На яких умовах японці модернізуватимуть Бортницьку станцію
Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону щодо проекту модернізації Бортницької станції очистки стічних вод. За його умовами, на період реалізації цього проекту будуть звільнені від оподаткування доходи фізичних осіб, що виплачені та/або нарах

Крім того, не оподатковуватимуться операції з ввезення на митну територію України японських товарів та засобів, операції з постачання послуг, а також прибуток підприємств.
Цей документ загалом необхідно оцінювати позитивно, оскільки для інвестора створюються сприятливі умови для ведення підприємницької діяльності, що може бути сигналом та, ймовірно, буде таким для участі в аналогічних проектах фінансових організацій інших країн.
Разом з тим, залучення японських коштів можна тільки умовно назвати інвестицією, оскільки вони є кредитом, який за десять років потрібно починати повертати. Так, за умовами угоди між Україною та Японією, нашій країні надається кредит на суму близько 108 мільярдів японських єн (приблизно $ 1 млрд) строком на 40 років, із них 10 років – пільговий період під 0,1 % річних для реалізації проекту модернізації станції очистки стічних вод.
Перелік суб’єктів, на які поширюється звільнення від оподаткування, обмежується залученими до Проекту «японськими суб’єктами», тобто, швидше за все умовами надання кредиту було погоджено виконання робіт саме іноземними компаніями та громадянами.
Тому, врешті ми отримаємо результат, за якого Україна позичила в Японії кошти, сплатить ці кошти японським компаніям, які реалізовують проект в Україні, причому ці компанії та їх працівники отримають дохід та прибуток, але відрахування на користь бюджету України не здійснюватимуть. Залишається сподіватися, що ці кошти будуть не в повному обсязі освоєні за рахунок товарів та послуг іноземного походження, а хоча б на рівні сировини та будівельно-монтажних матеріалів стимулюватимуть, розвиватимуть та надаватимуть обігові кошти внутрішнім товаровиробникам.
Водночас очікувати надання кредиту на інших умовах для теперішньої України, пронизаної корупційними метастазами на всіх ланках державного управління, – це ризик освоєння коштів наближеними до верхівки підприємствами та недоведення до кінця розпочатого проекту.
Нагадаю, термін «японський суб’єкт з реалізації Проекту» включає постачальників, підрядників або консультантів, які залучені до Проекту за рішенням українського суб’єкта з його реалізації та погоджені з Японським агентством міжнародного співробітництва, та їх постійні представництва на території України.
При цьому японським суб’єктом із реалізації Проекту може виступати особа, що відповідає принаймні одній з таких вимог (або постійне представництво такої особи на території України):
а) є громадянином Японії або юридичною особою, зареєстрованою відповідно до законодавства Японії, або (виключно щодо консультантів) є юридичною особою, контрольованою громадянами Японії;
б) є учасником договору про спільну діяльність осіб, зазначених у підпункті «а», між собою або з одним або кількома постачальниками, підрядниками або консультантами, що є резидентами України, за умови, що загальна частка японських учасників у такій спільній діяльності становить більше ніж 50 відсотків;
в) є дочірньою компанією юридичної особи, зареєстрованої відповідно до законодавства Японії, що утворена в іншій країні або регіоні, крім Японії, включена до об’єму консолідації та врахована в сукупній бухгалтерській сумі консолідованої фінансової звітності юридичної особи, зареєстрованої і складеної відповідно до законодавства Японії.
Українського суб’єкта з реалізації Проекту визначає Кабінет Міністрів України.
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус вчора о 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак вчора о 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко вчора о 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський вчора о 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві Тетяна Бойко 25.06.2025 09:30
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1633
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 443
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 429
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 89
- Реформа "турботи" 83
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 18152
-
Покращують травлення та зміцнюють імунну систему: переваги пребіотиків у раціоні
Життя 13309
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 11841
-
Татусь Трамп і саміт НАТО. Кроки на порятунок глибоко хворого пацієнта
10396
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 9259