Вандер Ельст, або як польській фірмі делегувати іноземців до Німеччини
Як польській будівельній фірмі з українськими працівниками почати працювати на території Німеччини? Як все правильно оформити – читайте в нашому блозі.
Зареєстрована в Польщі фірма має право здійснювати свою діяльність не тільки на території Польщі, а й за її межами. Таке право передбачає зокрема і можливість для польського підприємства своїми працівниками виконувати роботи на території інших країн.
В останні роки, найбільш поширеним закордонним напрямком для виконання робіт польськими фірмами є країни Західної Європи (Німеччина, Бельгія, Швеція, Франція та ін.). Здебільшого це пов’язано із процесом залучення через польські фірми на роботи в цих країнах працівників, що не є громадянами ЄС.
Польське законодавство у сфері працевлаштування іноземців, на сьогодні, залишається чи не найбільш ліберальним в ЄС. Тому саме через цю юрисдикцію бізнес активно намагається легалізовувати працю іноземців на території Європи.
За такою схемою, іноземні працівники отримують дозвіл на роботу в Польщі, оформлюються на роботу в польську фірму, а потім направляються у відрядження (делегуються) скажімо до Німеччини чи Бельгії, де вже не потрібно буде виробляти цьому іноземцю дозволу на працю.
Однак, варто зауважити, що ЄС у своїх нормативних актах, істотно обмежує країни-учасниці в питанні делегування іноземців (не громадян ЄС).
По-перше, встановлюється обмеження щодо відсоткового співвідношення кількості працівників, яких можна делегувати, до загальної кількості працюючих. Так, згідно правил, мінімум 25% працівників фірми яка делегує, повинна залишатися працювати в країні своєї реєстрації.
Те саме стосується і доходу від бізнесу. Європейська фірма, яка делегує працівників за кордон, мінімум 25% свого доходу має отримувати з діяльності в країні своєї реєстрації.
Для правильного делегування, кожен працівник повинен також, отримати в країні працевлаштування сертифікат «А1». Це документ, який підтверджує факт сплати за працівника соціальних відрахувань.
Окрім того, деякі європейські країни, своїм внутрішнім законодавством, встановлюють додаткові бар’єри щодо делегування працівників-нерезидентів ЄС.
Одним з таких обмежень є встановлення Німеччиною обов’язку для такого працівника отримувати додаткову візу «Вандер Ельст» («Vander Elst»).
В Польщі, заяву на отримання цієї візи можна подати лише у Візовому відділі посольства Німеччини у Варшаві.
Щоб подати заяву, працівнику потрібно з’явитися в Посольство особисто, маючи при собі вже весь пакет необхідних документів.
Попередньо слід зарезервувати собі час візиту в спеціальній електронній системі через Інтернет. Документи подаються лише за таким попереднім записом.
Заява про надання візи «Вандер Ельст» («Vander Elst») приймається лише за наявності всіх документів в оригіналі.
Термін розгляду такої заяви – сім робочих днів з дня подання.
За розгляд заяви передбачено збір у розмірі еквівалентному 75 євро. Оплата здійснюється в польських злотих. Не залежно від того чи отримав заявник візу чи ні, оплата не повертається.
Документи, які необхідні для подання заяви про видачу візи «Вандер Ельст» («Vander Elst»):
- заява, заповнена німецькою мовою та підписана власноручно;
- два біометричних фото встановленого зразка;
- паспорт заявника, виданий в продовж останніх 10 років (оригінал і 2 копії всіх сторінок);
- документ, що підтверджує дозвіл на перебування та роботу в Польщі (оригінал та 2 копії);
- довідка про прописку в Польщі щонайменше впродовж чотирьох тижнів (2 екземпляри);
- договір між польською фірмою роботодавцем та фірмою, на користь якої виконуватимуться роботи в Німеччині.
довідка від польської фірми, оформлена в двох екземплярах, що містить наступні дані:
- інформацію про відповідність працевлаштування встановленим вимогам (трудовий договір, додаток до трудового договору про відрядження, розрахунок оплати праці у зв’язку з відрядженням, довідка про реєстрацію працівника в ZUS);
- запланований час початку та завершення виконання роботи в Німеччині;
- місце виконання роботи на території Німеччини;
- короткий опис виконуваної роботи.
доказ страхування працівника на випадок хвороби в Польщі чи в Німеччині на час відрядження (документи А1 та карта страхування EKUZ).
Варто також зауважити що Посольство залишає за собою право вимагати надання додаткових документів при розгляді заяви про видачу візи «Вандер Ельст» («Vander Elst»).
Таким чином, для того щоб легально делегувати іноземного працівника польської фірми на виконання роботи в Німеччині необхідно:
- оформити іноземному працівнику право на працю в Польщі (дозвіл типу «А», або дозвіл на підставі карти побуту. Короткостроковий дозвіл «oswiadczenie…» на 6 міс. – не підійде);
- оформити працівнику право перебування в Польщі з метою праці (візу або карту побуту. Використати можливості безвізового режиму в цій ситуації не вдасться);
- оформити працівника на роботу на підставі трудового договору (umowa o prace) та почати сплачувати за нього соціальні відрахування;
- прописати іноземного працівника в Польщі;
- підписати договір на виконання робіт на території Німеччини;
- оформити для працівника сертифікат «А1»;
- оформити працівнику картку страхування EKUZ;
- підготувати додаток до трудового договору щодо відрядження працівника до Німеччини. Оплата праці на час відрядження не повинна бути меншою за встановлений законодавчо мінімальний розмір зарплати на території Німеччини;
- подати документи та оформити для працівника візу «Вандер Ельст» («Vander Elst»).
Окрім того, польській фірмі-роботодавцю бажано заручитися підтримкою польського бухгалтера, що має досвід кадрового супроводу працівників, які працюють у відрядженні за кордоном.
- Електронний документообіг: інструкція до впровадження з юридичної та бізнес-позиції Олександр Вернигора 17:51
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати Антон Новохатній 15:48
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх Олександр Місюра 12:26
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв вчора о 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко вчора о 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький вчора о 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська вчора о 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш вчора о 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко вчора о 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна вчора о 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів вчора о 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 02.06.2025 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 02.06.2025 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 358
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 357
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 238
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 195
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості 86
-
"99% – це не водолази". Як і чим Україна змогла знову вдарити по Керченському мосту
61430
-
Російська авіабомба зруйнувала елеватор одного з найбільших агрохолдингів України
Бізнес 23666
-
Уроки румунського Клужа: як українські міста можуть перетворити виклик на розвиток
Думка 22420
-
Імітація замість переговорів – що принесла чергова зустріч у Стамбулі
Думка 9808
-
У Ахметова знайшли другу родину, яка володіє елітною нерухомістю – Слідство.Інфо
Бізнес 9762