Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Так, на початку цього місяця Уряд постановою № 609 створив публічнеакціонерне товариство «Державний земельний банк», який є невід’ємною частиноюземельної реформи. А вже до кінця липня Міністерство аграрної політики тапродовольства має подати Кабінетові Міністрів для затвердження проект статутубанку.
Згідно офіційнихдокументів для реєстрації та відкриття банку загалом необхідно 120 мільйонівгривень, які вже передбачені у держбюджеті. А це може значити тільки одне –от-от банк почне працювати.
Йдемо далі. То чимже згідно статуту займатиметься земельний банк? По-перше, він управлятимеземлями державної власності та займатиметься консолідацією земель. По-друге,метою його діяльності є розвиток малого і середнього бізнесу на селі за рахунокдешевих кредитів. Як обіцяють урядовці, кредитна ставка нібито становитиме 8-9% річних, що мінімум удвічі менше за ставку комерційних банків. Після такихслів провладних посадовців у пам’яті одразу спливають нещодавні обіцянкиЯнуковича щодо дешевих іпотек для молоді, які в результаті виявилися звичайноюмильною булькою. Схоже на те, що кредити від земельного банку за мінімальноюставкою повторять цей же шлях розвитку – їх отримає незначна кількість людей,наближених до чинної влади.
Проте, найцікавішоюу даному випадку є можливість Державного земельного банку продавати та купуватиземлі. Так, у прес-релізі, поширеному Кабміном, чорним по білому написано:«Управління та консолідація земель – досить дорогі процеси, які не можедозволити собі бюджет України. Тому Земельний банк в Україні повинен працюватина принципах самоокупності та самофінансування за рахунок ринкових операцій ізземлею». А значить це одне – під прикриттям «самофінансування» банк продаватимеземлю направо і наліво, а точніше – своїм та за безцінок. Проте в цій ситуаціїє й інша сторона медалі – зембанк матиме змогу ще й купувати землю занеобґрунтовано завищеною ціною знову ж таки - у своїх. А як завищувати ціни надержзакупівлях чинну владу вчити не треба, в цьому питанні вона вже не однусобаку з’їла. Тим часом продавати дійсно є що – нині держава володіє 12мільйонами гектарів угідь, 2 з яких – відумерла спадщина. Якщо ж врахувати те,що середня вартість гектара нині становить 20 тисяч гривень, то виходить, щозагальна вартість державних земель щонайменше – 240 мільярдів гривень.
Підтвердженням усімнаведеним прогнозам слугує склад наглядової ради Земельного банку, яка «задивним збігом обставин» складатиметься виключно з провладних посадовців. Так,до неї входитиме 15 осіб: представники Кабінету Міністрів України,Адміністрації Президента, Мінагропроду і Національного банку. І жодногопредставника аграріїв.
Все йде до того, щоз 1 січня 2013 року, коли планується зняти мораторій на продаж земель,зазначені тіньові схеми почнуть активно працювати. Схоже, що в такий спосібпровладна партія збирається компенсувати собі багатомільйонні витрати назаздалегідь провальну передвиборчу кампанію – чисельні білборди та телероликиіз далекими від реальності фактами та продпакети із простроченими продуктами.
23.07.2012 16:18
Державний земельний банк: земля – ПР, кредити – теж ПР
Вже кілька місяців, як нічого не чути довкола досить скандального і досі не вирішеного питання – земельної реформи.
Вже кілька місяців,як нічого не чути довкола досить скандального і досі не вирішеного питання –земельної реформи. Останнє рішення щодо майбутньої долі українських земель булоприйняте у березні місяці, коли голова Державного земельного агентства заявив, що законопроект про ринок земель будеприйнятий після виборів. Тоді такі плани провладний посадовець пояснив тим, щонібито через майбутню передвиборчу кампанію у законі можуть з’явитися відвертопопулістські статті, які згодом спричинять зловживання. Проте, дуже схоже нате, що цього разу популістськими виявилися хіба що заяви зазначеного посадовця.Оскільки попри поставлені навесні у цьому питанні три крапки, насправді справау створенні ринку земель потроху і без зайвого галасу просувається силами чинноївлади.Так, на початку цього місяця Уряд постановою № 609 створив публічнеакціонерне товариство «Державний земельний банк», який є невід’ємною частиноюземельної реформи. А вже до кінця липня Міністерство аграрної політики тапродовольства має подати Кабінетові Міністрів для затвердження проект статутубанку.
Згідно офіційнихдокументів для реєстрації та відкриття банку загалом необхідно 120 мільйонівгривень, які вже передбачені у держбюджеті. А це може значити тільки одне –от-от банк почне працювати.
Йдемо далі. То чимже згідно статуту займатиметься земельний банк? По-перше, він управлятимеземлями державної власності та займатиметься консолідацією земель. По-друге,метою його діяльності є розвиток малого і середнього бізнесу на селі за рахунокдешевих кредитів. Як обіцяють урядовці, кредитна ставка нібито становитиме 8-9% річних, що мінімум удвічі менше за ставку комерційних банків. Після такихслів провладних посадовців у пам’яті одразу спливають нещодавні обіцянкиЯнуковича щодо дешевих іпотек для молоді, які в результаті виявилися звичайноюмильною булькою. Схоже на те, що кредити від земельного банку за мінімальноюставкою повторять цей же шлях розвитку – їх отримає незначна кількість людей,наближених до чинної влади.
Проте, найцікавішоюу даному випадку є можливість Державного земельного банку продавати та купуватиземлі. Так, у прес-релізі, поширеному Кабміном, чорним по білому написано:«Управління та консолідація земель – досить дорогі процеси, які не можедозволити собі бюджет України. Тому Земельний банк в Україні повинен працюватина принципах самоокупності та самофінансування за рахунок ринкових операцій ізземлею». А значить це одне – під прикриттям «самофінансування» банк продаватимеземлю направо і наліво, а точніше – своїм та за безцінок. Проте в цій ситуаціїє й інша сторона медалі – зембанк матиме змогу ще й купувати землю занеобґрунтовано завищеною ціною знову ж таки - у своїх. А як завищувати ціни надержзакупівлях чинну владу вчити не треба, в цьому питанні вона вже не однусобаку з’їла. Тим часом продавати дійсно є що – нині держава володіє 12мільйонами гектарів угідь, 2 з яких – відумерла спадщина. Якщо ж врахувати те,що середня вартість гектара нині становить 20 тисяч гривень, то виходить, щозагальна вартість державних земель щонайменше – 240 мільярдів гривень.
Підтвердженням усімнаведеним прогнозам слугує склад наглядової ради Земельного банку, яка «задивним збігом обставин» складатиметься виключно з провладних посадовців. Так,до неї входитиме 15 осіб: представники Кабінету Міністрів України,Адміністрації Президента, Мінагропроду і Національного банку. І жодногопредставника аграріїв.
Все йде до того, щоз 1 січня 2013 року, коли планується зняти мораторій на продаж земель,зазначені тіньові схеми почнуть активно працювати. Схоже, що в такий спосібпровладна партія збирається компенсувати собі багатомільйонні витрати назаздалегідь провальну передвиборчу кампанію – чисельні білборди та телероликиіз далекими від реальності фактами та продпакети із простроченими продуктами.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак вчора о 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич вчора о 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко вчора о 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук 18.05.2025 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська 18.05.2025 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 15.05.2025 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 15.05.2025 10:27
Топ за тиждень
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни 238
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека 185
- Пристань для Ocean-у 145
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення 137
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 135
Популярне
-
Чим загрожує Україні Сіміон та які шанси Дана – п'ять фактів про вибори президента в Румунії
9903
-
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 6258
-
Бізнес-тиждень: Ринки слухають перемовини, Нафтогаз шукає газ, Євросоюз повертає мита
Бізнес 5040
-
Міжнародні вимоги до адаптації робочих місць для людей з інвалідністю. Як нам досягти інклюзивності?
Життя
3804 -
Новий формат переговорів. Про що Трамп дві години говорив з Путіним
2877
Контакти
E-mail: [email protected]