Рік без Роттердаму
Енергетична криза.
Час минає швидко. За тиждень – 1 липня буде рівно рік, як Україна живе без формули «Роттердам+». До цієї дати електроенергетика та вуглепром підходять у не найкращому стані. Ба більше – енергетичну галузь охопила криза, глибина якої вражає навіть в порівнянні з непростим періодом 2014-2015 років.
Цього тижня шахтарі державних шахт знову мітингують. Близько 100 працівників державних вугільних підприємств Червонограду (Львівська область) розпочали акції протесту в Києві через простої шахт та значні борги по заробітний платі.
Влада не виплачує їм кошти уже четвертий місяць, а вони безоплатно продовжують працювати на колись зразковій шахті «Надія».
Так проявляється весняний колапс, спричинений недолугою політикою «нових» облич та знущально відвертими корупційними схемами «старих» олігархів. До прикладу, у травні в вимушеному простої знаходилось 95% всіх українських шахт.
Натомість, державне енергогенеруюча компанія «Центренерго», на якій міцно закріпився «зрозумілий менеджмент» Ігоря Коломойського, радикально змінило прибутки попередніх років на мільярдні збитки. Голова Фонду держмайна Дмитро Сенниченко на засіданні антикризового енергетичного штабу поінформував Уряд про результати аналізу фінансового стану «Центренерго». Чистий збиток підприємства за 2019 рік становив 1,9 млрд гривень (у 2018-му підприємство показало півмільярда гривень прибутку). У 2018 році на рахунках було біля 500 млн гривень, а вже за рік стало в десять разів менше. Підприємство не може погасити свої поточні зобов'язання. «Навіть якщо продати всі активи, то ще 1,4 млрд гривень «Центренерго» боргуватиме.
Кредиторська заборгованість 4,8 млрд грн., включаючи частину заборгованості державним шахтам. Тобто і шахтарі недоотримують зарплати, а «Центренерго», де працює 7 000 людей, на межі катастрофи», - поділився жахом на своїй сторінці у ФБ пан Сенниченко.
На жаль, за мовчазної згоди нинішньої влади повторюється історія Одеського припортового заводу.
Державну компанію свідомо заганяють у стан банкрутства, щоби її неможливо було продати. А це дозволятиме і надалі її грабувати.
Тож популярна теза, що «Роттердам+» був потрібен тільки приватним компаніям і шкодить державі була спростована самим життям. Що важливо – у керма енергетики весь цей час знаходилась команда затятих роттерадамоборців – міністром енергетики був Олексій Оржель, а головою профільного комітету ВР був і, на жаль, досі лишається Андрій Герус.
Чи варто нагадувати, що вугілля на «Центренерго» прокладками Коломойського постачалося за ціною значно вищою ніж по «Роттердам+»? За мовчазної згоди тих, хто зробив собі політичне ім'я на критиці формули.
В цьому контексті в пікантній ситуації опинився Директор Національного антикорупційного бюро України пан Ситник. За інерцією очолювана ним антикорупційна інституція четвертий рік намагається встановити міфічні збитки від «Роттердам+», ігноруючи при цьому відверту корупцію, що розквітла після формальної відміни формули.
Ситуація тим більше виглядає абсурдною з огляду на нещодавнє підписання чергового Меморандум з МВФ, який зобов'язує Україну формувати ціни на газ за формулою «Амстердам+». Тобто споживачі мають платити за газ (в тому числі українського видобутку) по ціні нідерландського хабу TTF + витрати на доставку в Україну. МВФ вимагає від України формувати ціну газу за принципом імпортного паритету, а НАБУ (створення якого відбувалось за сприяння МВФ) розслідує корупційність такого підходу.
Яким чином правоохоронці планують виходити з халепи важко зрозуміти. Втім цілком очевидно, що справжній диригент антироттердамської істерії Ігор Коломойський може почуватися задоволеним. Адже формула, яка свого часу змусила його феросплавні заводи платити ринкову ціну за електроенергію відмінена, ворогів переслідує НАБУ, вугілля можна продавати на державну генеруючу компанію за будь-якою космічною ціною, а купувати електроенергією – за заниженим тарифом. Ось тільки державні збитки знову доведеться покривати з кишені українців.
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак вчора о 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко вчора о 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал вчора о 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов вчора о 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
- Гра в імітацію 356
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції 227
- Як українським трейдерам долучитися до енергетичних бірж ЄС? 84
- Як зробити бізнес бездоганно продуктивним, а співробітників – супергероями 65
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями 45
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 11985
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 10153
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6544
-
Нафта може впасти до $40 у 2025 році, якщо ОПЕК скасує добровільне скорочення видобутку
Бізнес 4100
-
Росіяни почали атакувати Харків дронами "Молнія-1". Чим вони небезпечніші за "шахеди"
Технології 3370