Завдання податкової реформи - зниження податкового навантаження
На початку вересня цього року на засіданні Національної ради реформ України було представлено відразу два варіанта податкової реформи.
Напочатку вересня цього року на засіданні Національної ради реформ України булопредставлено відразу два варіанта податкової реформи. Як відомо, перший варіантреформування податкової системи презентувала міністр фінансів Наталія Яресько,другий – голова комітету ВРУ з питань податкової та митної політики НінаЮжаніна. Кожен з представлених проектів має свої недоліки та переваги.
Ніхтоне сумнівається у тому, що українську систему оподаткування змінювати требадокорінно. Однак головне питання полягає в тому, які саме зміни будутьпроведені урядом, і чи згодні з ними платники податків. Проект пані Яреськопередбачає, що ставки єдиного соціального внеску (ЄСВ), ПДВ, податку на доходифізосіб і податку на прибуток будуть однаковими і складуть 20%. Йдеться проскасування системи безлічі ставок: наприклад, зараз є три ставки ПДВ, п'ятьставок ПДФО, дев'ять ставок податку на прибуток і 80 ставок єдиного соціальноговнеску.
Вцілому презентація міністра фінансів виглядає досить гарно. Вона містить багаторізноманітних графіків та прикладів. Але мета реформи, на жаль, не співпадає зрозрахунками та представленими цифрами. Основне завдання реформи – спрощенняподаткового законодавства та як результат –зниженняподаткового навантаження. Але, якщо проаналізувати запропоновані міністромфінансів ставки, то стає зрозуміло, що ми не отримаємо зниження податковогонавантаження, навіть, якщо скласти всі податки разом. Зниження ставки ЄСВ не компенсуєвтрати, які бізнес отримає через збільшення податку на прибуток.Останні чотири роки держава декларувала зниження податку наприбуток з 23% до 18%. Міняти радикально курс у бік підвищення податку наприбуток до 20% зараз не дуже доцільно.
Пропозиціястрімко знизити максимальний розмір доходу для платників єдиного податку третьоїгрупи з 20 до 2 млн. грн. також викликає неабияке занепокоєння. Адже незрозуміло, що робити сотням тисяч підприємців, яких змусять платити податки нарівні з великим бізнесом.Має бути чітко прописаний перехідний період, компенсаторні механізми, що захистятьмалий бізнес. Але у проекті податкової реформи Мінфіну цього всього немає.
Небачу раціональності і у пропозиціях щодореформування спрощеної системи оподаткування. Нідля кого не секрет, що деякі підприємці «користуються» спрощеною системою йпривабливим оподаткуванням, допомагаючи компаніям виводити кошти. Але,порівняно з тіньовими схемами крупних підприємств, це дуже незначний об’ємкоштів.
Вважаю,що збільшувати розмір єдиного податку вдвічі взагалі не має ніякого сенсу.Можна змінити інші критерії. Наприклад, зменшити обсяг доходу, чи чисельністьпрацівників, але не збільшувати ставку податку. Адже знадобилося не рік, і недва, щоб фізособи-підприємці звикли до того, що краще декларувати свої доходи,ніж приховувати їх. Окремі громадяни хочуть і можуть працювати на себе й незалежати взагалі від роботодавця. А збільшуючи єдиний податок вдвічі, їх посуті змушують влаштуватися на роботу тільки тому, що податки із заробітноїплати можуть бути менше.
Не єсправедливою і пропозиціяміністерства фінансів щодо збільшення єдиного податку для ІТ-спеціалістів з 4% до 7%. Тобтопропонується обкладати людей податками тільки за те, що вони у середньомузаробляють дещо більше, ніж громадяни, що працюють за іншими спеціальностями.Але це нонсенс, адже країна повинна забезпечити рівні умови оподаткування длявсіх професій.
На мійпогляд, варіант податкової реформи, який представлений Ніною Южаніною, головоюкомітету ВРУ з питань податкової та митної політики більш прийнятний дляплатників податків. Цей проект дещо радикальний та передбачає суттєве зниженняставок. Пані Южаніна пропонує знизити ставку ПДВ до 15%, податок на доходифізосіб - до 10%, податок на прибуток - до 15%, а ЄСВ - до 20%. Зниження ставокпрямих податків, а саме податку на прибуток з 18% до 15% стане реальнимсигналом для бізнесу, що можна виходити з тіні. Що підштовхне українськуекономіку до зростання. Вважаю, що саме цей варіант доцільно винести на широкийзагал та прийняти за основу для обговорення.
Зрозуміло,що будь-яке зниження ставок має бути досить обґрунтованим та виваженим. Упроекті запропонованому пані Южаніною, все ж таки не вказані реальнікомпенсатори, без яких уряд отримує ймовірність істотного дефіциту бюджету.Адже саме Мінфіну доведеться закривати утворену дірку в держбюджеті за рахунокінших надходжень і скорочення витрат. Наталія Яресько оцінила прогнозованівтрати держбюджету від пропонованих податкових змін в 23,3 млрд. грн. Це доситьвелика сума, проте поступово надходження до бюджету мають збільшитися саме зарахунок детінізації економіки.
Неслід забувати і про те, що без забезпечення стабільності податковогозаконодавства та цілеспрямованої боротьби з податковими правопорушеннями, саме пособі зниження ставок може звести нанівець всі починання податковихреформаторів.
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник вчора о 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко вчора о 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков вчора о 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель вчора о 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Як зруйнувати країну 325
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя 201
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 151
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 135
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України 111
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
23088
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 10776
-
Як весняна погода вплине на врожай пшениці в Україні й світі
Думка 6997
-
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 6282
-
Спиратися на реальні дані, бути готовим до змін: як Барометр бізнесу допомагає діяти на випередження
Бізнес
3648