Про облікову ставку НБУ та її вплив на відсотки за депозитами населення
Найближчі місяці можуть стати найкращим моментом для заробітку українських вкладників – на них припаде пік прибутковостей за депозитами
Уже зараз середні прибутковості за гривневими вкладеннями (UIRD) за банківською системою перебувають у районі 13,7-14,6% річних. А лідерами в цій частині є необанки, які в цей же час пропонують вкладникам до 18%, а деякі накидають 1% річних під акції або розіграші. Ринок перебуває на максимумі.
Але тепер виникло й інше питання – як довго він там залишатиметься?
Моя думка: не факт, що дуже довго, тож усім охочим відкрити гривневі депозити на вигідних умовах варто поквапитися.
На фінансовому ринку всерйоз заговорили про можливість зниження Національним банком розміру своєї облікової ставки. Багато хто чекав цього просто цього місяця – рішення правління НБУ було озвучено 15 червня. Наводилися логічні аргументи про поетапне зниження індексу інфляції, який сягнув 15,3% у травні, що є передумовою. Однак цього не сталося, регулятор вирішив зберегти ставку на рівні 25%, яка була встановлена ще у червні 2022-го. Мабуть, очікуючи закріплення цього тренду (щодо зниження інфляції), що в принципі також можна зрозуміти. Нацбанк проводить зважену і продуману монетарну політику, яка вже пройшла випробування великою війною і кризою в економіці.
Однак НБУ все ж таки допускає зниження своєї облікової ставки, про що повідомив банківську спільноту, коли зажадав прорахунку їхніх стратегій до 2025 року разом з оцінкою SREP. У його макропоказниках зазначено, що банки мають усе розраховувати з урахуванням можливого зниження ставки до IV кв. 2023 року з 25% до 23,2%. А також подальшого просідання спочатку до 20,3% у II кв. 2024-го і навіть до 18,8% у IV кв. 2024-го.
Стало очевидно, що в міру зниження інфляції до 9,6-12,8% (як зазначено в його макропоказниках) Національний банк чекає і зниження вартості гривневого ресурсу – облікової ставки. Тут є прямий взаємозв'язок, і регулятор вибудовує логічний тренд.
Можна не сумніватися, що НБУ намагатиметься активізувати кредитування української економіки в міру здешевлення гривневого ресурсу, і що фінансовий ринок отримає нові орієнтири та ввідні. Дуже хочеться вірити, що наші воїни на той час сильно просунуться у справі звільнення України від загарбників і почнеться відновлення нашої країни. Вона потребуватиме великих капіталовкладень.
Однак зараз усе це є важливим сигналом не тільки для позичальників, а й для гривневих вкладників. Їм підказують, що за кращого розвитку економічної ситуації облікова ставка більше не буде такою високою, як зараз – 25%. А отже, не буде дуже високих і гривневих ставок за вкладами населення. Зараз вони на піку, але протримаються там недовго. У міру здешевлення гривневого ресурсу знижуватимуться і відсотки за вкладами фізосіб.
А значить усім, хто не наважувався і вичікував найкращого моменту для відкриття гривневого депозиту, варто поквапитися і нарешті відкрити рахунок. Щоб отримати фіксовану ставку, яка нараховуватиметься за вкладом навіть тоді, коли загальна прибутковість депозитів знижуватиметься по всій банківській системі. При цьому найкраще зафіксувати відсоток не на короткий, а на максимальний термін.
Краще зараз отримати більше і на довше, щоб потім не шкодувати про втрачений момент. Що довший термін розміщення – то вищий процентний заробіток.
Максимальні ставки найчастіше пропонують необанки. А держава до кінця воєнного стану (плюс 3 місяці після нього) гарантує всі депозити в усіх банках без винятку, що повинно переконати навіть найбільш недовірливого скептика.
До того ж необанки роблять усе, щоб заощадити час і нерви вкладника. Не потрібно штовхатися по чергах у банківських відділеннях – усе можна швидко зробити в мобільному додатку. А кошти внести шляхом переказу або готівкою через термінал самообслуговування. При цьому пропонуються депозитні програми для любителів пасивного доходу – зі щомісячною виплатою відсотків.
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук вчора о 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська вчора о 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 15.05.2025 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 15.05.2025 10:27
-
Чим загрожує Україні Сіміон та які шанси Дана – п'ять фактів про вибори президента в Румунії
9761
-
Бізнес-тиждень: Ринки слухають перемовини, Нафтогаз шукає газ, Євросоюз повертає мита
Бізнес 5019
-
Де дивитися фінал Євробачення-2025 і з ким змагатиметься Україна
Життя 4516
-
Міжнародні вимоги до адаптації робочих місць для людей з інвалідністю. Як нам досягти інклюзивності?
Життя
3801 -
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 2463