Кандидатство в члени ЄС для України – тест для ЄС

Україна як ніколи близько підійшла до Європейського Союзу – для когось мрія, для когось – щось величне і добре, яке вирішить в мить усі наші проблеми, а для когось – страх.

Міністр закордонних справ України Д.Кулеба нещодавно заявив що рішення країн ЄС надати або не надати Україні статус кандидата на членство є тестом на те, наскільки європейські партнери щирі у відносинах з Україною, та визначить майбутню історію Європи. Наразі усі сили наших органів влади та громадськості кинуто на те, щоб «додавити» потрібне нам рішення.

24-25 червня 2022 року відбудеться черговий саміт Європейської Ради – інституції ЄС, який складається з глав держав і урядів, і яка вирішує найбільш глобальні і стратегічні питання. Очевидним є те, що питання розширення ЄС (тобто збільшення його членів) є стратегічним і тому обговорюється на найвищому рівні і є абсолютно політичним. Як заявив голова Європейської Ради Ш. Мішель і підтвердив Президент Франції Е.Макрон (країни, яка головує наразі в ЄС), що заявка України буде точно розглянута на цьому саміті.

Що цьому передує?

За кілька днів до саміту Європейська Комісія («уряд» ЄС) опублікує Висновок щодо готовності України до вступу в ЄС. Простими словами кажучи, Комісія надасть свою оцінку чи відповідає Україна трьом критеріям вступу – політичного (як функціонує демократія), економічного (як працює і чи працює ефективно ринкова економіка), правового (наскільки наша правова система гармонізована з правом ЄС так зване acquis ЄС). У Висновку Комісія надасть свої рекомендації для політиків. І як правило вони до них дослуховуються.

Певні країни старої Європи будуть слідувати цьому Висновку, деякі країни нас підтримують безумовно, і є нашими «адвокатами», а деякі – проти, але не проти нас, а проти подальшої політики розширення без її значного перегляду, мотивуючи, що є і інші країни (Західних Балкан), які чекають вступу.

В усіх державах, які вже визнані кандидатами є свої проблеми, як політичні, так і технічні, які не дозволяють їм наразі стати членами ЄС. Але Україна – це інший кейс. І ми це всі розуміємо. Жодна інша країна не проходила через війну за європейський вибір і європейські цінності. І це наш козир.

Рікард Юзвяк, Редактор Радіо Вільна Європа у Брюсселі (на якого дуже часто рівняються і прислухаються щодо правдивої інформації з кулуарів ЄС) в своєму Twitter написав, що деякі країни ЄС (без вказання їх назв) задовольняються лише наданням України статусу «потенційного кандидата», якими наразі є Боснія і Герцеговина і Косово. Рішення щодо розширення в ЄС ухвалюються лише консенсусом – тобто усі держави мають бути «за».

І це лише політика. Адже Україна ніяк не може бути в одному «кошику» з Боснією і Косово, і наші «проблеми» не схожі з їх зауваженнями, на підставі яких їм не надають поки що статус «кандидата».

Отже, ми опиняємось у патовій ситуації – коли адвокати України – Польща та країни Балтії можуть не погодитись з таким розвитком ситуації, наполягаючи на негайному наданні статусу кандидата в члени ЄС для України. А менш «прихильні» до такої ідеї (наприклад, Австрія, Бельгія, Угорщина – які вже заявляють про те, що Україна повинна спочатку бути «готова» навіть до кандидатства) заблокують таку пропозицію, погоджуючись лише на проміжний статус.

Пошукаємо позитив у кожному з розвитку ситуації. В обох випадках Україна з політики сусідства і Східного Партнерства переходить до політики розширення, тобто отримує нарешті те, чого ми були позбавлені в 2014 році – це європейська перспектива, тобто обіцянка, що ми станемо членом ЄС. І ми отримуємо доступ до передвступних фондів ЄС – і навіть будучи «потенційним кандидатом», окремим рішенням ЄС ми зможемо отримати доступ до цих фондів для кандидатів. Але є одна разюча відмінність: з кандидатом в члени ЄС відкриваються офіційні перемовини і кожен кандидат погоджує з ЄС відкриття крок за кроком глав (яких є 35), розбиті за темами – вільний рух товарів, конкуренція, екологія і т.д. і під кожну з цих «глав» виділяються окремі кошти, як вже стало популярним «на реформи». В той час як з потенційними кандидатами такі перемовини не відкриваються і доступ до фондів може бути лише наданий за правилами і доброї волі ЄС.

Ситуація 2022 року – це не 2014 рік, і я не думаю, що ми маємо погоджуватись на щось менше, коли є реальним вижати з цієї ситуації повний максимум. Подивимось, що буде, адже в умовах, яких опинилась Україна, Європа і світ вже змінюється стрімголов. Та попередній прогноз буде таким – все буде залежати від ситуації на фронті, від Висновку Комісії, та від злагодженої роботи нашої дипломатії та громадянського суспільства.