування vs реальність: правда про старт кар’єри в IT Сергій Немчинський 25.04.2025 10:36
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька 24.04.2025 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал 24.04.2025 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков 24.04.2025 13:11
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді 454
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі 127
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 111
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 100
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею 98
-
Зрадник Сальдо отримав підозру за заволодіння Херсонською нафтоперевалкою
Бізнес 8680
-
У Польщі зірвали спробу повернення російських дискаунтерів
Бізнес 7445
-
Скільки коштує стати блогером у 2025: реальні історії інфлюенсерок про старт, витрати та заробіток
Життя 4229
-
"Життя після 100 — не виняток, а нова норма": як тренд довголіття змінює наш підхід до краси
Життя 3596
-
Чому тепер Зеленський має козирі у переговорах, а у Трампа карти такі собі
Думка 2936