Як чиновники “профукали” закон про сортування сміття
6 років тому, наприкінці 2012 року в Закон “Про відходи” додали статтю №32, яка передбачала, що органам місцевого самоврядування (ОМС) дається 5 років на те, щоб вони підготувалися до виконання нової норми закону, яка забороняє з 1 січня 2018 року захоро
6 років тому, наприкінці 2012 року в Закон “Про відходи” додали статтю №32, яка передбачала, що органам місцевого самоврядування (ОМС) дається 5 років на те, щоб вони підготувалися до виконання нової норми закону, яка забороняє з 1 січня 2018 року захоронювати на звалищах необроблені відходи. За цією нормою всі відходи треба було розділяти на відходи придатні до переробки (вторсировину), небезпечні (підлягають утилізаціх), біологічні (потребують переробки) та інертні (пілягають захороненню). Таким чином в українському законодавстві з’явилися 2 європейські Директиви – 1999/31/EC та 2008/98/EC, які ми зобов’язалися імплементувати в рамках Угоди про Асоціацію з ЄС.
Логічно, що для виконання цієї норми на протязі 5 років потрібно було проводити просвітницьку роботу з населенням, навчати всіх розділяти відходи, а також знайти гроші на нові контейнери і їх обслуговування.
З першим все більш-менш понятно, адже обов’язком ОМС є пояснення нового закону місцевому населенню, просвітницька і роз’яснювальна робота. Департамент освіти мав би на запит ОМС розробити методичні навчальні матеріали для дітей і молоді, надати їх вчителям всіх учбових закладів.
З контейнерами все складніше. Вартість сучасного контейнера сьогодні становить близько 10 тис грн. Щоб встановити 2 додаткових контейнера біля кожного київського будинка необхідно щонайменше 23 000 штук сукупною вартістю в 230 млн гривень. Де взяти такі кошти?
З 2013 по 2017 рік у київський бюджет надішло екологічних податків на суму більше 267 млн грн, тому всі розмови, що у бюджеті не було грошей на придбання контейнерів є неправдою.
Сьогодні представники влади виправдовуються, що шукали інвесторів, да не знайшли, що була війна, що виконати норму закону нереально... А може просто напросто не було ніякого бажання виконувати свої прямі обов’язки і шукати доступні для нас сьогодні рішення?
Чому це питання не виносилося на засідання депутатів, коли приймали бюджет 2013 року? Чому не виділялися кошти на просвітницьку роботу і закупівлю контейнерів? А головне – чому органи виконавчої влади сьогодні не задають ці питання їх прямим виконавцям?
Здається, українські чиновники розслабилися і не бояться жодних покарань. Психологія “временщиків” не дозволяє їм мислити стратегічно і будувати майбутні плани.
А суспільство хвилює питання – хто буде нести відповідальність за те, що з 1 січня в Україні сортування сміття так і не розпочалося? Чи підуть зі своїх посад “временщики”?
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус вчора о 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак вчора о 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко вчора о 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський вчора о 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві Тетяна Бойко 25.06.2025 09:30
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1632
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 434
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 421
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 88
- Реформа "турботи" 83
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 17192
-
Покращують травлення та зміцнюють імунну систему: переваги пребіотиків у раціоні
Життя 11581
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 10774
-
Татусь Трамп і саміт НАТО. Кроки на порятунок глибоко хворого пацієнта
9907
-
Зі стресом і поганим настроєм: п’ять продуктів, що підвищують рівень кортизолу
Життя 9654