Контрагент-нерезидент не виконав свої зобов’язання та не сплатив за експортований з України товар. Закінчуються граничні строки надходження валютної виручки. Потрібно платити пеню у сфері ЗЕД або подавати до суду позов на нерезидента, що звільняє українськ
Контрагент-нерезидент не виконавсвої зобов’язання та не сплатив за експортований з України товар. Закінчуютьсяграничні строки надходження валютної виручки. Потрібно платити пеню у сфері ЗЕДабо подавати до суду позов на нерезидента, що звільняє українського експортеравід накладання на нього пені.
Але з якого саме моменту несплачується пеня, у разі прийняття судом рішення про задоволення позову?
Так, згідно з ч. 2 ст. 4 Закону №185, у разіприйняття до розгляду Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палатіУкраїни (далі – МКАС при ТПП) позовноїзаяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виниклавнаслідок недотримання нерезидентом строків, передбаченихекспортно-імпортними контрактами, строки,передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняютьсяі пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону №185, у разі прийняття судом рішення прозадоволення позову, пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 Закону № 185 або встановлених НБУ відповідно до статей 1 і 2 Закону № 185,не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.
Але, що саме є датою прийняття позову до розгляду судом?
Так, згідно зі ст. 17 РегламентуМКАС при ТПП України, затвердженому рішенням Президії ТПП України від17.04.2007 № 18 (1) (далі – Регламент), провадженняу справі порушується постановою головиМКАС про прийняття справи до провадження після подання до МКАС належним чином оформленої позовної заяви, оплаченої реєстраційнимзбором.
Днем подання позовної заявивважається день її вручення МКАС, а в разі відправлення позовної заяви поштою -дата штемпеля на конверті поштового відомства місця відправлення.
Вважаємо, що поняття «прийняттясправи до провадження» та «прийняття позову до розгляду» є синонімічними поняттямив даному випадку.
Також, вважаємо, що день прийняття МКАС позову до розглядута день подання позову – це двірізні події та дві різні дати.
В Регламенті не вказано, що головаМКАС повинен виносити постанову про прийняття справи до провадження саме в деньподання позову до МКАС.
Так, наприклад, позов може бути поданий01.04.2017, а постанова голови МКАСпро прийняття справи до провадження може бути прийнята 03.04.2017
Вважаємо, що пеня не сплачується здати ухвалення головою МКАС постанови про прийняття справи до провадження, а не з дати подання позову до МКАС зогляду на наступне.
По-перше, в ч. 2 та ч. 4 ст.4 Закону № 185 вказано, що пеня не сплачується з дати прийняття позову дорозгляду, а не з дати подання позову.
Тобто, в Законі № 185 вказано, щопеня не сплачується з дати прийняттяпозову до розгляду.
Але, не можна вважати датоюприйняття позову до розгляду, наприклад, дату штемпеля на конверті поштовоговідомства місця відправлення (що є датою подання позову), тому що неможливоприйняти позов до розгляду до моменту фактичного надходження позовної заяви доМКАС.
По-друге, в ч. 4 ст. 4 Закону№ 185 вказано, що пеня не нараховується уразі прийняття МКАС позову до розгляду.
Тобто, позов може бути як прийнятий, так і не прийнятий дорозгляду МКАС. В такому випадку, голова МКАС не ухвалює постанову про прийняттясправи до провадження, а позов повертається позивачу без розгляду.
Так, в ч. 3 ст. 17 Регламентузазначено: «Якщо є очевидним, що розглядподаного позову не належить до компетенції МКАС, позовні матеріали повертаються позивачу без розгляду протягом 10 днів».
Оскільки Закон № 185 пов’язує моментприпинення нарахування пені саме з датою прийняття позову до розгляду (ч. 4 ст. 4 Закону № 185), а ч. 3 ст. 17 Регламентупередбачає випадки, коли позов, післяйого подання до МКАС, повертається позивачу без розгляду, то нарахування пені припиняється саме в моментприймання позову до розгляду.
Частина 4 ст. 4 Закону № 185застосовується лише у разі прийняттяМКАС позову до розгляду. Тобто, ця норма Закону передбачає повноваження МКАСприймати або не приймати позов до розгляду.
Але, якщо розглядати моментприпинення нарахування пені саме як дату поданняпозову (а не дату його прийманняМКАС), то, у випадку надіслання позову поштою, МКАС втрачає повноваження неприйняти позов до розгляду. В такому випадку, словосполучення «уразі прийняття» втрачаєбудь-який сенс.
По-третє, в ст. 17 Регламентувказано: «провадження у справіпорушується постановою голови МКАС про прийняття справи до провадження після подання до МКАС належнимчином оформленої позовної заяви».
Тобто, сам Регламент розділяє моментподання позову та момент прийняття справи до провадження, що наступає післяподання позову.
Тому, вважаємо, що пеня перестаєнараховуватися з моменту прийняття МКАС позову до розгляду, що засвідчуєтьсяпостановою голови МКАС про прийняття справи до провадження, а не з моментуподання позову до МКАС наручно або поштою.
Судова практика ВАС України немістить сталої однозначної позиції по даному питанню.
Так, в ухвалі ВАС України від 13.07.2016 у справі № 813/4770/15зазначено, що днем прийняття позову судомвважається день його врученнябезпосередньо канцелярії суду абодень поштового відправлення позовної заяви на адресу суду, згідно штемпеляпоштового відділення тощо, в наслідок чого зупиняється нарахування пені запорушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених Законом України"Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" іпеня за їх порушення не сплачується.
Таким чином, податковий органпри нарахуванні пені за порушення термінів розрахунків у сферізовнішньоекономічної діяльності на підставі вимог Законом України"Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", неправомірно визначив термін зупинення її нарахування в порушення положень вказаного Законуз дати винесення судом ухвали про порушенняпровадження у справі, а не з дати звернення платника податків із заявою до суду.
Аналогічний висновок міститься вухвалі ВАС України від 12.04.2016 усправі №803/2044/14.
Але, судові рішення ВАС України містять і протилежні висновки.
Так, в ухвалі ВАС України від 13.07.2016 у справі № 826/23967/15зазначено: «Проте, судомапеляційної інстанції встановлено, що ухвалоюпостійно діючого третейського суду при Асоціації "Господарськийарбітраж" від 05 травня 2015року по справі № 01-016/15м було прийнятодо розгляду позовнузаяву ТОВ"Фалькон-Україна" до "FALCONGLOBALTRADELLP" про стягнення суми заборгованості згідноконтракту…
Виходячи з того, що арбітражнепровадження відкрито 05 травня 2015року, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, щосаме з цієїдати нарахування пені за порушення розрахунків в сфері зовнішньої економічноїдіяльності мало бути припинено та з урахуванням вирішення спору на користь позивача, не мало бутипоновлене».
Аналогічний висновок міститься впостанові ВАС України від 19.05.2016у справі № 2а-0770/608/11.
Отже, судова практика не однозначната суперечлива. Тому, вважаємо, що застосовувати в даному випадку потрібнонорми законодавства, викладені вище.
