Вистояти і побігти
Чи надихне Україну економічний успіх Польщі?
За останні 30 років Польща потроїла вартість своєї економіки, досягнувши одного з найвищих темпів економічного зростання у світі, а зростання її ВВП було одним з найдинамічніших у Європі, завдяки чому Польща стала шостою за величиною економікою в Європейському Союзі.
Що стало головним рушієм цієї динамічної тенденції?
На перший план вийшли правильні політичні альянси. Після закінчення періоду належності до радянського блоку поляки знали, що хочуть стати частиною західного світу. Це була велика польська мрія, яка стала реальністю у 2004 році, коли Республіка Польща приєдналася до ЄС. З того знакового моменту польська держава була тісно пов'язана із Заходом. Це також відображається в тому, як вона виконує свої союзницькі зобов'язання, такі як членство в НАТО, і в напрямках торгівлі, в основному з Європейською Унією.
Хоча технологічний прогрес був ключовим фактором економічного зростання Польщі, вона все ще не досягла повного технологічного насичення. Інвестиції в інновації та кількість патентів на душу населення залишаються значно нижчими, ніж у середньому по Європі, але водночас це створює широкі можливості для подальшого швидкого прогресу.
Крім того, польська держава будує свої переваги на кваліфікованій і відносно дешевій робочій силі, а також на створенні інфраструктури та сприятливих умов для іноземних інвесторів.
Міграція після відкриття кордонів ЄС також була важливим елементом, що стимулював зростання. Багато молодих, амбітних поляків вирішили залишити країну і знайти роботу за кордоном. З одного боку, ця тенденція виснажила економіку країни, але з іншого – сприяла її наповненню грошима, заробленими поляками за кордоном, оскільки практика показує, що зазвичай щонайменше 50 відсотків мігрантів надсилають частину зароблених грошей у країну, з якої вони виїхали. Це також призвело до зростання компетенцій, оскільки ті, хто вирішив повернутися, як правило, повертаються з більш економічно розвиненої країни з новопридбаними навичками.
З демографічної точки зору, населення Польщі досягло свого піку в 2023 році, досягнувши 41 мільйона осіб. Цей сплеск став результатом міграції, спричиненої війною в Україні, і призвів до рекордних показників у багатьох галузях польської економіки.
У свою чергу, системні інвестиції в інфраструктуру, значною мірою фінансовані за рахунок коштів ЄС, дозволили Польщі стати важливим транзитним маршрутом між Сходом, включаючи Азію, і Західною Європою. Однак варто зазначити, що нинішня репутація польської держави за кордоном, одна з найнижчих серед країн ЄС, є потенційним ризиком з точки зору використання очевидної тенденції до скорочення ланцюгів поставок з Далекого Сходу до Європи. Це ще одна сфера, яка, будучи серйозним політичним викликом, також створює великі перспективи, якщо її правильно вирішити.
Політичні зміни в Республіці Польща, що відбулися в 2013 році, дозволяють нам вірити, що Польща продовжить свій шлях швидкого економічного зростання.
Згідно зі звітом McKinsey & Company "Як підняти амбіції Польщі? На порозі нової ери", виклики, які необхідно вирішити для досягнення цього завдання, включають в себе, перш за все: підвищення продуктивності польської економіки шляхом стратегічного розвитку інновацій в окремих наскрізних технологіях, створення умов для збільшення вливань у Польщу, в тому числі зміцнення репутації Польщі як привабливого місця для інвестицій і талантів, забезпечення стабільної, ефективної та доступної енергетичної системи шляхом енергетичного переходу, а також свідоме створення людських ресурсів з урахуванням професій майбутнього.
Чи зможе Україна знайти в цьому натхнення для себе? Здається, що політичний вибір, зроблений тут і зараз, має найбільше значення. Саме вони формують економіку країни на десятиліття вперед і, зрештою, визначають процвітання або його відсутність. Українська держава, окрім того, щоб вистояти, має бути готова до ривка та марафону.
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак вчора о 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич вчора о 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко вчора о 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук 18.05.2025 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська 18.05.2025 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 15.05.2025 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 15.05.2025 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни 239
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека 185
- Пристань для Ocean-у 145
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення 137
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 135
-
Чим загрожує Україні Сіміон та які шанси Дана – п'ять фактів про вибори президента в Румунії
9908
-
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 6420
-
Бізнес-тиждень: Ринки слухають перемовини, Нафтогаз шукає газ, Євросоюз повертає мита
Бізнес 5041
-
Міжнародні вимоги до адаптації робочих місць для людей з інвалідністю. Як нам досягти інклюзивності?
Життя
3804 -
Новий формат переговорів. Про що Трамп дві години говорив з Путіним
3268