Види відповідальності за порушення в сфері законодавства про працю

Урядовці з екрану телевізора так залякали підприємців своєю мінімалкою та перевірками офіційного працевлаштування найманих працівників, що вже декілька разів доводилось чути про раптові перевірки і мільйонні штрафи. При спробах же з’ясувати, за що конкретн

Урядовці з екрану телевізора так залякали підприємців своєю мінімалкою та перевірками офіційного працевлаштування найманих працівників, що вже декілька разів доводилось чути про раптові перевірки і мільйонні штрафи. При спробах же з’ясувати, за що конкретно накладений штраф, у відповідь чую лише досить розмиті пояснення про триста двадцять тисяч. Тому сам собою напрошується висновок: підприємці не дуже розуміються на тому, яка ж відповідальність настає за порушення трудового законодавства. А проводити роз’яснювальну роботу державні органи не дуже й поспішають. І не дивно: рибку простіше ловити в каламутній воді. Тому будемо виправляти цей недолік.

Юридична відповідальність за порушення в сфері законодавства про працю, в залежності від їх характеру, є таких видів: кримінальна, адміністративна, фінансова та дисциплінарна. Нас в даному випадку цікавлять лише перших три види, так як вони можуть бути застосовані до суб’єктів господарювання та їх службових осіб збоку органів державної влади.

Кримінальна відповідальність законодавством України передбачена за вчинення злочинів проти трудових прав громадян. До такого виду юридичної відповідальності притягуються службові особи юридичних осіб, фізичніособи-підприємці та фізичні особи, що використовують найману працю інших осіб. Вона передбачена Кримінальним кодексом України за:

- незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним про порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" іншою особою, а також інше грубе порушення законодавства про працю (стаття 172 Кримінального кодексу України);
- грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, а також окремим громадянином або уповноваженою ними особою шляхом обману чи зловживання довірою або примусом до виконання роботи, не обумовленої угодою(стаття 173 Кримінального кодексу України);

- безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності(стаття 175 Кримінального кодексу України).

Покарання за вчинення вказаних діянь передбачене від штрафу до позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Щодо адміністративної відповідальності, то відповідно до піднятої теми нас цікавить стаття 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою передбачена відповідальність за:

- порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України "Про звернення громадян", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю;

- фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства; - порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці;
- порушення встановленого порядку повідомлення (надання інформації) центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, про нещасний випадок на виробництві;
- порушення встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України "Про військовий обов’язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

До відповідальності за вчинення вказаних вище адміністративних правопорушень можуть бути притягнуті посадові особи підприємств, установ і організацій та фізичні особи-підприємці, що використовують найману працю. Покарання передбачене у вигляді штрафу.

Фінансові санкції (фінансова відповідальність) за порушення законодавства про працю передбачені Кодексом законів про працю України. Власне, це і є те, чим найбільше налякані підприємці.

Відповідно до вимог частини 2 статті 265 вказаного Кодексу юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу (в даному випадку штраф є фінансовою санкцією) в разі:

- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
- порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
- недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України "Про військовий обов’язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; - недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
- вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
- порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.
Наведені вище фінансові санкції не можуть бути застосовані до фізичних осіб не підприємців, що використовують найману працю інших осіб.

Розуміння та чітке розмежування кримінальної, адміністративної і фінансової відповідальності та випадків їх настання необхідне підприємцям в першу чергу для обрання адекватного способу захисту своїх прав у випадку претензій збоку державних органів. І не забувайте, що вчасно надана правова допомога адвоката може зберегти не лише фінанси, а й свободу.