Арешт майна юридичної особи для забезпечення спеціальної конфіскації
Слід відмітити, що спеціальна конфіскація не є мірою покарання, на відміну від звичайної конфіскації, а відноситься до заходів кримінально-правового характеру і передбачає можливість її застосування до майна третіх осіб.
Сутність спеціальної конфіскації полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна за умови вчинення злочину у випадках, передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
Слід відмітити, що спеціальна конфіскація не є мірою покарання, на відміну від звичайної конфіскації, а відноситься до заходів кримінально-правового характеру і передбачає можливість її застосування до майна третіх осіб.
Саме можливість її застосування до майна третіх осіб і викликає цілий ряд питань і неузгодженості на практиці.
Зокрема мова йде, про можливість спеціальної конфіскації майна юридичної особи.
У випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Досить часто в рамках кримінальних проваджень органи досудового слідства для забезпечення спеціальної конфіскації, накладають арешт на майно юридичної особи яке фактично не має жодного відношення до діяльності тих чи інших осіб які підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень.
Більше того накладаючи арешт на майно воно ніяким чином не ідентифікується та не встановлюється його зв'язок з кримінально-протиправними діяннями.
Варто звернути увагу що ч.4 ст. 96-2 Кримінального кодексу України яка встановлює, що гроші, цінності, в тому числі кошти, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, інше майно, зазначені в цій статті, підлягають спеціальній конфіскації у третьої особи, якщо вона набула таке майно від підозрюваного, обвинуваченого, особи, яка переслідується за вчинення суспільно небезпечного діяння у віці, з якого не настає кримінальна відповідальність, або в стані неосудності, чи іншої особи безоплатно, за ринкову ціну або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості, і знала або повинна була і могла знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої цієї статті.
Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.
Однак, існують ситуації, коли єдиним доказом накладення арешту на майно юридичної особи, стає те, що підозрювана особа володіє корпоративними правами конкретного суб’єкта господарювання, скажімо приватного акціонерного товариства, і володіє не напряму, а через юридичну особу нерезидента яка зареєстрована за законодавством іншої країни ( віднесеної до офшорних зон). У зв’язку з цим органи досудового слідства вважають, що необхідно накладати арешт на все майно підприємства, в тому числі продукцію, оскільки існує обгрунтована підозра у вчиненні кримінальних правопорушень та ризик виведення коштів та майна і таким чином перешкоджанню завдань кримінального провадження.
Проте, володіння корпоративними правами ніяким чином не обгрунтовує правомірність арешту майна юридичної особи, яке по суті є продукцією підприємства або ж відноситься до його необоротних засобів.
Тому накладаючи арешт, фактично на все майно юридичної особи, порушуються права інших акціонерів на розпорядження даним майном та отримання прибутку, що в свою чергу дестабілізує роботу всього підприємства та є не що іншим як незаконне втручання та перешкоджання роботи суб’єкта господарювання.
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 31.03.2025 17:05
- Нова судова практика – відсутній обов’язок надсилання копії скарги виконавцю Андрій Хомич 31.03.2025 16:01
- НАБУ: невиправдані надії Георгій Тука 31.03.2025 15:48
- Податкове резидентство для енерготрейдерів з іноземними бенефіціарами Ростислав Никітенко 31.03.2025 12:41
- Фінансова модель університетів майбутнього Віталій Кухарський 31.03.2025 12:21
- Шукайте жінку! Білоруський варіант Євген Магда 31.03.2025 09:09
- Спільний контроль у бізнесі: чому статус має значення? Анастасія Полтавцева 30.03.2025 19:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3737
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 362
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 245
- НАБУ: невиправдані надії 218
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 155
-
У рейтингу мільярдерів Forbes з'явилось поповнення від України
Бізнес 50420
-
Колишній власник Галі Балуваної пояснив вихід з бізнесу: Було некомфортно
Бізнес 39736
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
18405
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 15466
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
13389