Уряд та Нацбанк не розуміють, як забезпечити зростання економіки
Економічна політика.
Прочитав інтерв'ю з міністром економіки Ігорем Петрашко на “РБК-Україна”.
Інтерв'ю цікаве. З багатьма тезами погоджуюсь. Але у той же час є те, що викликає привід для дискусії.
Я критично ставлюся до програми "велике будівництво". Це лише породжує стрімке збільшення державних боргів, при мінімальній корисності.
Вже пояснював це у статті “Президент державних боргів”, тому не повторюватимуся.
Значно ефективніше було би за допомогою дешевого довгострокового кредитування реалізовувати програму капремонту та енергозбереження житлового сектору. Щорічне цільове рефінансування на кредитування 50-70 млрд грн на заходи капремонту та енергозбереження житлового сектору давати незрівнянно більший економічний ефект. Це не збільшуватиме державні борги, має механізм повернення виданих кредитів ОСББ та домогосподарствам, підвищує енергоефективність житлового сектору.
До того ж, це створює платоспроможний попит на товари та послуги для тисяч малих та середніх підприємств. Що є однією з ключових передумов для відновлення банками кредитування. На сьогодні у банків надзвичайно мало позичальників, які мають зростаючий попит на їх продукцію та послуги. І саме це не дозволяє кардинально збільшувати обсяги кредитування.
Також є питання щодо розмов про компенсатори при введенні податку на виведений капітал. По-перше, потрібно зменшувати, а не нарощувати фіскальний відсоток ВВП.
Скорочуйте державні видатки, панове урядовці!
Замахнуся на святе. У тому числі потрібно скорочувати витрати в частині програми “велике будівництво”.
Крім того щодо скорочення видатків. Я не дочекався за часів урядів Яценюка, Гройсмана та Гончарука впровадження єдиного державного реєстру отримувачів соціальних трансфертів. Вкрай непрозора система надання різноманітних форм соціальної допомоги формує фантастичні зловживання в цій сфері. Впровадження цього реєстру може виявити десятки, якщо не сотні тисяч випадків надання соціальної допомоги “мертвим душам” та тим, хто на неї не повинен мати право.
Крім того, необхідно повернутися до системи оплати комунальних послуг (у першу чергу в частині плати за тепло) на основі щомісячної абонплати. Це прибере піки комунальних платежів в опалювальний сезон. Лише цей крок може дозволити держбюджету економити щонайменше 15-20 млрд грн щороку на компенсації комунальних витрат.
По-друге, зменшення прямих податків та збільшення частки непрямих податків є класикою економічної політики. Тому потрібно вводити податок на виведений капітал, який переважно необхідний великому та частині середнього бізнесу, і знижувати ставку ЄСВ для малого та частини середнього бізнесу до 10 відсотків, і лише з мінімальної зарплати. Перестаньте плакатися про нещасну долю найманих працівників, які внаслідок цього отримуватимуть мінімальну пенсію за віком. Непотрібно бути оракулом, щоби передбачати, що вони, з урахуванням демографічних процесів, крім соціального мінімуму і так нічого не отримуватимуть від української держави.
При цьому на перехідний період (4-5 років) цілком допустиме підвищення ставки ПДВ на 3-4 проценти. Зрозуміло, припинивши відверте шахрайство та розкрадання, пов'язане з відшкодуванням ПДВ, у податковій та митній службі. Це повністю залежить від політичної волі уряду.
По-третє, про що теж безліч разів писав, необхідно прибрати мито при імпорті в Україну сировини і більшої частини напівфабрикатів. Також потрібно надати відстрочку (від 90 до 730 днів) зі сплати ПДВ при купівлі (по імпорту чи на внутрішньому ринку) сировини і більшої частини напівфабрикатів. Це здешевлюватиме та стимулюватиме переробку готової продукції. І крім того кардинально зменшуватиме зловживання і корупції на митниці. Бо зникне потреба у занижені митної вартості цієї сировини та напівфабрикатів.
Про все це вже безліч разів писав. Пишу у вигляді реакції на інтерв’ю Петрашка, усвідомлюючи, що і цей уряд, ймовірніше за все, може не пропрацювати і року.
- Бюджет-2025 прийнятий, але це не точно. Любов Шпак 18:55
- Час затягувати паски Андрій Павловський 17:27
- Строк нарахування 3% річних від суми позики Євген Морозов 13:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 26595
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21340
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 15670
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 9713
-
В Україні збанкротував ще один страховик
Бізнес 9434