Розмір має значення
Розмір підприємства впливає на обов'язок оприлюднення фінансової звітності за 2019 рік разом з аудиторським висновком
Починаючи з 2018 року Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначив, що окремі підприємства зобов’язані оприлюднювати на своїй веб-сторінці річну фінансову звітність, яка має бути перевірена аудитором і результат такого аудиту публікується разом з фінансовою звітністю.
До 30 квітня року, що настає за звітним роком цей обов’язок настає для таких підприємств:
- публічні акціонерні товариства;
- великі підприємства, які є емітентами цінних паперів;
- підприємства - емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на фондових біржах або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію*;
- банківські установи;
- страхові компанії;
- суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку та суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях;
- недержавні пенсійні фонди (крім тих, що належать до мікро та малих підприємств);
- інші фінансові установи (крім тих, що належать до мікро та малих підприємств).
До 1 червня року, що настає за звітним роком, обов’язок публікації настає також для наступних підприємств:
- великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів;
- середні підприємства.
_________________
* узагальнений та актуальний перелік таких підприємств на сьогодні відсутній, на веб-сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку розміщений лише Перелік емітентів, цінні папери яких перебували у біржових списках фондових бірж з 25.09.2018р. по 31.12.2018р. (https://www.nssmc.gov.ua/dlia-uchasnykiv-rynku/inshym-uchasnykam/emitentam-tsinnykh-paperiv/#tab-8). Тобто така інформація є застарілою, проте дуже важливою для аудитора, який приймає рішення про можливість виконання обов’язкового аудиту фінансової звітності такого підприємства, а тому таку інформацію аудитору доведеться самостійно аналізувати на сайтах фондових бірж та/або запиту до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Для групи підприємств, які працюють на ринках цінних паперів і фінансових послуг, такі нововведення не стали чимось новим, адже і до цього вони кожен рік здійснювали аудит і оприлюднювали фінансову звітність за вимогами профільних законів та підзаконних актів.
Для середніх і великих підприємств, які не були емітентами цінних паперів, Міністерство фінансів України власним роз’ясненням в кінці 2018 року відтермінувало такі нововведення на рік.
Отже, починаючи з фінансової звітності за 2019 рік, переважна більшість великих і середніх підприємств, зобов’язані вперше оприлюднити фінансову звітність і результат її аудиту.
Для визначення розміру підприємства, найголовніше, що треба знати – це базові критерії, як саме їх розрахувати і за який час проаналізувати.
Всього таких критеріїв – три. Перший з них найпростіший – це кількість працівників, два інші критерії: активи та чистий дохід – є вартісними і визначені в законі в млн. євро. Для їх переведення в гривню необхідно застосувати офіційний курс гривні щодо євро (середній за період), розрахований на підставі курсів Національного банку України, що встановлювалися протягом відповідного року.
Середній курс євро до гривні за 2019 рік склав 28,9518 грн./Євро і знаходиться на сайті НБУ за посиланням (https://bank.gov.ua/files/Exchange_r.xls). Курс національної валюти зміцнився, то ж вартісні критерії для потрапляння до середніх і великих підприємств в гривневому показнику також знизилися.
Для відповідності певній категорії за розміром достатньо мати два критерії з трьох.
На підставі фінансової звітності за 2017 рік підприємство вперше визначило свою категорію за розміром. В подальшому підприємство може змінити поточну категорію лише якщо його показники на дату складання річної фінансової звітності, протягом двох років поспіль відповідають щонайменше двом з трьох критеріїв нової категорії.
Новоутворені підприємства під час визначення відповідності критеріям застосовують показники на дату складання першої річної фінансової звітності.
Перейдемо безпосередньо до розрахунків.
Згруповані показники для визначення розміру підприємства за 2018 та 2019 роки наведені для зручності користування в тисячах гривень і заокруглені до одного знаку після коми. Не виключаю, що в окремих випадках для більш точного визначення показника може знадобитися перерахунок без заокруглення.
Критерії для визначення розміру підприємства станом на 01.01.2020р. за критеріями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» | |||||
Критерій* | Рік | Мікро | Мале | Середнє | Велике |
Балансова вартість активів | 2018 | до 11,3 млн.грн. | від 11,3 тис.грн. до 128,6 млн.грн. | від 128,6 млн.грн. до 579,0 млн.грн. | понад 579,0 млн.грн. |
Чистий дохід від реалізації | до 22,5 млн.грн. | від 22,5 млн.грн. до 257,1 млн.грн. | від 257,1 млн.грн. до 1285,6 млн.грн. | понад 1285,6 млн.грн. | |
Середня кількість працівників | до 10 осіб | від 10 до 50 осіб | від 50 до 250 осіб | понад 250 осіб | |
Балансова вартість активів | 2019 | до 10,1 млн.грн. | від 10,1 млн.грн. до 115,8 млн.грн. | від 115,8 млн.грн. до 579,0 млн.грн. | понад 579,0 млн.грн. |
Чистий дохід від реалізації | до 20,3 млн.грн. | від 20,3 млн.грн. до 231,7 млн.грн. | від 231,7 млн.грн. до 1158,1 млн.грн. | понад 1158,1 млн.грн. | |
Середня кількість працівників | до 10 осіб | від 10 до 50 осіб | від 50 до 250 осіб | понад 250 осіб |
На завершення декілька прикладів. Але питання переходу з категорії в категорію може мати і складні ситуації. Зокрема, неоднозначними є висновки щодо переходу у наведених прикладах 5 та 6 та потреби оприлюднення у 2020 році фінансової звітності за 2019 рік разом з аудиторським висновком у прикладах 1 та 4 (формально за нормами закону такий обов’язок виникає). Цікаво було б побачити тлумачення Міністерства фінансів України щодо таких моментів.
| 2017 рік | 2018 рік | 2019 рік | станом на 01.01.2020 рік |
Приклад 1 | Мале | Середнє | Середнє | Середнє |
Приклад 2 | Мале | Мале | Середнє | Мале |
Приклад 3 | Мале | Середнє | Мале | Мале |
Приклад 4 | Мале | Велике | Велике | Велике |
Приклад 5 | Мале | Середнє | Велике | Мале / Середнє ? |
Приклад 6 | Мале | Велике | Середнє | Мале / Середнє ? |
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак вчора о 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко вчора о 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал вчора о 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов вчора о 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 10521
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 9875
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6447
-
Нафта може впасти до $40 у 2025 році, якщо ОПЕК скасує добровільне скорочення видобутку
Бізнес 3710
-
ЄС інвестує 32 млн євро у реконструкцію 375 км залізниці у Молдові
Бізнес 3450