Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
10.01.2017 13:53
Україноскептицизм європейських політиків: страх естонських правих
Правий політичний табір молодих членів ЄС починає лихоманити. Такі країни як Естонія відчувають небезпеку й невпевненість від завтрашнього дня. Звісно, що націоналісти йдуть шляхом євроскептицизму...
Наприкінці 2016-го р. лідер “Консервативної народної партії Естонії” (ест. Eesti Konservatiivne Rahvaerakond, EKRE) Март Гельме, підбиваючи підсумки минулого року, в прямому ефірі у студії естонської “Postimees” закликав не слухати “естонську пропаганду”, закрити в'їзд для біженців не тільки з країн Азії та Африки, але й з країн колишнього СССР, і вступити нарешті в прямі переговори з путінською РФ для налагодження мирних і взаємовигідних добросусідських відносин. Для України висловлювання цього правого естонського політика є цікаві тим, що Март Гельме вірить в загрозу русифікації Естонії шляхом масової міграції російськомовного населення з бідних країн постсовєцького простору (Білорусь, Україна, Молдова). Саме через такі незрозумілі та безпідставні побоювання Март Гельме виступає проти скасування віз для України та подальшої її євроінтеграції.
Думка правого естонського політика, до того ж депутата Рійґікоґу, дивним чином минула повз український інформаційний простір, адже було б дивно почути, що дружня Україні балтійська Естонія, у вигляді одного парламентаря, виступає проти омріяного безвізу. У свою чергу, лідер “Консервативної народної партії Естонії” наполягає на тому, що імміграція з країн колишнього СССР в країни Балтії, як і раніше велика. Якщо в совєцькі часи до Естонії приїжджало майже 10 тис. осіб на рік, то зараз – приблизно 7-8 тис. осіб!? Зміни не великі, як для маленької балтійської країни.
«Якщо врахувати, що багато естонців не тільки їдуть працювати, а й мігрують до Фінляндії і більш заможні країни Європи, то крихкий демографічний баланс явно не на користь корінних мешканців Естонської Республіки, і він весь час погіршується. Уряду потрібно переглянути свою позицію не тільки у зв'язку з імміграцією з Близького Сходу та Магрибу, але й з постсовєцького простору. Багато українців, у зв’язку з війною та погіршенням соціально-економічної ситуації у власній країні можуть змінити потік міграції з Польщі та Чехії на Естонію. У свою чергу, це означає, що проблему навчання естонською мовою буде вирішити значно складніше, ніж це є сьогодні. Я вірю в загрозу русифікації! Небезпека криється в крихкому демографічному балансі, від якого безпосередньо залежить збереження естонської мови. Щоб гарантовано забезпечити існування естонської нації в історичній перспективі, зберегти естонську мову, культуру, державну незалежність, підвищити конкурентоспроможність, бути більш сильними і готовими до нових викликів – має бути створена перспективна програма уряду Естонської Республіки», – заявив Март Гельме.
То що ж хотів сказати своїм виступом лідер “Консервативної народної партії Естонії”? – Гадаємо, що суспільство (особливо правий політичний табір) молодих країн-членів ЄС, серед яких є Естонія, починає лихоманити від небезпеки і невпевненості завтрашнього дня, тому виникає певна обережність в тактичних кроках на шляху до остаточної європейської інтеграції, особливо, якщо це стосується майбутніх країн-членів ЄС, якими на щастя не стануть ані Україна, ані будь-хто з колишнього СССР. Розуміючи наслідки демоліберальної та мультикультурної ідеї “єдиної Європейської держави”, праві сили в Естонії, зокрема “Консервативна народна партія Естонії”, продукують нонконформістську ідеологію, яка направлена на відсторонення від загальноєвропейської держави під прапорами ЄС.
Україна це величезна територія, яка за подумами європейських та естонських політиків реально може стати і напевно стане постійним постачальником мігрантів, що направляють свої погляди у “ситу” Європу. Занепокоєння у більшості європейських країн, не тільки Естонії, викликають і відносини України з її сусідами (у першу чергу з РФ!). Якщо хтось вважає, що в день вступу у лави бюрократичного ЄС в усіх українців все різко стане дуже добре, а в усіх європейців навпаки настане економічний колапс, то цей хтось дуже помиляється!
Відповідаючи адекватно на закиди Марта Гельме, хотілося б зауважити одну цікаву деталь – чи хочуть українці в Європу? І тут варто відповісти чесно самим собі: що це принесе пересічному українцю? Є очевидні плюси: скасування візового режиму (сама можливість якого тягнеться останні 3 роки без суттєвих змін), економічна і політична стабільність, почуття безпеки... Але в реальності навіть ці плюси – швидше популістські і “для галочки” ситих політиканів і прислужників олігархів. Більшість українців розглядають перспективу членства як можливість вільного переміщення Європейським континентом, вибираючи країну для відпочинку, навчання або роботи не за принципом «куди візу дадуть – туди і поїдемо». Багато хто щиро вважає, що українці прагнуть до Європи, щоб побудувати по-справжньому демократичну державу. А без “європрописки” в українців що, будівельного матеріалу не вистачає?
Слова Марта Гельме, як і інших націоналістів Європи, чіткіше дають зрозуміти, що в таборі ЄС українців, скажімо так, не чекають найближчим часом. І тут на обрії євроскептицизму виринає україноскептицизм з туманними присмерками осяяних міграційними потоками відчайдушних біженців у пошуках кращого життя поза межами Батьківщини… Такі страшні сни після міграційного нашестя з країн Азії та Африки бачать сучасні європейці, і не прагнуть пригорнути Україну своїм безвізовим чи ще якимось щитом. Але для чого тоді з таким завзяттям наша влада нас туди тягне? – Чим більше туманні заяви єврочиновників, тим оптимістично дивляться в майбутнє українські дипломати і політики. На нашу думку, будь-яку мету досягти набагато простіше, якщо йти до неї поступово, конкретними кроками.
Є багато різних причин, через які Україні не варто йти гігантськими кроками євроінтеграції. Для чого пересічному українцю вже чужа цивілізація і чужий культурний світ просяклий кольоровою педерастією, споживацтвом та їм подібним брудом, якщо в нього є свій? В тому стані, в якому Україна знаходиться зараз – причому у всіх сферах – її в Європі не чекають, ні зараз, ніколи... З усіма мінусами і плюсами українського суспільства, воно не потрібно нікому, окрім як собі самому. Українцям треба самим стати сильними, показати європейцям, що наше суспільство може вижити і без їх фінансової допомоги, виграти ту проклятущу війну з агонізуючою Московією, та стати нарешті на шлях національного поступу, що заповідали нам Микола Міхновський, Степан Бандера, Микола Сціборський та інші націоналістичні корифеї.
Українці мають виховати у собі євроскептицизм, але не такий, який можна побачити серед заможних суспільств ЄС, як-то Фінляндія чи Велика Британія, проте такий, який міг би показати всім, що наша нація гідна на щось більше, а ніж членство у ЄС! Український націоналізм не сприймає євроінтеграцію в тому вигляді, яку пропонують українцям сучасна влада разом з європейськими чиновниками. Українці, нарешті, після тривалої совєцької тотальної інформаційної блокади мають збагнути всю свою важливість у цьому світі, адже тільки найсильніші отримують привілеї та нагороди!
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко вчора о 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко вчора о 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький вчора о 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Розпоряджання землею під час війни: поради юриста Сергій Пагер 21.04.2025 08:57
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи Сергій Пєтков 20.04.2025 19:43
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков 19.04.2025 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 19.04.2025 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський 18.04.2025 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус 18.04.2025 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський 18.04.2025 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик 18.04.2025 17:09
Топ за тиждень
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? 453
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 226
- Модель нової індустріалізації України 181
- Професії зникають, навички – у тренді 170
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 138
Популярне
-
Львів планує відкрити заміський тролейбусний маршрут до сусіднього села
Бізнес 18508
-
Індія купить "боїнги", від яких через торгову війну зі США відмовився Китай
Бізнес 11109
-
Нелегальний ринок тютюну: як Україна втрачає 24 мільярди гривень щорічно
Бізнес 4748
-
Дефіцит вітаміну D, ймовірно, впливає на збільшення випадків раку товстої кишки: деталі
Життя 4455
-
Французьке посольство хоче купити історичний будинок у центрі Києва – компанія НЕСТ
уточнено Бізнес 4387
Контакти
E-mail: [email protected]