Shell or shall not? Американські нафтовики та російські олігархи
Одна з найбільших у світі нафтогазових компаній – нідерландська Shell – найімовірніше, подаватиме на Україну до міжнародного арбітражу за “експропріацію” активів.
З високим ступенем вірогідності, американська "Shell" судитиметься з Україною через конфіскацію майна, яке належало підсанкційному російському олігарху. Це логічний наслідок нещодавнього рішення Вищого антикорупційного суду, який постановив націоналізувати 49% мережі АЗС Shell в Україні. Вони, за версією Мінʼюсту, належали російському олігарху Едуарду Худайнатову, який перебуває під санкціями. Shell мала намір “відвести удар” від росіянина руками “незалежного директора” з юрфірми, яка консультує Shell не лише у міжнародних угодах, а навіть у цивільних спорах.
“Контрольоване” розмиття
Наприкінці квітня у ЗМІ зʼявилась новина про передачу Фонду держмайна 49% акцій мережі заправок Shell – частки, яка належала наближеному до Путіна російському олігарху, колишньому главі “Роснєфті” і формальному власнику яхти російського диктатора “Шехерезада” – Едуарду Худайнатову. Цьому рішенню передувала ціла низка подій як в Україні, так і за її межами. І вони можуть мати непередбачувані наслідки. Коротко нагадаємо про їхню суть.
В Україні є мережа АЗС Shell, якою у пропорції 51% на 49% володіли нідерландська Shell Overseas B.V. та компанія, афілійована з Худайнатовим через цілий ланцюжок рукостискань. Формальним власником ТОВ “Альянс Холдинг” є Cicerone Holding B. V., зареєстрована в Нідерландах. З початком повномасштабного вторгнення Україна оголосила про мораторій на будь-які дії з майном, належним росіянам. За кілька місяців ЄС та інші західні країни з подачі України почали накладати санкції на найбільш одіозних російських олігархів, наближених до Путіна. В цей перелік потрапив і Худайнатов.
За дивним збігом обставин, щойно це сталось, нідерландська компанія Shell ініціювала досить незвичний корпоративний процес, який закінчився “розмиттям” частки акцій Худайнатова з 49% до 2,56%. Як це відбувалось? Shell звернулась до Палати з питань підприємництва Апеляційного суду Амстердама з запитом про необхідність “порятунку” Cicerone в умовах війни в Україні. Мовляв, чимось треба платити зарплати, закуповувати пальне тощо, а компанія іде у збитки. Проблема полягала в тому, що партнер Shell – компанія Худайнатова – не бажала брати участь в докапіталізації чи іншому фінансуванні мережі заправок в Україні. Тож у Shell запропонували: “вливаємо” у дочірній бізнес кошти, але пропорційно збільшуємо кількість акцій. Кількість акцій Худайнатова при цьому залишалась незмінною.
Палата в Амстердамі вирішила підтримати таку ініціативу. І – оскільки формально йдеться про декілька нідерландських компаній – за місцевим законодавством дозволила “розмити” частку Худайнатова за рахунок “вливання” близько $21 млн. Пропорцію додаткових акцій, які мала отримати Shell, розраховували на основі оцінки KPMG, яка нарахувала вартість мережі на понад 132 заправки у сумі $700 тис. Навіть попри те, що оцінка проводилась у розпал паливної кризи в Україні, ця цифра виглядає суттєво заниженою, враховуючи, що це середній обсяг інвестицій заледве в одну заправку.
Примітно, що в жовтні 2022 року на росіянина і його активи уже було накладено санкції РНБО, тож з його часткою у ТОВ “Альянс Холдинг” за українськими законами вже нічого не повинно було відбуватися. Проте, процесу в Нідерландах це не завадило.
Тож, коли восени 2023 року Мінʼюст звернувся до Вищого антикорупційного суду з позовом про стягнення 49% акцій заправок, контраргументом Shell і представників українських ТОВ-ок були рішення з Нідерландів про зовсім іншу пропорцію володіння частками. Відтак процес “накладення санкцій на Худайнатова” мав перетворитися на процес “експропріації частки бізнесу у міжнародного інвестора”. Однак по суті мова йде про виведення частки Худайнатова “з-під удару” українських санкцій. Навіть попри те, що його фірма формально навіть оскаржувала рішення нідерландського суду як нібито “неприйнятне” для себе.
При розгляді справи в першій інстанції Вищий антикорсуд взяв до уваги рішення Палати в Амстердамі – навіть незважаючи на відсутність відповідних змін у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій (тобто зміна структури акціонерів не була визнана в Україні). І визначив, що не може стягувати на користь держави активи, що не перебувають в Україні, а саме акції Cicerone. І навіть якби 2,56% акцій можна було конфіскувати, це потрібно було б робити лише за наявності механізмів компенсації. В апеляції це рішення було скасовано.
Нова колегія суддів вважає, що дії Shell по “розмиттю” акцій Худайнатова є “недобросовісними та такими, що є зловживанням своїми правами, оскільки вони суперечать публічному порядку України, законним інтересам держави, суспільства, громадян України”. А Палата в Амстердамі мала б враховувати як українські, так і європейські санкції щодо російського олігарха.
Сумнівна “незалежність”
Більшість аргументів під час фінальних дебатів представники Shell та її українських дочірніх компаній, які відстоювали право нідерландської фірми вважати своїми понад 97% акцій заправок в Україні, будували на ризиках для інвестиційного клімату та погрозах майбутніх звернень до міжнародного інвестиційного арбітражу. Мовляв, Shell прозоро повідомляла всі органи в Україні про “розмиття”, а тепер рішення ВАКС буде вважатися незаконною експропріацією. Тож у найближчий час, вочевидь, варто очікувати на відповідні позови з боку Shell.
Поза тим, варто звернути увагу на декілька нюансів, які опосередковано можуть підтверджувати недоброчесність намірів Shell під час розмиття частки Худайнатова в Cicerone, а також кидають тінь на діяльність Палати в Амстердамі.
Так, серед сотень, навіть тисяч висококласних юристів з питань банкрутств, злиттів і поглинань у Нідерландах, на пост “незалежного директора”, який мав би забезпечити життєдіяльність Cicerone навіть за відсутності згоди компаній Худайнатова, за рішенням Палати було призначено людину на імʼя Cornelis Marinus Molhuysen, відомого також як Marc Molhuysen. Це один із партнерів британської юридичної компанії DLA Piper в Нідерландах.
Дійсно, пан Мольгуйсен є визнаним фахівцем з питань банкрутств і вирішення справ з неплатоспроможності. Якби не одне “але”: DLA Piper – це великий світовий підрядник Shell. При чому йдеться не лише про крупні міжнародні угоди (наприклад, DLA Piper радила Shell як придбати великого виробника накопичувальних потужностей в США або щодо поглинань в Африці), але й про цілком собі “цивільні” справи. Наприклад, в цьому кейсі ціла когорта юристів DLA Piper захищають інтереси Shell у США у справі про різницю в цінах на колонці АЗС між готівковою і безготівковою оплатою. При цьому для крупної юридичної компанії робота з Shell це не ситуативне корпоративне замовлення, а один із головних напрямків, де фірма намагається працювати з лідерами нафтогазового сектору по всьому світу. За що їй навіть дісталось від екологічних активістів: вони звинуватили організаторів міжнародного кліматичного саміту COP26 в тому, що ті взяли спонсором DLA Piper – компанію, що роками працює на забруднювачів навколишнього середовища (крім Shell, також називались ВР та Exxon Mobil).
В Росії компанія працювала з Роснефтью (де до 2013 року працював Худайнатов, він був повʼязаний з компанією після цього) та з Газпромом, активно допомагала Росатому, Державній лізинговій компанії (ГТЛК). Ба більше, в 2011 році DLA Piper навіть брала участь в угоді зі створення спільного підприємства нафтової компанії “Альянс” (тоді власником був інший російський олігарх Муса Бажаєв, за кілька років компанія перейде під контроль Худайнатова) разом з іспанською Repsol. Щоправда, на стороні останньої.
Тобто, при всій повазі до професійності п. Мольгуйсена, історія про незалежність і неупередженість ухвалення ним рішень щодо випуску акцій та подальших дій на користь Cicerone (а насправді, як виглядає, в інтересах Shell), є під великим сумнівом.
Ще одна ознака не до кінця чесної гри з боку Shell, на яку звернув увагу Олександр Лємєнов у статті на ZN.ua – це фактично “ексклюзивні” умови виведення коштів Shell з Росії за продаж її частки у проекті “Сахалін-2” (27,5% на 95 млрд руб., близько $1 млрд). Ексклюзивність полягає в тому, що, на прохання компанії “Новатек” нідерландцям дозволили отримати всю суму не на транзитному рахунку в Росії, а на зарубіжному. І це, припускає колега, могло бути частиною великої угоди, в рамках якої Shell допомагає Худайнатову уникнути втрати частини активів в Україні (або вони проходять взаємозаліком за передачу частини активів Shell в Росії).
Примітно, що Новатек контролюють Геннадій Тімченко і Леонід Міхельсон. Саме Тімченко нібито збирав з інших олігархів кошти на яхту “Шехерезада” для Путіна. Утім, з Худайнатовим їх повʼязують ще ближчі стосунки. Зокрема, в 2015 році російський Forbes так описував цей фрагмент з біографії Худайнатова: “[наприкінці 2000-х] у “Роснєфті” віце-президенту компанії Едуарду Худайнатову доручили проект — підготувати до запуску Ванкорське родовище, яке згодом стало базою постачання “Роснєфті” до Китаю. Майже одночасно з переходом до “Роснєфті” Худайнатов увійшов до ради директорів «Стройтрансгазу», контрольний пакет якого отримав Геннадій Тімченко. [...] Саме в цей час, вважає один із його колишніх колег, Худайнатов став довіреною людиною [глави “Роснєфті Ігоря] Сєчіна в «Роснєфті».”
З Міхельсоном у Худайнатова теж були “цікаві” стосунки. На “жовтих” сайтах з початку 2010-х років збереглися скріншоти документів про передачу Міхельсоном квартири у центрі Москви дружині Худайнатова. “Злі язики” тоді припустили, що мова йде про хабар за право на геологорозвідку ділянок, що примикають до родовищ, ліцензію на які мав “Сєвєрнєфтєгазпром”, очолюваний Худайнатовим.
Очевидно, що зараз ці стосунки перейшли на інший рівень. А ступінь домовленостей з компанією масштабів Shell потребує залучення значно більшого кола інтересів, ніж просто одного чи двох олігархів, нехай і наближених до Путіна.
Інше питання, що з таким підходом розмови Shell про утиски іноземного інвестора в Україні і намагання виставити себе жертвою нібито свавільних дій українського суду і Мінʼюсту – виглядають дещо натягнутими. Адже інвестор, який планує довго і планомірно працювати в країні, хоч і з незначими обсягами активів – з повагою ставиться до законів і санкційного режиму, який ця країна запроваджує, а також не тримає “дулю в кишені” у вигляді ухвалених в інших юрисдикціях рішень і не намагається при цьому зберегти рівні відносини з країною-агресоркою.
Інтереси Shell та удари по території агресора
На зв’язок між політичними заявами “Пентагону” та бізнес-інтересами американських нафтових компаній, які, водночас, є найбільшими легальними донорами передвиборчих політичних кампаній обох американських партій, звернув Михайло Гончар, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ".
З моменту як компанія “Shell” вийшла з проекту розвідки родовища сланцевого газу на Юзівській ділянці, за що боролися російські спецслужби та посіпаки Медведчука, увага глобальної нафтової компанії сконцентрувалися виключно навколо своїх бізнес-інтересів в Російській Федерації.
Зокрема, ці інтереси включають в себе і участь американської компанії в “Каспійському трубопроводному консорціумі” (КТК), в якому американці володіють часткою, розміром у 7,4%, в тому числі, через свої спільні проекти з російською “Роснефть”.
У січні 2024 року, “Центр транспортних стратегій” відмічав, що відвантаження нафти на морському терміналі “Каспійського трубопровідного консорціуму” (КТК) в порту Новоросійськ у 2023 році склало 63,47 млн тонн, що на 8,1% або 4,76 млн тонн нафти більше за показник 2022 року. При цьому обсяги відвантаження 2023 року стали рекордними за всю історію роботи КТК.
Тобто, іншими словами, під час війни в Україні, частка американської компанії в російсько-казахстанському бізнесі стала приносити навіть більші прибутки, аніж до війни. Чи може така ситуація створити передумови для того, щоб американські політики, які отримують фінансові донації від бізнесу, були налаштовані на припинення війни в Україні? А, тим більше - припинення війни шляхом поразки російської армії?
На думку Михайла Гончара, Росія має реальний важіль впливу на США через Казахстан. Щоправда, основним фігурантом і посередником цього тиску може бути компанія “Chevron”, та її участь у казахстанських проектах.
Що ж стосується компанії “Shell”, адвокати якої не змогли чітко розділити інтереси свого клієнта та інтереси підсанкційного російського олігарха Худайнатова, то згідно відкритим даним американських неурядових проектів, основним реципієнтом донорського фінансування від “Shell” є саме представники Демократичної партії США.
Чи пов’язаний цей факт з санкційними виключеннями, які Білий дім застосував до паливно-енергетичної сфери, жорсткими заявами стосовно ударів українських дронів по російським НПЗ та застосування озброєння по території агресора - залишається риторичним питанням…
- 2025. Рік економічного відновлення, репатріації та інтеграції військових. Чи буде так? Сергій Лабазюк 11:43
- Розпорядження майном "цивільного подружжя" при поділі спільного сумісного майна Євген Морозов вчора о 20:34
- JIT – концепція, час якої настав Наталія Качан вчора о 19:43
- Оновлення законодавства про захист персональних даних: GDPR в законопроєкті 8153 Анастасія Полтавцева 21.12.2024 18:47
- Податкова біполярність або коли виграв справу, але неправильно Євген Власов 21.12.2024 16:35
- Встановлення факту спільного проживання «цивільного подружжя» при поділі майна Євген Морозов 21.12.2024 10:52
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду Лариса Гольник 21.12.2024 09:26
- Топ-3 проєктів протидії фінансовому шахрайству у 2024 році Артем Ковбель 20.12.2024 23:10
- Как снять арест с карты: советы для должников ЖКХ Віра Тарасенко 20.12.2024 21:40
- Кейс нотаріальної фальсифікації в Україні: кримінал, зловживання довірою й порушення етики Світлана Приймак 20.12.2024 16:40
- Валюта боргу та валюта платежу в договірних відносинах Євген Морозов 20.12.2024 09:50
- БЕБ, OnlyFans та податкова істерика: хто насправді винен? Дмитро Зенкін 19.12.2024 16:55
- Посилено відповідальність за домашнє та гендерно зумовлене насильство Світлана Приймак 19.12.2024 16:44
- Вчимося та вчимо дітей: мотивація та управління часом Інна Бєлянська 19.12.2024 16:11
- Гендерний розрив на ринку праці України: дослідження Міжнародної організації з міграції Юлія Маліч 19.12.2024 13:36
- Україна сировинний придаток, тепер офіційно? 1335
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду 629
- Правова стратегія для захисту інтересів дитини у суді 563
- Вчимося та вчимо дітей: мотивація та управління часом 249
- БЕБ, OnlyFans та податкова істерика: хто насправді винен? 135
-
Для мешканців багатоквартирних будинків встановили фіксовані ціни за електроенергію
Бізнес 13442
-
В Україні рекордно подорожчав часник
Бізнес 7445
-
Глиняний посуд на Святвечір: традиції, символіка та як обрати для святкового столу
Життя 4485
-
Орбан: Угорщина веде переговори щодо транзиту російського газу через Україну
Бізнес 3347
-
Наживалися на війні. МСЕК ліквідовано – як зміняться правила оформлення інвалідності
1969