Європейський досвід — сфера ЖКГ
Прозорість та професіоналізм — ось що відрізняє наших сусідів в Європі від пострадянської дійсності
Коли говорять про переваги інтеграції України до Європейського або Митного Союзу, оперують переважно макроекономічними, політичними і навіть історичними поняттями. Все це вірно. Але є й буденні речі, з якими кожен з нас стикається щодня, і щоб порівняти як працює, скажімо, та ж сфера ЖКГ в Європі та в країнах колишнього СРСР, іноді треба подивитися на це власними очима.Щойно повернувся з Польщі, де був з ознайомчою поїздкою в рамках Кампанії з переходу на новий рівень управління нерухомістю. Поляки комунальні проблеми, якими у нас хоч греблю гати, вирішили просто і ефективно — повністю відмовилися від державних ЖЕКів.
Керуючі компанії, які займаються обслуговуванням житла, діють на підставі угоди, яку з ними укладають члени ОСББ (організація співвласників багатоквартирних будинків). Лише в Кракові, приміром, таких керуючих компаній 40, тож у людей завжди є можливість вибору відповідно до ціни та якості послуг, що надаються.
Головне ж в цьому те, що задоволеним є кінцевий споживач — мешканці будинків. Переконався особисто, побачивши достатньо багато об’єктів нерухомості та провівши велику кількість зустрічей та розмов. Самі поляки кажуть, що п’ять років тому, коли ця реформа починалася, не могли уявити, що вона виявиться настільки успішною.
Основна запорука успіху — висока конкуреція на ринку. При тому, що і для самих керуючих компаній цей бізнес є достатньо прибутковим, а їхня діяльність — абсолютно прозорою.
В Україні ж монопольне становище ЖЕКів дозволяє їм і працювати аби як, і вести бухгалтерію так, що в ній заплутається навіть досвідчений фінансист. Отримуючи платіжку українець не завжди може розібратися — за що, власне, стягуються кошти. Про якість роботи ЖЕКів годі й говорити. А якщо з вини комунальників трапляється якась аварія, і пошкоджується майно мешканців, довести свою правоту люди часто не взмозі — тому що так влаштована вся система, а багатьом і не хочеться витрачати свій час на судову тяганину.
Немає в Польші і українських субсидій для малозабезпечених. Таким людям надається адресна допомога державою, а за комунальні послуги вони платять на рівних з усіма іншими.
Тобто, ще раз хочеться наголосити на конкурентності та прозорості правил, які запровадили наші сусіди. Цікаво, що згідно з польським законодавством після продажу першої ж квартири у новому будинку, покупець та власник житлового комплексу забов’язані(!) створити ОСББ. З цього моменту саме вони, а не неефективні державні структури, беруть на себе відповідальність за його утримання.
Українське законодавство теж передбачає можливість створення ОСББ, але практика ця не є поширеною настільки, наскільки вимагає час. Суспільство “розкачується”, багато недовіри та побоювань знову бути ошуканими. Але все одно поступово ми маємо йти шляхом руйнування державної монополії на ринку надання комунальних послуг. Професійні керуючи компанії в Україні, впевнений, з’являтимуться, як тільки на них сфомується реальний попит.
Я думаю, що євроінтеграція і полягає не в останню чергу в запозиченні підходів, відмінних від тих, до яких ми звикли і боїмося змінити. На даному прикладі видно, як вони стосуються не абстрактних понять, а цілком приземлених проблем, від невирішеності яких потерпає, по суті, кожен. Альтернативи в цьому випадку, фактично, не існує.
Тому коли кажуть, що Україну хочуть завести під європейський “дах”, я кажу — це чудово, такий дах є надійним, і він не потече від того, що гроші на його ремонт вже давно вкрадені.
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус вчора о 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак вчора о 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко вчора о 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський вчора о 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві Тетяна Бойко 25.06.2025 09:30
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1633
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 452
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 438
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 89
- Реформа "турботи" 84
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 18645
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 12225
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 9902
-
Ці продукти любить ваш шлунок та кишківник. Розбираємо популярні поради з мережі
Життя 7195
-
У застосунку Alliance з’явилась функція міжнародних P2P-переказів
Новини компаній 6344