Держава надасть допомогу жертвами сексуального насильства російських окупантів
В першому читанні проголосовано проєкт Закону про статус осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією РФ проти України, та невідкладні проміжні репарації.
"Війна все спише", - любить казати наш ворог. Здебільшого маючи на увазі власні злочини. А злочинів так, як ви знаєте дуже багато. Особливо на тимчасово окупованих територіях.
Навряд чи я когось здивую, якщо скажу, що для російських окупантів характерною рисою є використання сексуального насильства. Причому, це й інструмент залякування, й спосіб тиску, й форма покарання, а іноді просто окупанти так задовольняють свої звірячі потреби.
Жертвами сексуального насильства російських окупантів стають як жінки, так і чоловіки, як діти, так і люди похилого віку, як цивільні, так і військові.
І завдання держави не лише притягнути злочинців до відповідальності. Хоча це, безумовно, важливо. А й допомогти жертвам цих страшних злочинів. Сьогодні Радою було у першому читанні проголосовано проєкт Закону про статус осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією РФ проти України, та невідкладні проміжні репарації. Цим законом буде визначена процедура надання допомоги постраждалим від таких типів злочинів, в тому числі й фінансової.
Це результат кропіткої роботи нашої ТСК: десятків годин консультацій з експертами та фахівцями. Цей законопроєкт має на законодавчому рівні визначити правовий статус осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією РФ проти України, та членів сімей загиблих (померлих) таких осіб, та правові основи надання їм невідкладних проміжних репарацій.
Законопроєктом пропонується на законодавчому рівні закріпити визначення понять "сексуальне насильство, пов’язане зі збройною агресією РФ проти України", "постраждала особа", "невідкладні проміжні репарації", "невідкладна компенсація" та ін.
Визначаються й основні принципи захисту прав постраждалих осіб і членів сімей загиблих (померлих) таких осіб, а також реалізації права та надання невідкладних проміжних репарацій.
Також даним Законом визначається порядок обліку інформації про таких осіб та захист їхніх персональних даних, зокрема інформації про особисте та сімейне життя. Адже, на жаль, українське суспільство не завжди толерантне до жертв насилля, що спонукає останніх приховувати факт подібних злочинів, остерігаючись суспільного осуду. Держава має гарантувати безпеку подібної інформації, що, своєю чергою, спонукатиме жертв подібних злочинів частіше звертатися за допомогою.
Щодо питання грошових відшкодувань, законопроєктом пропонується створити Фонд виплати невідкладних компенсацій особам, постраждалим від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією РФ проти України. Джерелами наповнення Фонду можуть бути кошти міжнародних фінансових організацій, інших кредиторів та інвесторів, міжнародна технічна та/або поворотна чи безповоротна фінансова допомога, а також кошти отримані в порядку регресу до заподіювача шкоди, репарації чи інші стягнення з РФ. І це не виключний перелік джерел фінансування.
Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування фактів сексуального насильства, вчиненого внаслідок збройної агресії РФ проти України, до складу якої входжу і я, ґрунтовно пропрацювали питання, тому тепер завдання парламенту якомога швидше прийняти цей законопроєкт у другому читанні та в цілому. Адже ми не можемо залишити жертв сексуального насилля з боку окупантів без допомоги, яка їм так потрібна!
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук вчора о 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська вчора о 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 15.05.2025 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 15.05.2025 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни 233
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека 184
- Пристань для Ocean-у 145
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення 137
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 133
-
Чим загрожує Україні Сіміон та які шанси Дана – п'ять фактів про вибори президента в Румунії
9895
-
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 6008
-
Бізнес-тиждень: Ринки слухають перемовини, Нафтогаз шукає газ, Євросоюз повертає мита
Бізнес 5040
-
Міжнародні вимоги до адаптації робочих місць для людей з інвалідністю. Як нам досягти інклюзивності?
Життя
3804 -
Помада в сховищі, манікюр після тривоги: історії українців, для яких бʼюті — це акт сили й виживання
Життя 2342