Як старі та нові податки змінять ринок землі?
Що варто пам’ятати ентузіастам та скептикам ринкових відносин в аграрному секторі
1 липня в Україні стартував ринок землі. За останні кілька місяців Верховна Рада до базового закону щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення ухвалила ще кілька допоміжних. Зокрема, законопроект про земельну децентралізацію, проект закону про реалізацію права оренди державних земель через електронний аукціон та закон про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Усі разом вони складають цілісну законодавчу базу для функціонування ринкових механізмів купівлі-продажі, оренди та володіння землею сільськогосподарського призначення.
Ейфорія ринковиків, які бачать в нових земельних відносинах драйвер розвитку економіки, наштовхується на сумніви скептиків, які підозрюють владу в намірі ошукати людей та виманити в них землю за безцінь на користь агробаронів. Наступні кілька років продемонструють, хто з них мав рацію, а хто помилявся. Але безсумнівно те, що вже сьогодні тисячам громадян доведеться розбиратися в податковій складовій ринкових земельних відносин. А вона не така проста, як здається з першого погляду.
Нагадаю, що на першому етапі (до 2024 року) купувати землю можуть лише фізичні особи – громадяни України. Продавцям земельної ділянки треба пам’ятати про сплату 5% ПДФО та 1,5% військового збору під час продажу землі. Щоправда від сплати податків звільнять у випадку, якщо це майно продається вперше протягом року, у власності воно перебуває більше трьох років, а площа не перевищує норми безоплатної передачі (2 гектари) під селянське чи фермерське господарство. Таким чином, створені умови, аби перша хвиля укладення угод купівлі-продажу землі для продавців відбулася максимально безболісно.
На щасливих власників сільськогосподарських земель також лягає податкове навантаження у формі земельного податку, ставки якого визначає місцева влада. Для сільськогосподарських угідь це 0,3-1% від нормативної грошової оцінки землі (НГО). Наразі власники та орендарі землі мають можливість самостійно замовити НГО, якщо вважають, що вона не відповідає дійсному стану землі або ж взагалі не проведена. Бо в такому випадку ставка податку набагато вища - до 5% від НГО по області. Проте, якщо пай і далі перебуває в оренді, то власник автоматично звільняється від сплати земельного податку.
Свої корективи у функціонування ринку землі може внести впровадження мінімального податкового зобов’язання (МПЗ). Цю ініціативу влада просуває вже давно і нещодавно її заклали в законопроект №5600 про зміни до Податкового кодексу України. Попри його антиолігархічний пафос, ця норма боляче вдарить саме по середнім земельним власникам.
Мінімальне податкове зобов’язання – це де-факто новий податок на землю. Він розраховується за формулою, де враховані нормативна грошова оцінка, площа земельної ділянки, кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді чи в користуванні, а також коефіцієнт 0,05 (для ФОПів четвертої групи він застосовується у половинному розмірі).
Одночасно заплановано зниження з 2 до 0,5 га граничної площі землі, доходи від продажу врожаю з якої не оподатковуються. Таким чином, сільгоспвиробники тепер платитимуть за реалізацію своїх продуктів 18% податку на доходи та 1,5% військового збору. Це означає, що кількість платників податків в аграрному секторі збільшиться, держава отримає додатковий зиск, а ось конкурентоздатність дрібного товаровиробника знизиться.
Разом з підвищенням вдвічі єдиного податку для аграріїв-ФОПів четвертої групи така політика влади з високою вірогідністю сприятиме зміні структури землеволодіння в Україні. Невеликих фермерських господарств ставатиме менше, натомість посиляться латифундії і велика земельна власність остаточно зміцниться в якості домінуючої.
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак вчора о 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко вчора о 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал вчора о 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов вчора о 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
- Тести заходів контролю: коли і як виконувати 434
- Гра в імітацію 346
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції 209
- Втрачені мільйони: як місцеві бюджети недоотримують через неефективне використання земель 112
- Як українським трейдерам долучитися до енергетичних бірж ЄС? 84
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 9224
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 7720
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6213
-
У країнах ЄС ціни на вершкове масло зросли на 40%. Україна скорочує експорт
Бізнес 4764
-
ЄС інвестує 32 млн євро у реконструкцію 375 км залізниці у Молдові
Бізнес 3439