Командна робота та ресурси, якими володіють співробітники
На жаль, балансу між робочим та особистим життям не існує, слово “баланс” не розкриває суті даної фрази.
Мантра сучасної організації — працювати разом або командна робота. Бізнес стає все більш багатофункціональним, а підрозділи зміцнюють зв’язки один між одним. Такі департаменти як: фінанси, ІТ, комерція та інші все важче виділити в окремі ізольовані групи. Командна робота та продуктовий підхід вже вважається запорукою успіху. В сучасних реаліях люди більше витрачають часу на спілкування з крос-функціональними колегами.
В цьому є багато позитивного. Але коли цінний ресурс починають експлуатувати необмежено, це викликає тривогу. Уявіть типовий робочий тиждень у вашій організації. Скільки часу люди проводять на зустрічах, у телефонних дзвінках та листуванні? У багатьох компаніях - близько 80%, а це означає, що на роботу, яку потрібно зробити самому, часу залишається мізерно мало. Справа того варта, тому що людина потрапила в потік - тут потрібна участь, там потрібна порада і на зустрічі теж потрібно бути присутнім. Співробітники беруть роботу додому і незабаром згорають, тому і звільняються.
Командна робота зазвичай розподіляється дуже нерівномірно. Найчастіше від 20% до 35% колективних зусиль припадає лише на 3%-5% працівників. Як тільки хтось стає паличкою-виручалочкою, його починають залучати до все більш важливих проєктів і призначати на все більш важливі ролі. Щедрість і бажання допомогти іншим впливає як на особисту репутацію, так і на загальний результат. Дослідження Ninh Li з Університету Айови показує, що один відданий співробітник, який часто береться за роботу поза свої прямі функціональні обов’язки, підвищує ефективність груп більше, ніж усі інші разом взяті.
Але, чуйні співробітники незабаром створюють своєрідну пробку, оскільки без них організація просто не рухається вперед. Навіть гірше, вони настільки перевантажені, що самі вже не в змозі працювати з колишньою ефективністю. Обсяг і різноманітність роботи, яку вони виконують, залишаються непоміченими, оскільки надходять запити з інших підрозділів.
Існує три типи ресурсів, якими один співробітник може поділитися з іншими: інформаційні, соціальні та особисті. Перші два ресурси є відновлювальними, а третій - неповерненим. Якщо енергія витрачається на чужі справи, на свої її може не вистачити.
Інформаційні ресурси – це знання та навички або досвід, який можна записати та передати.
Соціальні ресурси - це зв'язки людини, її можливість контактувати з друзями і статус в цій мережі. Певні зв’язки можуть стати в нагоді, щоб допомогти колегам тісніше співпрацювати один з одним.
Особистісні ресурси - це час і енергія людини.
Тобто, якщо я беру участь в обговоренні спільного проєкту та роз’ясняю задачу молодому спеціалісту що йому потрібно зробити, я не позбавляю себе інформаційного ресурсу. Але наш особистий час і сили обмежені, тому коли людина бере участь в обговоренні спільних проєктів, в неї залишається менше часу та сил на власну роботу. Я думаю ви всі добре пам’ятаєте початок пандемії та перехід на віддалений режим роботи, ці нескінченні онлайн зустрічі з самого ранку до пізнього вечора.
На жаль, балансу між робочим та особистим життям не існує, слово “баланс” не розкриває суті даної фрази. Особисто я використовую формулювання “обмін між роботою та особистим життям”. Пам’ятайте Ваш час та Ваше життя є вашим особистим ресурсом, на жаль неповерненим. Гроші можливо заробити та витратити, а потім знову заробити через рік, два… десять років. А ось відвести в перший клас або відсвяткувати першу річницю Вашого первістка вдруге не вийде. Час – це неповернений (невідновлювальний) ресурс, він йде незворотньо.
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук 17:03
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак 13:28
- Психологічна готовність до пластичної операції – більше, ніж "налаштування" Дмитро Березовський 12:42
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній вчора о 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков 03.05.2025 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
- "Дачна революція": Верховний Суд дозволив реєстрацію місця проживання у дачному будинку Арсен Маринушкін 02.05.2025 13:48
- Відповідальність батьків за тілесні ушкодження, завдані їхніми малолітніми дітьми Артур Кір’яков 02.05.2025 09:28
- Економіка агресора радує своїм падінням Володимир Горковенко 01.05.2025 20:07
- Пенсійна реформа 2025 року Андрій Павловський 01.05.2025 18:17
- Все про ПДВ: коротка інструкція від адвоката Сергій Пагер 01.05.2025 09:52
-
Що головне і що парадоксальне в угоді з США про корисні копалини
Думка 3612
-
У Чернігові демонтували пам’ятник борцям за незалежність: про що йдеться
Життя 3396
-
Зумери й міленіали на межі: як розпізнати кризове вигорання і врятувати себе
Життя 2536
-
Віагра, тефлон і бактерії проти пластику: вісім випадковостей, які змінили світ
Життя 2506
-
Гайдельберг: романтична перлина Німеччини з найбільшою винною діжкою і найстарішим університетом
Життя 1763