Уряд та Нацбанк не розуміють, як забезпечити зростання економіки
Економічна політика.
Прочитав інтерв'ю з міністром економіки Ігорем Петрашко на “РБК-Україна”.
Інтерв'ю цікаве. З багатьма тезами погоджуюсь. Але у той же час є те, що викликає привід для дискусії.
Я критично ставлюся до програми "велике будівництво". Це лише породжує стрімке збільшення державних боргів, при мінімальній корисності.
Вже пояснював це у статті “Президент державних боргів”, тому не повторюватимуся.
Значно ефективніше було би за допомогою дешевого довгострокового кредитування реалізовувати програму капремонту та енергозбереження житлового сектору. Щорічне цільове рефінансування на кредитування 50-70 млрд грн на заходи капремонту та енергозбереження житлового сектору давати незрівнянно більший економічний ефект. Це не збільшуватиме державні борги, має механізм повернення виданих кредитів ОСББ та домогосподарствам, підвищує енергоефективність житлового сектору.
До того ж, це створює платоспроможний попит на товари та послуги для тисяч малих та середніх підприємств. Що є однією з ключових передумов для відновлення банками кредитування. На сьогодні у банків надзвичайно мало позичальників, які мають зростаючий попит на їх продукцію та послуги. І саме це не дозволяє кардинально збільшувати обсяги кредитування.
Також є питання щодо розмов про компенсатори при введенні податку на виведений капітал. По-перше, потрібно зменшувати, а не нарощувати фіскальний відсоток ВВП.
Скорочуйте державні видатки, панове урядовці!
Замахнуся на святе. У тому числі потрібно скорочувати витрати в частині програми “велике будівництво”.
Крім того щодо скорочення видатків. Я не дочекався за часів урядів Яценюка, Гройсмана та Гончарука впровадження єдиного державного реєстру отримувачів соціальних трансфертів. Вкрай непрозора система надання різноманітних форм соціальної допомоги формує фантастичні зловживання в цій сфері. Впровадження цього реєстру може виявити десятки, якщо не сотні тисяч випадків надання соціальної допомоги “мертвим душам” та тим, хто на неї не повинен мати право.
Крім того, необхідно повернутися до системи оплати комунальних послуг (у першу чергу в частині плати за тепло) на основі щомісячної абонплати. Це прибере піки комунальних платежів в опалювальний сезон. Лише цей крок може дозволити держбюджету економити щонайменше 15-20 млрд грн щороку на компенсації комунальних витрат.
По-друге, зменшення прямих податків та збільшення частки непрямих податків є класикою економічної політики. Тому потрібно вводити податок на виведений капітал, який переважно необхідний великому та частині середнього бізнесу, і знижувати ставку ЄСВ для малого та частини середнього бізнесу до 10 відсотків, і лише з мінімальної зарплати. Перестаньте плакатися про нещасну долю найманих працівників, які внаслідок цього отримуватимуть мінімальну пенсію за віком. Непотрібно бути оракулом, щоби передбачати, що вони, з урахуванням демографічних процесів, крім соціального мінімуму і так нічого не отримуватимуть від української держави.
При цьому на перехідний період (4-5 років) цілком допустиме підвищення ставки ПДВ на 3-4 проценти. Зрозуміло, припинивши відверте шахрайство та розкрадання, пов'язане з відшкодуванням ПДВ, у податковій та митній службі. Це повністю залежить від політичної волі уряду.
По-третє, про що теж безліч разів писав, необхідно прибрати мито при імпорті в Україну сировини і більшої частини напівфабрикатів. Також потрібно надати відстрочку (від 90 до 730 днів) зі сплати ПДВ при купівлі (по імпорту чи на внутрішньому ринку) сировини і більшої частини напівфабрикатів. Це здешевлюватиме та стимулюватиме переробку готової продукції. І крім того кардинально зменшуватиме зловживання і корупції на митниці. Бо зникне потреба у занижені митної вартості цієї сировини та напівфабрикатів.
Про все це вже безліч разів писав. Пишу у вигляді реакції на інтерв’ю Петрашка, усвідомлюючи, що і цей уряд, ймовірніше за все, може не пропрацювати і року.
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак вчора о 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко вчора о 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал вчора о 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов вчора о 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
- Гра в імітацію 356
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції 227
- Як українським трейдерам долучитися до енергетичних бірж ЄС? 84
- Як зробити бізнес бездоганно продуктивним, а співробітників – супергероями 65
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями 45
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 11985
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 10153
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6544
-
Нафта може впасти до $40 у 2025 році, якщо ОПЕК скасує добровільне скорочення видобутку
Бізнес 4100
-
Росіяни почали атакувати Харків дронами "Молнія-1". Чим вони небезпечніші за "шахеди"
Технології 3370