Суд прийняв Три рішення для звільнення майна з-під арешту
Кожний прагне отримати результат якнайшвидше та з мінімальними витратами.
В 2004 році арешт на квартиру громадянина накладено на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва. Судом під час розгляду справи було встановлено, що ухвала про забезпечення позову була прийнята в межах розгляду цивільної справи про визнання недійсним договору поруки.
Після прийняття остаточного рішення у справі судом не вирішено питання про скасування заходів забезпечення позову.
Для звільнення майна з-під арешту були вжиті наступні заходи:
I. Звернення до суду з позовною заявою про звільнення майна з-під арешту
В червні місяці 2019 року громадянин звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд скасувати накладений арешт.
У вересні 2019 року судом по даній справі прийнято рішення, яким громадянину відмовлено у задоволенні про що зазначено наступне:
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту, оскільки предметом позову є вимоги про скасування арешту на об`єкт нерухомого майна, який накладено судом в порядку забезпечення позову в межах розгляду цивільної справи, для скасування заходів забезпечення позову визначено спеціальний порядок, який регулюється положеннями цивільного процесуального кодексу України, та передбачає звернення до суду з відповідною заявою особи, що бере участь у справі, тому заявлені вимоги не підлягають розгляду в порядку позовного провадження.
Строк розгляду справи в суді першої інстанції склав 3,5 місяці.

II. Подача апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції
Не погодився із вказаним судовим рішенням громадянин подав апеляційну скаргу, в якій зазначив про незаконність рішення у зв`язку з порушенням норм процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Постановою Київського апеляційного суду в задоволенні апеляційної скарги відмовлено оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, у зв`язку з цим, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Загальний строк розгляду справи склав 6,5 місяці.
Отже, за результатами подання позовної заяви та оскарження рішення суду першої інстанції Позивачем не отримано позитивного судового рішення, яке давало можливість звільнити майно з-під арешту.
Після отримання двох негативних судових рішень, Позивачу не залишалося іншого варіанта як обрати найпростіший з усіх варіантів, а саме подати клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

III. Подача клопотання про скасування заходів забезпечення позову
У грудні місяці 2019 року Позивач звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва вже з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову.
В січні місяці 2020 року судом задоволено вищевказане клопотання та прийнято рішення про скасування арешту майна.
Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглянуто протягом 1 місяця.
Отже, внаслідок подання клопотання про скасування заходів забезпечення позову майно Позивача звільнено з-під арешту.
В даному випадку Позивачем використані всі можливі механізми для зняття арешту з майна: подано позовну заяву про звільнення майна з-під арешту, апеляційну скаргу на рішення суду про відмову в задоволенні позовних вимог, клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
Враховуючи вищевказані обставини, а саме відмову суду в задоволенні позовної заяви, доцільним було одразу подати клопотання про скасування заходів забезпечення позову замість апеляційної скарги.
Крім того, що клопотання про скасування заходів забезпечення позову повинно бути розглянуто судом не пізніше п’яти днів з дати отримання та за його розгляд не потрібно сплачувати судовий збір.
Підсумовуючи викладене, Позивач отримав рішення про скасування арешту протягом одного місяця з дати звернення до суду, натомість вчинені дії на І, ІІ етапі не привели до необхідного результату.
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська вчора о 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов вчора о 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков вчора о 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський вчора о 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Розпоряджання землею під час війни: поради юриста Сергій Пагер 21.04.2025 08:57
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи Сергій Пєтков 20.04.2025 19:43
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков 19.04.2025 18:25
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 233
- Модель нової індустріалізації України 184
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 147
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 138
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи 124
-
Львів планує відкрити заміський тролейбусний маршрут до сусіднього села
Бізнес 32496
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 14171
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
10520
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 9136
-
Держборг України у 2025 році вперше перевищить "психологічну" позначку 100% – МВФ
Фінанси 5781