Кримінальна відповідальність за порушення правил карантину

Ми проаналізуємо дії, що утворює склад злочину за порушення встановлених правил карантину

Відповідно до рішення Кабінету Міністрів до 11 травня 2020 року продовжено карантин в Україні.

З метою  припинення поширення пандемії в країні, як і в більшості держав Європи, запроваджено жорсткі правила та посилено відповідальність за порушення правил та заборон, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам. 

Так, починаючи з 17 березня поточного року прийнято ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)", відповідно до якого посилено не лише адміністративну, а також кримінальну відповідальність, як за тяжкий злочин, за який передбачено основне покарання у виді штрафу від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до позбавлення волі на строк до восьми  років.

У зв’язку з цим, ми проаналізуємо дії, що утворює склад злочину за порушення встановлених правил карантину та визначимо коло осіб, які можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за порушення таких правил.    

Так, статтею 325 Кримінального Кодексу України визначено порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням.

У разі, якщо такі дії спричинили або свідомо могли спричинити поширення цих захворювань, передбачено  штраф від 17 000 до 51 000 грн, або арешт до 6 місяців, або обмеження волі до 3 років, або позбавлення волі на той самий строк.

У випадку, якщо такі дії спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки (захворювання людей, великі матеріальні витрати, що пов’язані з ліквідацією наслідків порушення зазначених правил та норм), покарання передбачає позбавленням волі на строк від 5 до 8 років.

Сукупність ознак, що визначає діяння злочинним є:

1. Порушення санітарних правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та інфекційним захворюванням, що закріплені в:

- ЗУ «Про основи законодавства України про охорону здоров’я»;

- ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»;

- ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб»;

- ЗУ «Про протидію захворюванню на туберкульоз»;

- та інших нормативно-правових актів, зокрема Постанова КМ №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2№» та внесеними змінами до неї Постановами КМ  № 215 від 16.03.2020, № 255 від 02.04.2020.

2. Наслідки у вигляді:

- створення реальної можливості поширення епідемічних, інших інфекційних або масових неінфекційних захворювань, яка повинна усвідомлюватися особою;

- спричинення загибелі людей, або завдання значної шкоди їх здоров’ю.

3. Причинний зв’язок між порушеннями визначених правил особою  умисно, або через необережність  та настанням вказаних наслідків.

Особи, які можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності, за вказаний злочин є:

- особи, до службових або професійних обов’язків яких входить виконання правил, встановлених з метою запобігання інфекційним захворюванням і боротьби з ними (працівники санітарно-епідеміологічної служби, інших органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, службові особи підприємств, установ та організацій).

- інфекційні хворі, контактні особи та бактеріоносії, що досягла 16-річного віку та які створюють підвищену небезпеку зараження оточуючих, які порушили правила та норми, встановлені  з метою запобігання епідемічним захворюванням та боротьби з ними.

Під визначенням інфекційні хвороби розуміють  розлади здоров’я людей, що викликаються вірусами, бактеріями, грибками, іншими патогенними паразитами, продуктами їх життєдіяльності та передаються від заражених осіб здоровим і схильні до масового поширення.

Станом на 13.04.2020,  Департамент комунікації МВС України повідомив, що від початку карантинних заходів на території України уповноваженими органами до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 56 повідомлень, про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 325 КК України, однак на території м. Києва таких випадків скоєння вказаного кримінального правопорушення не встановлено. 

Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, у період часу з 2014 по 2019 р., за вказаною статтею ККУ наявні Вироки, які стосуються лише порушень Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» в галузі громадського харчування, що призвели до отруєння споживачів продовольчих товарів, в більшості з яких затверджено угоду про визнання винуватості і призначено мінімальне покарання.

Зокрема, Вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.09.2014, за ч. 1 ст. 325 КК України засуджено та встановлено покарання у вигляді штрафу у сумі 4250 грн, адміністратора кафе, яка бувши службовою особою суб'єкта підприємницької діяльності, неналежно виконувала свої службові обов'язки. Під час перевірки спеціалістами Держсанепідемслужби у Дніпропетровській області проведено розслідування 8 випадків гострої кишкової інфекції у відвідувачів кафе, відповідно до результатів якого встановлено, що останні госпіталізовані, із діагнозом гострий гастроентероколіт, гострий гастроентероколіт,  що за даними епіданамнезу та чеків кафе відвідували зазначений заклад громадського харчування, де вживали продукцію власного виробництва кафе.

04.09.2019 року Рожищенський районний суд Волинської області визнав винним та призначив покарання у виді штрафу в розмірі 1360 (одна тисяча триста шістдесят) гривень фізичній особі підприємцю, яка  надавала послуги громадського харчування, під час святкування весілля в готельно-ресторанному комплексі, де в результаті вживання недоброякісних продуктів до інфекційної лікарні звернулось 22 особи, яким встановлено діагноз сальмонельоз, причиною спалаху якого відповідно до акту перевірки дотримання санітарного законодавства, стало вживання недоброякісної готової продукції, з відібраних проб якої для лабораторного дослідження, виділено бактерію роду Salmonellaenteritidis, фактом передачі якої був «Соус майонез» власного виробництва.

Вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області 10 січня 2018 року  приватного підприємця, який спричинив масове харчове отруєння осіб, які купували продукцію у кафе, в якому виявили кишкову паличку, причиною спалаху інфекційного захворювання стало вживання недоброякісних харчових продуктів - шаурми, збудником спалаху є Salmonellaenteretidis, яка виділена з терки готової продукції, фактором передачі якої була шаурма, встановлено покарання у вигляді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.

13 грудня 2017 року Бердянський міськрайонний суд Запорізької області особу на підставі пункту «в» статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» № 1810- VIII від 22.12.2016 року  від призначеного покарання звільнив. Директор ТОВ, бувши службовою особою  допустив порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним захворюванням у їдальні, де  відбулося поширення інфекційних захворювань серед 46 дітей, а саме: гастроентероколіт, викликаний клебсієлою пневмонія, гастроентероколіт, викликаний клебсієлою оксітока, гастроентероколіт невстановленої етіології, які згідно з наказом МО3 України від 19.07.1995 року № 133 «про затвердження Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб» відносяться до «небезпечних хвороб».

Судової практики, по застосуванню покарання,  щодо порушення правил та норм по запобіганню поширення інфекційних хвороб, у вигляді коронавірусу у період з 17.03.2020  по 26.04.2020 немає.

Враховуючи викладене, відповідальність за ст. 325 Кримінального Кодексу України в основному передбачала випадки порушень Законів в галузі громадського харчування, що призвели до отруєння споживачів продовольчих товарів.

Однак, починаючи з 17.03.2020 по теперішній час, у разі    діагностування  особі - COVID-19, в умовах запровадженого карантину на території України та діючими заборонами, відповідно до Постанов КМ, яка достовірно знала про таке захворювання та передбачала їх наслідки, у вигляді створення реальної можливості поширення інфекційного захворювання, всупереч встановленим  правилам карантину умисно залишила місце обсервації, або медичної установи, що могло спричинити поширення захворювання, або спричинило захворювання людей коронавірусом, або інші тяжкі наслідки має ознаки кримінального правопорушення за вказаною статтею.

Крім того, така норма може бути застосована до спеціальних суб’єктів, зокрема до  медичних працівників закладів МОЗ (в тому числі приватних клінік), які всупереч покладеним на них професійних обов'язків, до яких безпосередньо входить виконання запропонованих правил для запобігання поширенню інфекційних захворювань і які повинні стежити за їх дотриманням, не повідомили державні органи про пацієнта, хворого на коронавірус, через що створено реальну можливість поширення інфекційного захворювання.

Ви повинні пам’ятати, що порушення правил і обмежень встановлених органами державної влади не означає встановлення вини, тому що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального, доки її вину не буде доведено обвинувальним Вироком суду, що набрав законної сили.

Тому, з метою запобігання адміністративної та кримінальної відповідальності, дотримуйтесь простих правил спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби, які будуть захищати не тільки в правовому полі, а також зменшать ризики захворювання на COVID-19 Вас та оточуючих.