Влада не розуміє потенціалу громадських організацій
Займаючись громадською діяльністю та підтримуючи ініціативи жителів Ірпінського регіону через свій іменний фонд, мені неодноразово доводилося стикатися з байдужістю чи навіть настороженістю чиновників.
Займаючись громадською діяльністю та підтримуючиініціативи жителів Ірпінського регіону через свій іменний фонд, менінеодноразово доводилося стикатися з байдужістю чи навіть настороженістючиновників. Здавалося б робимо добрі справи для всіх, але щоб переконати в їхнеобхідності часом доводиться пробивати адміністративний мур. Це ще однепідтвердження того, що в Україні держава — окремо, а громадськість — окремо. Всилу різних причин майже відсутня традиція взаємодії між ними.
В багатьох випадках навіть більше — громадськіорганізації за визначенням сприймаються як такі, що опонують владі. Хоч критикаабо кампанії з їхнього боку спрямовані на вирішення важливих проблем місцевогочи національного значення. Чиновники ж вбачають у них наступ на свої інтереси.
Культура співпраці між державою та громадськимсектором в Україні відсутня, заявила нещодавно співзасновниця руху “Чесно”Світлана Заліщук. І додала, що громадські організації не повинні виконуватипротестну функцію, як це переважно відбувається зараз, а покликані працювати напозитивні зміни. З цією тезою можна абсолютно погодитись. Але це вже питанняпсихології політиків та корумпованості державної машини, яка, в підсумку, майжене фінансує діяльність громадських об’єднань, не спрощує юридичні правила щодоїхньої реєстрації, тому що в цьому не зацікавлена.
Як наслідок, маємо неприглядну картину. Згіднозі статистикою, оприлюдненою Національним інститутом стратегічних досліджень,зі 130-ти тисяч неурядових організацій в Україні системно працюють лише 8-9%.Журнал “Тиждень” також наводить результати дослідження Інституту соціологіїНАНУ України, згідно з якими 80% українців не є членами жодної з громадськихорганізацій.
Якщо б ми подивилися на подібні дані стосовнобільшості європейських країн, то побачили б дзеркальні цифри — не секрет, щотам у громадському житті в тій чи іншій формі бере участь 80-90% населення. Чине тому рівень та якість життя в них незрівнянно вищі, ніж в Україні?
По суті ж, громадськість та влада є не тількипартнерами, а частинами одного цілого – суспільства, яке намагаєтьсярозв’язувати, приміром, питання прозорості бюджетних витрат, або облаштуванняпандусів для інвалідів. Виникнення такого симбіозу, існування цілої культуридіалогу і дозволяє європейцям жити комфортно.
Звісно, українцям самим теж треба прокинутисяі активніше йти в громадське життя, вчитися формулювати свої ідеї та правильноописувати проекти. Але разом з тим, держава має проявити свою зацікавленість вцьому. Зокрема, надавати фінансову підтримку та пільги вітчизняним меценатам,що позбавило б необхідності українські організації ставати в чергу дозакордонних грантодавців.
Скажу відверто – сам би з задоволеннямподілився з державою частиною своїх проектів, просто заради того, щоб побачитиреальну допомогу з її боку.
Поки що ж треба констатувати, що потенціалгромадських організацій, який би мав слугувати розвитку країни, у насзалишається недооціненим. І в даному випадку, як кажуть, м’яч на боці влади.
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник вчора о 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко вчора о 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков вчора о 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель вчора о 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Як зруйнувати країну 367
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя 212
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 153
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека 129
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України 117
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
37622
-
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 12272
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 11866
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
11778
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 11058