Електронний суд: гарний, поганий, злий
Особливості ведення справи в електронному суді.
08 жовтня в Україні святкується день юриста, тож вітаю всіх колег з професійним святом і бажаю, щоб невпинна діджиталізація лише допомагала у нашій діяльності.
Термін «Держава в смартфоні» вже давно став мемом в українському суспільстві, адже не проходить місяця, щоб не «висів» якийсь державний реєстр. Позавчора Президент презентував мобільний додаток «Дія 2.0», в ході якого зазначив, що це перший крок на шляху до побудови держави-сервісу. Може це й крок, однак, точно не перший, адже вже 2 роки функціонує підсистема «Електронний суд», яка була покликана прискорити та зменшити витрати на судові процеси.
Одразу спойлер – «не вийшло».
Електронний суд («ЕС») мав стати частиною Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка була покликана перевести паперове судочинство в електронне, надати можливість миттєвого обміну документами між учасниками справи, сповіщати їх про засідання та проводити їх за допомогою відеоконференцзв’язку.
Блискучий стартап з типовою українською реалізацією: в одних судах ЕС працює майже на повну, в інших - частково, а треті – взагалі не реагують на подані в ньому документи. Склалася парадоксальна ситуація, коли в одному й тому ж столичному суді частина суддів нормально приймають документи через ЕС, а інші – залишають їх без руху, вимагаючи подати те саме у паперовому вигляді. Тож чи слід користуватися ЕС?
Знову спойлер – так!
В першу чергу, доступ до ЕС є корисним не тільки адвокатам, але й бізнесу (особливо, юрисконсультам), адже дозволяє з власного комп’ютера перевірити що відбувається з твоєю справою. По-друге, інформація про новий документ по справі з’являється протягом доби з моменту його подання, тож не потрібно навмання ходити до суду на ознайомлення, що в умовах карантину особливо складно і незручно.
Тож я це працює.
Насамперед, слід мати кваліфікований цифровий підпис та РНОКПП, адже на сьогодні справи підтягуються до особистого кабінету за ним. Навіть у разі подання позовної заяви у паперовій формі із зазначенням у ній свого РНОКПП та відповідного клопотання, працівник апарату суду ще під час реєстрації справи надасть Вам до неї доступ в ЕС. У разі ж якщо справа розглядалася ще за позовом, поданим у паперовому вигляді без підключення до ЕС, в особистому кабінеті слід подати заяву про «підключення».
Візуально кабінет виглядає таким чином:
Що цікаво, дата надходження останнього документа (крайній правий стовпчик) майже завжди не збігається з реальним станом речей, тож слід кожну справу перевіряти вручну.
Також з недоліків слід зазначити усічений функціонал вбудованого текстового редактора (неможливість додати таблицю, діаграму, smart-art, вирівняти текст за шириною тощо), невдалі оновлення (час від часу вимикається функція повідомлень на email про нові події у справі), відсутність доступу до документів інших учасників, якщо вони подані в паперовій формі тощо.
В цей же час, переваги у цілодобовості подання документів, оперативності отримання інформації про їх подання іншим учасником, повідомлення про наявність судового рішення, а також хмарного сховища всіх матеріалів справи перекреслюють недоліки роботи ЕС. Таким чином його наявність є безперечно кроком уперед у розвитку судової системи, тож сподіваємося, що його функціонал буде суттєво покращений і незабаром будь-яка справа зможе пройти всі інстанції без друку жодного аркушу папера.
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1217
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 337
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 153
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 143
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 111
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
18290
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 12222
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
11878
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 10489
-
Саус-Падре-Айленд: тропічний острів, де рятують черепах, запускають ракети й плавають дельфіни
Життя 6741