Податкові спори: несвоєчасне надходження коштів до держбюджету
Верховний суд: у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне перерахування.
03 травня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 826/11432/17, адміністративне провадження №К/9901/4671/17 (ЄДРСРУ № 73811358) досліджував питання щодо відповідальності платника податків у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини останнього.
Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Положеннями статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» визначено, що переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.
Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
Згідно з пунктом 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. При цьому банк має забезпечити фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.
ВАЖЛИВО: Отже, виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання та його сплати, пов'язане саме з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, а ініціювання переказу вважається остаточно завершеним і за подальший переказ сум податкового зобов'язання відповідальність несе банк.
Відповідно до пункту 129.6 статті 129 Податкового кодексу України, за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Таким чином, враховуючи, що визначальним у змісті даної норми є те, з чиєї вини відбулося невнесення чи неповне внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що порушення порядку зарахування до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів при пред'явленні платником податків до установи банку платіжних доручень у встановлений строк є виною банку, а отже викладене свідчить про відсутність з боку платника податків порушення щодо перерахування до бюджету податкових зобов'язань, самостійно узгоджених у деклараціях з податку на додану вартість, у строк, встановлений законодавством, відсутність підстав для нарахування пені та, як наслідок, підстав для задоволення позовних вимог.
Окрім цього, помилкове визначення під час сплати суми податкового зобов'язання бюджетного рахунку не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений Податковим кодексом України строк.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним судом у постанові від 12.04.2018 у справі № 804/2100/17 (ЄДРСРУ № 73355710).
Отже, з наданням платком податку до установи банку платіжного документу на перерахування податку до бюджету, згідно з яким платник ініціює сплату, а банк приймає такий документ, обов'язок такого платника щодо сплати такого податку припиняється. Тому, днем сплати податку до бюджету вважається день, коли банк прийняв документ на перерахування податку до бюджету на виконання (Постанова Верховного суду від 03.04.2018 року у справі № 809/3851/15 (ЄДРСРУ № 73194774).
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у постанові від 20.02.2018 року у справі № 816/59/17 (ЄДРСРУ № 72338517).
ВИСНОВОК: З огляду на викладене, платник податків, який ініціював банківський переказ коштів зі сплати податку, звільняється від відповідальності як за несвоєчасне зарахування банком сплачених коштів до бюджету, так і за не зарахування цих сплачених коштів до бюджету.
P.s. Натомість, відсутність на рахунку клієнта коштів, достатніх для виконання платіжного доручення, є підставою для його невиконання банком, а відповідно, у такому випадку неперерахування податку не є наслідком винних дій банку, а тому відповідальність за своєчасність та повноту його сплати покладається на платника податків, який ініціював відповідний грошовий переказ (Постанова Верховного суду від 07.02.2018 р. у справі № 808/9458/14 (ЄДРСРУ № 72089383).
Матеріал по темі: «Податкові спори: не перерахування податків до бюджету з вини банку»
- Наслідки пред`явлення віндикаційного позову зі спливом позовної давності Євген Морозов 15:14
- Навіщо Феміді обценьки? Лариса Гольник 09:05
- Корпоративні wellbeing проєкти – за чи проти? Мої думки та досвід Анастасія Яворська вчора о 16:49
- Бізнес на межі фолу: уроки успіху і краху Михайло Зборовський вчора о 16:07
- Медиа и коммуникации во время войны Володимир Стус вчора о 13:09
- Наслідки енергетичної кризи для металобізнесу і будівництва Сергій Коваленко вчора о 11:21
- Внесення змін до плану-графіка проведення податкових перевірок Євген Морозов вчора о 10:47
- 2 запитання, на які не варто відповідати на допиті Сергій Моргун вчора о 10:06
- Топ-5 причин, чому форменний одяг в медичній сфері має бути стильним та якісним Павло Астахов 26.09.2024 16:30
- Обʼєднання Агенції оборонних закупівель та Державного оператора тилу Дана Ярова 26.09.2024 15:35
- Позовні вимоги до державного нотаріуса чи державної нотаріальної контори? Євген Морозов 26.09.2024 10:26
- Маленькими кроками від маленької радянської армії до армії країн НАТО Дана Ярова 25.09.2024 15:33
- По конях! Євген Магда 25.09.2024 13:48
- Наявність арешту при спадкуванні майна, що знаходиться у спільній частковій власності Євген Морозов 25.09.2024 09:26
- Архіви як джерело історичної пам’яті та інформації Валентина Шрамко 24.09.2024 12:35
-
Дорожче, ніж готель "Україна". Хто і навіщо купив котельний завод в Івано-Франківську
Бізнес 15325
-
США зроблять свій внесок у допомогу Україні за програмою G7. Сума ще узгоджується
Фінанси 5382
-
"Вас все одно розбомблять". Мер Шостки про виживання громади та індустріальні парки
Бізнес 5229
-
Твердіший за сталь. Історія заводу з Дніпра, який виробляє необхідний машинобудівництву міцний сплав
Бізнес 5120
-
"Якщо Трамп переможе – це кінець". Шість запитань до Френсіса Фукуями
5010