Україна в глобальному водневому атласі
Реалізація водневого потенціалу залежатиме від стабілізації політичної ситуації, зниження витрат капіталу та масштабного інвестування в інфраструктуру
Україна отримала значну увагу в рамках проєкту HYPAT, який досліджує можливості глобального виробництва та торгівлі зеленим воднем. Незважаючи на труднощі, викликані війною, Україна розглядається як один із ключових партнерів для майбутньої водневої економіки Німеччини. Докладний аналіз економічних, технічних та геополітичних аспектів показує, що країна має як перспективи, так і виклики для реалізації свого потенціалу.
Потенціал України у виробництві водню
Україна володіє значними відновлюваними ресурсами, включаючи вітрову та сонячну енергію, які є основою для створення зеленого водню. Розвинена інфраструктура для транспортування енергоресурсів, зокрема трубопроводи, що з’єднують країну із Західною Європою, створює додаткові можливості для транспортування водню.
Виклики у реалізації потенціалу
Однак війна та пов’язана з нею політична нестабільність є значними перешкодами. Україна має найвищі витрати капіталу (WACC) серед розглянутих країн у звіті, що робить експорт водню з країни дорожчим порівняно з альтернативними експортерами, такими як Марокко чи Канада. Це обмежує її конкурентоспроможність на глобальному ринку.
Відновлення інфраструктури, постраждалої через військові дії, також є важливим питанням, адже експорт водню до Німеччини передбачає модернізацію існуючих трубопроводів та створення нових ланцюгів постачання.
Економічна доцільність
За розрахунками дослідження HYPAT, витрати на імпорт водню з України до Німеччини у 2030 році складатимуть 3,50–6,50 євро за кілограм, а до 2050 року можуть знизитися до 2,50–4,50 євро за кілограм. Проте, через високі WACC, витрати України будуть вищими, ніж у багатьох інших країн-експортерів.
Транспортні витрати через трубопроводи для України є меншими порівняно з експортом із віддалених країн, таких як Канада. Для доставки 50 ТВт-год водню транспортні витрати через трубопровід з України складуть близько 9% від загальних витрат на постачання, що демонструє перевагу географічної близькості.
Екологічні аспекти та сталий розвиток
Для виробництва 1 кілотонни водню необхідно до 20 кілограмів води, що може створити виклики в регіонах з обмеженими водними ресурсами. Хоча Україна має доступ до прісної води, використання цієї води для промислових цілей може конкурувати з іншими секторами, такими як сільське господарство.
У звіті також підкреслюється важливість врахування геополітичних ризиків. Політична стабільність та довіра до торгових відносин стають ключовими факторами для майбутніх стратегій Німеччини щодо імпорту водню. Незважаючи на складну ситуацію, Україна залишається серед потенційних партнерів, завдяки наявним інфраструктурним можливостям та природним ресурсам.
Замість висновків
Проєкт HYPAT чітко демонструє, що Україна може стати важливим постачальником зеленого водню для Європи, особливо з огляду на її географічне положення та ресурси. Однак реалізація цього потенціалу залежатиме від стабілізації політичної ситуації, зниження витрат капіталу та масштабного інвестування в інфраструктуру. Німеччина та ЄС мають підтримувати Україну на цьому шляху, адже інтеграція її у глобальну водневу економіку сприятиме як енергетичній безпеці Європи, так і відновленню економіки України.
- «Справедливість» судді Канигіної Лариса Гольник вчора о 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко вчора о 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков вчора о 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель вчора о 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак 08.05.2025 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Як зруйнувати країну 322
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя 195
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 150
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 133
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України 110
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
12426
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 7781
-
Як весняна погода вплине на врожай пшениці в Україні й світі
Думка 6534
-
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 4383
-
Спиратися на реальні дані, бути готовим до змін: як Барометр бізнесу допомагає діяти на випередження
Бізнес
3648