Економіка та блекаути. Чи був у нас шанс без ПРРО?
Цього літа українська енергетика переживає складні часи. Але ми у всеозброєнні завдяки архітектурі ПРРО, серце якої – режим офлайн. Втім у успішної технології є супротивники
Цього літа українська енергетика переживає складні часи. Але ми у всеозброєнні, адже маємо досвід зими 2022-2023. Сьогодні ми розуміємо, що магазини під час блекаутів не припинять продаж товарів, кур'єри доставлятимуть продукти за адресами навіть без мобільного зв'язку, а інтернет-маркетплейси продовжуватимуть проводити оплати та оформляти повернення. Все це у нас є завдяки архітектурі ПРРО, серце якої – режим офлайн.
Але що якщо я скажу, що прямо зараз розгорнулася ціла кампанія проти режиму офлайн, і хедлайнерами такого процесу стали не посібники агресора, а чиновники, які виправдовують свої дії благими намірами? На жаль, це факт, який вимагає особливо пильної громадської уваги сьогодні.
Що краще — офлайн-режим в ПРРО і вціліла економіка чи боротьба з неіснуючою "загрозою нацбезпеці"?
Ще два місяці тому я, сидячи на зустрічі в Міністерстві фінансів, слухав кричущі закиди, мовляв, режим офлайн це “загроза”. Нібито поки каса в офлайні, хитрі ділки можуть “прокручувати таємно від держави мільярди за секунди”.
Все це, звичайно, фантастика, і реальних прикладів подібних зловживань немає. Натомість завдяки офлайну ми бачимо позитивні приклади: сотні тисяч бізнесів під час відключень світла не зупиняються, продовжують навіть без інтернету приймати розрахунки картками, а їх чеки справно надходять до Податкової, як тільки з'являється зв'язок.
Працюючи з ПРРО, ані підприємець, ані покупець взагалі не замислюються, чи є у нього інтернет. Під час блекауту касир просто підключає телефон до павербанку і може продовжувати працювати скільки потрібно. Чеки в цей час генеруються і зберігаються в пам'яті пристрою, а щойно з'являється зв'язок — одразу відправляються до Податкової. Це, до речі, навіть без блекаутів дуже рятує мешканців віддалених районів України, де не буває стабільного мобільного зв'язку.
Тобто на одній чаші терезів у нас економіка, яка не зупиняється разом із відключенням світла. На інший — гіпотетичний ризик того, що час блекауту підприємець "спотворить чек". Проте чи можемо ми відмовлятися від успішної технології через гіпотетичні ризики, чи може з цією тривожністю деяким чиновникам саме час звернутись до психолога?
Папір все стерпить. Чому бізнесам досі нав'язують архаїчні касові апарати.
Ще рік тому у ЗМІ програмні РРО часто називали "альтернативою класичним апаратам". На сьогодні навпаки, вже РРО можна називати "альтернативою для програми", адже кількість кас у смартфоні вже впевнено перевищує частку "залізних" аналогів.
Що важливо — ПРРО стала домінуючою технологією не через кабінетний лобізм чи особливі пільги. Вибір на користь програм зробив ринок. Сучасна технологія має ряд переваг, і одна з найочевидніших — легкий старт для новачка.
Програмні РРО надають клієнту сервіс, підтримку, зручний дизайн. Натомість "залізні" каси пропонують підприємцю перетворитись на касира, який взаємодіє з пристроєм через кнопковий інтерфейс. Особливо ця зручність відчувається під час блекаутів.
Як відомо, з фізичним РРО при відсутності зв'язку потрібно діставати книгу розрахункових операцій та вести бухгалтерію під світлом ліхтарика від руки. Це не лише ускладнює роботу касира, а й створює зайве навантаження для держави, адже кожен екземпляр такої книги потребує реєстрації та обліку у Податковій, тобто, реєстрація та перевірка книги займає робочий час працівника ДПС.
ПРРО дозволяє забути про КОРО в принципі. Для клієнта робота в офлайні та онлайн процедурно не відрізняється. Парадокс, але зручність технології ПРРО не стає прикладом для наслідування для розробників “заліза”, замість цього ми бачимо постійні спроби тиснути на Державу заради ускладнення роботи ПРРО. Зокрема вже півроку цим питанням опікується спеціально-створена Робоча група при Мінфіні.
Небезпечна гра. Що задумали противники ПРРО і чому у них досі нічого не вийшло
Взимку, на фоні стрімкого зростання цікавості клієнтів до ПРРО, до різних операторів стали доходити сигнали про те, що технологію хочуть навмисно ускладнити, щоб “зрівняти” програмні та залізні апарати. Тоді ж в операторів ПРРО виникла ідея зібрати однодумців до Асоціації, щоб разом захищати здобутки та розвивати наші продукти.
За наявною на лютий інформацією планувалися два "нововведення" - додавання захищених флешок у пристрій (що фактично "прив'язало" б ПРРО до конкретного апарату, порушило б принципи хмарного зберігання даних і ускладнило б роботу на різних пристроях одночасно), а також заборону офлайну — фундаменту архітектури ПРРО.
Поступово інсайди стали підтверджуватись реальними діями, представники Асоціації побували на засіданні МРГ при Мінфіні, де нам було заявлено про те, що робота над “проблемою офлайну” продовжуватиметься попри гіпотетичний характер “загроз”.
Ця дискусія точиться і зараз. МРГ провела чотири засідання, три з яких — без публікації протоколів (підозрюю, що це могло бути зроблено для унеможливлення фактологічної критики “пропозицій” учасниками ринку, експертами та медіа), і розглядає “дослідження вразливостей ПРРО”, яке було зроблено за 260 тис.гривень платників податків, втім про його висновки вже протягом півроку нічого не повідомляють громадськості.
Тобто ми спостерігаємо дивовижний парадокс: саме режим офлайн сьогодні стає одним із ключових чинників економічної (а отже, і національної) безпеки. При цьому робоча група в Мінфіні бачить загрозу нацбезпеці саме в тому, що офлайн існує і забезпечує роботу економіки в блекаути.
Оцінюємо масштаб загрози: під ударом – кожна друга транзакція
Згідно зі статистикою Опендатаботу, сьогодні кожна друга транзакція проходить через ПРРО. Станом на травень ПРРО — це 70% усіх зареєстрованих засобів обліку (30% - РРО). Програмні продукти стали єдиною можливістю для малого бізнесу виконати вимоги держави щодо фіскалізації. І ми розуміємо, що на “залізо” всі ці підприємці ніколи не перейдуть через складність і високу вартість фізичного обладнання.
Тобто відмова від режиму офлайн на користь книг обліку, це як додавання дискетного приводу до Macbook - технічно це можливо, але в частині практичності — абсолютно недоцільно. Тож якщо сучасний користувач комп'ютера вже не пам'ятає про можливість запису даних на дискети, чи справедливо очікувати, що він із натхненням зустріне ідею записувати транзакції до паперової книги?
Ми розуміємо, що рішення, яке сьогодні визріває в закритих кабінетах Мінфіну, корисне для малої групи виробників обладнання, які вочевидь хочуть захистити свої релікти минулого від викликів майбутнього. Але які зиски від такого рішення отримають сотні тисяч підприємців?
Якщо оцінити статистику, кількість користувачів ПРРО особливо стрімко зростає з минулої осені, коли був знятий мораторій на податкові перевірки бізнесу. Сотні тисяч маленьких підприємців, які ще 2020 року виходили на мітинги проти “гробіків”, отримали дешеву, зручну та надійну програмну альтернативу “залізу”, і цю довіру в жодному разі не можна розтоптати. Тим більше коли ці події розгортаються в умовах надскладних випробувань для країни та в інтересах конкретної групи вигодонабувачів.
Коли припиниться гасіння пожежі бензином?
Події навколо намагань ускладнити ПРРО під час загострення війни підштовхує до розуміння, що суспільство розслабляється у найвідповідальніший, найвирішальніший час. Чиновники відкрито говорять про заборону технології, яка не дає економіці зупинитись, в той час, коли наше стратегічне паливо “в чорну” продається через класичні РРО, а підакцизні сигарети та алкоголь б’ються через “липові” паперові чеки.
В теперішній час РРО, завдяки своїм вразливостям, стало інструментом махінацій, адже підробити паперовий чек, як виявилося - легко, а перевірити його - складно. За різними оцінками, понад 40% підакцизної продукції продається “в чорну”. Це означає що з 10 гривень акцизу Держава отримає лише половину, а решта піде на корумпування посадовців.
У вказаній статистиці ви можете пересвідчитись особисто. До прикладу, якось я провів маленький експеримент — перевірив 3 випадкові паперові чеки з АЗК, і два з трьох виявились підробленими. При цьому чек виглядає як фіскальний, а процес його генерації такий самий як і у легального чека, тож навіть не викликає у клієнта підозри, що його обдурили.
Сьогодні одним із напрямків нашого Об’єднання є також розбудова на базі ПРРО системи, яка дозволить контролювати кожну гривню з акцизу, виявляти через ризик-орієнтовані алгоритми місця продажу контрафактної продукції, заохочувати клієнтів перевіряти чеки. Ми розуміємо, що ця робота також викликає стривоженість у противників ПРРО. Але ж позитивні зміни часто стикаються з супротивом. Втім, якщо хтось вам скаже, що позитивні зміни не вартують зусиль, обов’язково запитайте, чи є в його ноутбуці дискетний привід.
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко вчора о 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов вчора о 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак 13.11.2024 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко 13.11.2024 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал 13.11.2024 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов 13.11.2024 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
- Гра в імітацію 359
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції 230
- Як українським трейдерам долучитися до енергетичних бірж ЄС? 84
- Як зробити бізнес бездоганно продуктивним, а співробітників – супергероями 66
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями 45
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 12241
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 10348
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6574
-
Нафта може впасти до $40 у 2025 році, якщо ОПЕК скасує добровільне скорочення видобутку
Бізнес 4165
-
Росіяни почали атакувати Харків дронами "Молнія-1". Чим вони небезпечніші за "шахеди"
Технології 3641