"Крипторай" в Україні: прийнято закон про віртуальні активи
Які правила гри діятимуть в українському сегменті криптоактивів, якщо закон набере чинності?
На минулому тижні Верховна Рада в другому читанні прийняла закон «Про віртуальні активи». Цей акт вперше закріпив юридичний статус криптовалют та інших віртуальних активів в Україні. З цієї статті ви дізнаєтесь, які правила гри діятимуть в українському сегменті криптоактивів, якщо закон набере чинності.
Що варто пам’ятати про цей закон
Незважаючи на те, що всі гучно обговорюють прийнятий закон, варто зауважити 2 важливі речі:
• закон має лише рамковий характер – він закріплює основні засади, а не конкретні механізми функціонування ринку віртуальних активів;
• він поки що не набрав законної сили.
В самому акті вказано, що він почне діяти з дня набрання чинності іншим законом – про внесення змін до Податкового кодексу щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами. Такого законопроекту ще навіть не зареєстровано.
Тож з одного боку, закон «Про віртуальні активи» може ще довго «лежати на полиці» без застосування. З іншого боку, корисно знати чого очікувати від нових норм.
Статус віртуальних активів: що це і для чого
До прийняття цього закону будь-які віртуальні активи в Україні перебували в «сірій зоні». Фактично громадяни ними активно користуються, а де-юре немає жодного закону, який би регулював це питання. Тепер віртуальні активи отримали конкретний юридичний статус.
Так віртуальний актив (ВА) – нематеріальне благо, яке є об’єктом цивільних прав. Закон також закріплює декілька характеристик ВА:
• віртуальний актив має свою вартість;
• виражений сукупністю даних в електронній формі;
• може посвідчувати майнові права, зокрема права вимоги на інші об’єкти цивільних прав.
Деякі фахівці одразу ставлять питання: віртуальним активом може бути тільки криптовалюта чи ні? Виходячи із визначення ВА, до них належать не лише криптовалюти, але й будь-які інші цифрові токени чи навіть ігрові валюти (скіни). Також закон розділяє віртуальні активи на забезпечені – ті, що посвідчують майнові права, та незабезпечені.
Чи можна буде розплатитися криптовалютою?
Ні, в законі чітко сказано – віртуальні активи не є платіжним засобом на території України. Їх не можна обмінювати на товари чи інше майно, придбавати за них роботи і послуги.
Проте віртуальні активи можна обмінювати на інші ВА та гривню. У певних випадках, визначених Нацбанком України, віртуальні активи можна буде також обміняти на цінні папери, іноземну валюту та інші валютні цінності.
Як набувається та засвідчується право власності на віртуальні активи
Закон закріпив положення щодо набуття права власності на віртуальні активи. Як правило, набути ВА можна внаслідок його створення, вчинення або виконання правочину щодо нього, на підставі норм закону або рішення суду.
Право власності засвідчується володінням ключа ВА. І за загальним правилом володілець ключа і є власником віртуального активу. Проте є винятки. Володілець ключа не може вважатися власником активу, якщо:
• ключ легально знаходиться на зберіганні у третьої особи, відповідно до угоди між зберігачем і власником;
• ВА передано на зберігання відповідно до закону або рішення суду, яке набрало законної сили;
• особа неправомірно набула ключ до віртуального активу.
В законі наголошено, що володіння, користування та розпорядження ВА буде фіксуватися в системі забезпечення обороту віртуальних активів. Як саме буде функціонувати ця система – невідомо.
Автори проекту та інші посадовці неодноразово наголошували, що «легалізація» віртуальних активів дасть можливість задекларувати їх та законно вивести з тіні. Крім того, це дозволить державі захистити інтереси власників ВА в разі крадіжки активів, шахрайства або незаконних вилучень з боку СБУ та інших правоохоронців.
Проте представники криптоіндустрії не поділяють такого ентузіазму. Зокрема, наголошують, що внаслідок легалізації втрачається одна з переваг крипторинку – анонімність учасників. Крім того, є побоювання, що втручання Нацбанку та інших державних структур ускладнить ведення бізнесу та навряд чи привабить іноземних інвесторів.
Бізнес на криптовалюті – що говорить новий закон
Один з мотивів прийняття цього закону – боротьба з фінансуванням тероризму та відмиванням коштів, здобутих злочинним шляхом. Крім того, держава розраховує на поповнення бюджету та залучення криптоінвестицій.
З цією метою законодавець намагається легалізувати ринок ВА, запроваджуючи ліцензування діяльності та особливий режим оподаткування.
Так ліцензію необхідно отримати компаніям, якщо вони надають послуги:
• зі зберігання та адміністрування ВА;
• їх переказу або обміну на інші віртуальні активи чи валютні цінності;
• інші посередницькі послуги, пов’язані з ВА.
Дозвіл на виконання цих послуг буде видаватися центральним органом виконавчої влади, що впроваджує держполітику у сфері обороту віртуальних активів. Нагадую, що наразі отримати таку ліцензію неможливо, адже закон не набрав чинності.
Щодо оподаткування компаній, які надають послуги на ринку ВА – планується звільнити операції з віртуальними активами від ПДВ, а ставку на прибуток закріпити на рівні 5%.
Незважаючи на рамковий характер закону та відкладення його дії – це крок у правильному напрямку. Держава не пішла шляхом повної заборони криптовалют та інших ВА, але натомість запроваджує нову практику в регулюванні українського сегмента криптоіндустрії.
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 31.03.2025 17:05
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3789
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 366
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 251
- НАБУ: невиправдані надії 226
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 156
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
22328
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17359
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
16284
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 13123
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 11009