Я вже колись зазначав, що найбільше проблем з ухваленням законів у нас починається не на стадії подання до парламенту та голосування за них у першому читанні, а коли до них готуються правки до другого читання, які потім розглядаються на засіданні профільних парламентських комітетів. А ще гірше, якщо деякі з них взагалі потім приймаються з голосу. Це породжує такі абсурди та створює такі корупційні можливості, що потім лише можна із жахом та люттю за цим спостерігати.
Про це згадую, починаючи аналізувати пропозиції нардепів до законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», реєстр. № 5600 від 02.06.2021р. (далі – законопроект № 5600), які мають восени голосуватись Верховною Радою.
На стадії розгляду цих поправок та голосування у другому читанні нас ще чекає безліч дивовижних відкриттів та сукупність відвертого правового невігластва, депутатської некомпетентності, нерозуміння предмету регулювання тих чи інших сфер діяльності бізнесу.
Зараз звернув увагу лише на правки від пана Арахамії, по одному з блоків питань, які стосуються тютюнової галузі. Звісно, не він їх готував. Але це така собі публічна демонстрація нерозуміння загальних принципів, на яких базується податкова система. Так, цими правками нівелюються принципи рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації (відсутній однаковий підхід до всіх платників податків), нейтральності оподаткування, соціальної справедливості (платоспроможність платників ПДВ), рівномірності та зручності сплати податків.
Спробую пояснити, про що йдеться мова.
Законопроект №5600та поправки до нього, зареєстровані до другого читання, передбачають ряд суттєвих змін в оподаткуванні для тютюнової індустрії (реформування акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів, запровадження додаткових обмежень щодо накопичення тютюнової продукції напередодні підвищення акцизних ставок, запровадження звітності для ферментаційних заводів, зміни щодо ліцензування та інші).
Деякі з цих змін цілком слушні і направлені на протидію нелегальному обігу тютюнових виробів та покращення адміністрування.
Інші, я би пропонував регулювати в другий спосіб, про що неодноразово писав. Так, наприклад, для вирішення проблеми форестелінга (мінімізації оподаткування шляхом штучного збільшення реалізації сигарет за старими ставками акцизів) доцільно щорічне підвищення ставки акцизу проводити не раз на рік (на 20%), а два рази на рік — на 5% з першого лютого та першого серпня, а також перейти до європейської системи оплати вартості акцизних марок, з нарахуванням та сплатою їх в момент першого відвантаження готової продукції зі складів тютюнових фабрик чи митних складів, якщо йдеться про імпорт.
Але цей мій коментар все ж таки не про це.
Пропозиції пана Арахамії до законопроекту № 5600 (поправки №4667, 4675, 4837) викликають серйозні зауваження і не можуть бути підтримані.
Відповідно до пропозиції пана Арахамії звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання на митній території України тютюнових виробів, для яких встановлені максимальні ринкові ціни (МРЦ), крім операцій з першого постачання таких товарів виробниками та ввезення на митну територію України імпортерами таких товарів.
Розуміючи необхідність боротьби з махінаціями зі зменшення податкового зобов’язання зі сплати ПДВ на ринку тютюнових виробів, можна було припустити, що законодавці запропонують варіант, який би і змінював систему оподаткування ПДВ. Але водночас, відповідав критерію нейтральності, тобто пропозиція жодним чином не погіршувала б становище платників ПДВ в ланцюгу постачання тютюнових виробів.
Натомість, ситуація зовсім інша – критерій нейтральності порушується, що робить запропоновані зміни відверто неприйнятними для індустрії.
По-перше, самі зміни суперечать принципам податкового законодавства України. Оскільки виокремлення операцій з постачання лише тютюнових виробів з поміж постачання товарів як таких створює нерівні умови для постачальників цієї продукції. Постачання всіх товарів оподатковуються ПДВ лише в частині вартості, що додається на кожному етапі в ланцюгу постачання (а саме в цьому взагалі полягає логіка ПДВ), тютюнові вироби пропонують оподатковувати ПДВ відразу на кінцеву ціну на рівні їх виробника (імпортера), а всі інші постачання в ланцюгу до кінцевого споживача пропонують звільнити від оподаткування ПДВ як такого.
В запропоновані редакції зміни спричиняють виникнення значних додаткових витрат на рівні першого покупця (посередника, імпортера) тютюнових виробів, компенсація яких не передбачена правкою, що вимагатиме відповідного перегляду цін на тютюнові вироби.
В чому ж проблема? Чому виникають ці збитки?
У господарській діяльності дистриб’ютори, що діють на тютюновому ринку, здійснюють витрати по купівлі різноманітних допоміжних товарів і послуг (оренда приміщень, транспортні послуги, послуги з обслуговування та утримання офісів тощо).У більшості випадків, такі послуги (товари) закуповуються у продавців-платників ПДВ. Відповідно, на рівні першого покупця та імпортера тютюнових виробів по таким послугам (товарам) формується податковий кредит з ПДВ, який за стандартною моделлю оподаткування ПДВ зменшував би його податкові зобов’язання з ПДВ.
Проте, з огляду на запропонований варіант зі «звільненням від оподаткування ПДВ» перший покупець та імпортер тютюнових виробів нестимуть збитки у розмірі вхідного ПДВ (податковий кредит з ПДВ при купівлі товарів та послуг). Це впливатиме не тільки на їх конкурентну спроможність як платників податків та суб’єктів господарювання, але й може призвести до перегляду ціни тютюнових виробів., оскільки всі витрати в кінцевому випадку перекладаються у собівартість товару. Що лише провокуватиме ще більшу “тінізацію” обороту тютюнових виробів.
Запропоновані зміни не передбачають бюджетного відшкодування ПДВ покупцям (посередникам) тютюнових виробів, а відтак – вбачається, що та частина вхідного податкового кредиту з ПДВ (ПДВ при купівлі товарів та послуг), яка залишиться невідкоригованою та сформує відповідне від’ємне значення, буде лише постійно накопичуватися та збільшуватися без будь-якого можливості на повернення з бюджету.
Також звертає увагу те що, запропоновані зміни не встановлюють перехідного періоду. Відповідно, вбачається наявність високих ризиків у тому, що податкові органи будуть вимагати від постачальників тютюнових виробів здійснювати відповідні коригування податкового кредиту з ПДВ в частині наявного складських запасів (прямі збитки платників ПДВ). Йдеться не тільки про першого покупця (імпортера), але й про інших постачальників по всьому ланцюгу.
Фактично, можновладці, маючи проблему зі “скрутками” по ланцюгу (і впоратися з цим вони не можуть, у першу чергу, внаслідок корупції в податкових органах), замість покращення адміністрування, вирішили весь цей головний біль перекласти на “білий” бізнес. Але якби тільки перекласти. Як “бонус” – ще й додаткові витрати вирішили “повісити” на нього. Хоча фактично за це доведеться заплатити кінцевим споживачам.
Отже, ми бачимо наочний приклад, коли нерозуміння нардепами принципів функціонування ПДВ може призвести до хаосу та ще більшої криміналізації в сегменті обороту тютюнових виробів.
І це лише зміни, які стосуються лише одного з питань регулювання конкретної галузі. Скільки там таких ляпів та казусів ми там ще побачимо можна лише уявити. Тому я би дуже радив нардепам не поспішати з ухваленням змін до Податкового кодексу та введенням їх у дію. А у відповідності з Податковим та Бюджетним кодексом почати застосовувати ці зміни вже з 2023 року. У цьому випадку до кінця червня 2022 року буде час та можливість, після оприлюднення вже ухвалених у другому читані змін до ПК, виправити ті з них, які найбільш очевидно виглядатимуть некомпетентними та шкідливими для бізнесу та економіки в цілому.
