Батареї, акумулятори та електроніка: що змінять нові проекти законів?
Народні депутати зареєструвати два надважливих закони, що врегульовують відходи електричного та електронного обладнання та відходи батарей та акумуляторів.
Народні депутати зареєструвати два надважливих закони, що врегульовують відходи електричного та електронного обладнання та відходи батарей та акумуляторів. Ці ініціативи доповнюють проект Рамкового закону «Про управління відходами» №2207-1 і є ще одним кроком до європейської системи управління відходами. Як працюватиме нове законодавство?
Наболіле питання
Проекти законів №2352 «Про батареї і акумулятори» та №2350 «Про відходи електричного та електронного обладнання» є частиною секторального законодавства, яке має бути впроваджено разом із Рамковим законом «Про управління відходами».
Проблема неврегульованості відходів електричного та електронного обладнання, а також використаних батарей та акумуляторів підіймалася в Україні багато років поспіль. Реальний рух справ почався в 2016 року, коли разом із вимогами Угоди про асоціацію щодо необхідності приведення природоохоронного законодавства відповідності європейському, Україна отримала технічну підтримку для розробки якісного та системного законодавства.
Тексти, які наразі зареєстровані народними депутатами України мають довгу історію, до якої долучилися експерти проекту Twinning, МБО «ЕПЛ», ініціативи «Батарейки, здавайтеся!», Команди підтримки реформ при Мінприроди (Мінекоенерго), працівники міністерств. Саме завдяки широкій участі різних стейкхолдерів ці законопроекти є найбільш збалансованими і ми маємо розуміння чому вони запрацюють.
Розширена відповідальність виробника
Обидва законопроекти тримаються на двох стовпах європейського екологічного права: принципі «забруднювач платить» та механізмі розширеної відповідальності виробника (РВВ).
РВВ є інструментом, який вимагає від виробника подбати про долю продукції після того як їхній продукт був куплений, вживаний споживачем та став йому непотрібний – тобто – перетворився на відхід. Це організаційне та фінансове джерело належного збору та рециклінгу відходів.
Умови для створення РВВ закладені у Рамковому законі, у №2352 та №2350 – прописано в деталях як мають працювати колективні або індивідуальні РВВ. Саме ця частина законів вимагає найбільшої уваги як з боку громадськості, так і з боку бізнесу, адже від належної роботи РВВ залежатиме наскільки швидко Україна убезпечить воду, ґрунти та повітря від небезпечних сполук, на які багаті як і ВЕЕО, так і батареї з акумуляторами.
Серед ключових обов’язків організацій РВВ – збирання та приймання відповідних відходів від кінцевих споживачів, підготовка до повторного використання і оброблення, виконання мінімальних цільових показників (збирання та відновлення), зменшення рівня небезпечних речовин у продукції та належне маркування. Окрім цього, вони ж мають організовувати інформаційні кампанії щодо необхідності роздільного збору таких відходів, вчасно та прозоро звітувати.
Чи маємо спроможність для втілення цих законів?
Чи готове суспільство та бізнес до такої реформи? Це питання я часто чую від скептиків, які сумніваються щодо того, що якщо в місті важко отримати один бак нормально відсортованого сміття, то чи здатні ми побудувати цілу національну систему для окремих потоків відходів?
Головна відповідь – у нас немає альтернативи, інакше – ми вбиваємо себе, своїх дітей та довкілля на додачу.
Другий аргумент – якщо створені належні правові механізми, проводиться системна просвітницька діяльність та забезпечена система покарання за порушення – закони працюватимуть, і вже за 10 років наша система управління відходами мало чим відрізнятиметься від європейської.
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак вчора о 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко вчора о 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал вчора о 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов вчора о 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
- Тести заходів контролю: коли і як виконувати 434
- Гра в імітацію 347
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції 210
- Втрачені мільйони: як місцеві бюджети недоотримують через неефективне використання земель 112
- Як українським трейдерам долучитися до енергетичних бірж ЄС? 84
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 9473
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 8705
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6315
-
У країнах ЄС ціни на вершкове масло зросли на 40%. Україна скорочує експорт
Бізнес 4799
-
ЄС інвестує 32 млн євро у реконструкцію 375 км залізниці у Молдові
Бізнес 3445