Чому «Київенерго» не зацікавлене залучати інвестиції?
Столичний енергомонополіст «Київенерго» не зацікавлений займатися інвестуванням діяльності, оскільки держава дозволяє покривати витрати на виробництво за рахунок споживачів.
Столичний енергомонополіст «Київенерго» не зацікавлений займатися інвестуванням діяльності, оскільки держава дозволяє покривати витрати на виробництво за рахунок споживачів.Інвестиційні програми приймають з року в рік – фактично, це є кошторис підприємств, що визначає джерела відновлення первісної вартості активів, покриття витрат, які були вкладені у виробництво. І логічно, що акціонери мали б бути зацікавлені інвестувати власні кошти у виробничий процес, оптимізація якого зробила б його ефективнішим як з точки зору економії енергетичного ресурсу, так і з огляду на зростання прибутків підприємства.
Проте, у випадку з теплогенеруючими підприємствами це не спрацьовує, оскільки регулятор (НКРЕКП) дозволяє акціонерам здійснювати так звані інвестиції виключно за рахунок амортизаційних відрахувань, які включаються в структуру тарифу – в підсумку цю суму сплачує споживач. Зокрема, що стосується «Київенерго», то мова про інвестиційну складову часто взагалі не йде: акціонери компанії не вкладають власних коштів, а також не залучають ззовні ресурсів на фінансування заходів, що визначені інвестпрограмою.
Так, у цьому році інвестиційна програма «Київенерго» передбачає фінансування проектів в обсязі близько 250 млн грн, із них 140 млн надійдуть від киян за рахунок оплати вартості теплової енергії.
Так склалося насамперед тому, що відсутній дієвий механізм контролю – держава дозволила здійснювати таке фінансування за рахунок населення, оскільки, мовляв, відсутній економічно обґрунтований тариф. «Київенерго» пояснює умовну нераціональність інвестування в мережі, проведення їх ремонтних робіт тим, що ті йому не належать, у той же час понад 10 років він їх доволі ефективно експлуатує, отримуючи з року в рік мільйонні прибутки.
Було б закономірно та розумно, якби Київська міська рада по завершенні строку дії Угоди передала майно у власність інвестору, готовому за рахунок залучених коштів модернізувати мережі та виробничі потужності. За підрахунками «Публічного аудиту», умовно, якщо вкласти в модернізацію чесних 6 млрд грн, економічний ефект становитиме близько 1 млрд грн на рік.
- Чи варто шукати справедливості у країні чиновників? Любов Шпак 20:42
- Изменения в порядок оформления отсрочки. Постановление 1558 и 560 Віра Тарасенко 18:49
- Документи в умовах окупації: між правом та реальністю Дмитро Зенкін 17:06
- Івенти для покоління Хоумлендерів. Особливості та деякі думки Олексій Куліков 16:12
- Спецоперація проти "Глобино" Євген Магда 14:29
- Податок на посилки: думки щодо за і проти цієї ініціативи Олег Пендзин 14:20
- Нумерологія в податках. Цифра 11 Євген Власов 12:21
- Америка поза глобальною грою: філософія відступу чи стратегічна помилка? Світлана Приймак 09:00
- Думка первинна, чули? Катерина Мілютенко вчора о 23:42
- 21% українців, які хотіли б емігрувати – це катастрофа Володимир Горковенко вчора о 16:07
- Як ШІ змінює закупівлі: клієнти-машини та криза кадрів Марина Трепова вчора о 15:12
- Пеня на заборгованість по аліментах: поняття, порядок нарахування та граничний розмір Леся Дубчак вчора о 15:01
- Правила ефективного партнерства в адвокатурі Тетяна Лежух вчора о 13:33
- Перемир’я між Ізраїлем і ХАМАС: виклики та перспективи після 15 місяців конфлікту Олег Вишняков вчора о 13:25
- Як корпоративний медичний одяг змінює клініку: мій досвід Павло Астахов вчора о 09:26
-
Забудьте про молодь. Її в Україні не буде
Думка 11801
-
"Січневий яйцепад". Хто обвалив ціни на яйця
Бізнес 3343
-
США висунули Путіну ультиматум: що насправді хотів сказати Трамп
Думка 2839
-
TikTok погодиться на угоду, щоб залишитися доступним у США
Бізнес 1966
-
Дешево, але дорого. Порівняння вартості життя у Києві та інших європейських містах
Інфографіка 1923