Як Мінрозвитку планує реформувати пасажирський автобусний ринок України
У превʼю до тексту зазвичай пишуть загальні фрази про ринок і необхідність його реформувати. Я не стану виключенням, проте хочу зробити це за допомогою трьох речень.
Через нелегальних перевізників:
- Держава втрачає понад 1 млрд грн кожного року.
- Пасажири ризикують життям під час подорожі.
- Автостанції не мають змоги (а іноді і бажання) покращувати свою інфраструктуру.
У Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України запропонували документ, який може бути початком для глобального вирішення проблеми. Дочитайте, будь ласка, текст до кінця, адже від вашої обізнаності залежить майбутнє автобусних перевезень в Україні,
Офіційний документ
Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України опублікувало проєкт постанови КМУ «Про внесення змін до постанов КМУ від 18 лютого 1997 р. № 176 та від 11 лютого 2015 р. № 103» (далі – проєкт). Як повідомляють у міністерстві, мета документа – створення офіційного Переліку автостанцій, забезпечення безпечної посадки та висадки пасажирів у пристосованих для цього місцях та покращення надання послуг пасажирських перевезень.
На сьогодні в Україні, враховуючи повномасштабне вторгнення та закриття авіасполучення, автобусні перевезення займають переважну частку серед інших видів перевезень. Проте за останні 20 років правила перевезень не змінювались, кількість автостанцій-кіосків росла, а перевізників-нелегалів стає все більше.
Але чому це погано? Перше і основне: це небезпечно. Незрозумілі місця посадки без відведених місць для перебування під час повітряної тривоги, не прибувший автобус, відсутність відповідальності перед пасажиром в разі ДТП або іншої загрозливої життю ситуації – це далеко не повний список проблем, з якими може зіткнутись пасажир.
Далі — мільярдні суми від несплати податків, які не отримує держава. Станом на кінець 2023 року в Україні майже 39 тис. перевізників, які мають ліцензії на право провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, міжнародних перевезень пасажирів автомобільним транспортом. Водночас «тіньові» автомобільні перевезення в певних видах сягають майже 95%. Так, за даними МАПА, у 2023 році оборот ринку нелегальних пасажирських перевезень в Україні склав понад 13,2 млрд грн, а послугами таких перевезень скористалось 341,2 млн пасажирів. Зокрема:
- в міжнародному сполученні: 1,6 млн пасажирів та 3,2 млрд грн оборот, що складає 28% у всіх міжнародних перевезеннях;
- в міжобласному сполученні: 8,6 млн пасажирів та 4,3 млрд грн оборот, що складає 72% у всіх міжобласних перевезеннях;
- в міському та міжміському сполученні: 331 млн пасажирів та 5,7 млрд грн оборот, що складає 94% у всіх перевезеннях цього виду.
Тобто держава у 2023 році недоотримала у вигляді податків та зборів сумарно 1 млрд грн. Чи варто говорити, скільки можна закупити дронів або бойової техніки на ці кошти?
Далі — тотальна відсутність облаштованих автостанцій. Чому? Одна частина власників автостанцій просто не вбачає в цьому необхідності, адже навіщо ремонтувати, модернізувати, обладнувати автостанції, якщо в межах закону можна просто поставити МАФ? Друга частина автостанцій не мають можливості інвестувати в модернізацію, адже мають конкурувати за перевізників, платити ЗП співробітникам, утримувати будівлю та прилеглу територію та ін.
Для перевізників ситуація не краща. Перевізники, які здійснюють свою діяльність законно, та намагаються не підвищувати вартість проїзду вище, ніж конкуренти, не мають ресурсу для оновлення автобусного парку, модернізації інфраструктури, підвищення кваліфікації персоналу, забезпечення безпеки тощо.
Так, високий рівень нелегальних автомобільних перевезень пасажирів наразі є ключовою та глобальною проблемою у цій сфері, що має своїм наслідком високу загрозу для безпеки пасажирів, недотримання бюджетних коштів, викривлення статистичних даних та стримування розвитку транспортної інфраструктури та ринку, а також їх інтеграції в системи ЄС.
Що пропонується?
Згідно з пояснювальною запискою, прийняття документа допоможе зробити перший крок до комплексного врегулювання автобусного ринку країни.
Що отримає пасажир?
Безпеку під час посадки/висадки з автобуса, необхідний набір послуг: зали очікування, каси та термінали з продажу автобусних квитків, вбиральні, інформаційне табло з розкладом відправлення автобусів, інклюзивну інфраструктуру та допомогу для людей з інвалідністю.
Що отримає перевізник?
Інфраструктуру для комфортного відправлення та прибуття автобусів, організований пасажиропотік, диспетчеризацію, місце для відпочинку водіїв, продаж квитків, медичний нагляд, рівні умови роботи з АС.
Що отримають власники автостанцій?
- Прозорі та прогнозовані умови ведення бізнесу;
На першому етапі організатори перевезень отримають об’єктивну інформацію про пасажиропотік та завантаженість АС для формування транспортної мережі, інформацію про фактичне виконання рейсів перевізниками, задоволених громадян.
На другому етапі, перелік АС та інформація про рівень їх завантаженості дозволить приймати обґрунтовані рішення щодо розвитку транспортної мережі, відкриття нових АС/маршрутів, запровадження додаткового регулювання (наприклад: визначення класовості АС та правил заїзду на них);
Що отримає держава?
Імплементацію українського законодавства до норм та регламентів ЄС, відповідно до яких до АС (терміналів) встановлені вимоги для їх відкриття.
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв вчора о 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко вчора о 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький вчора о 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська вчора о 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш вчора о 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко вчора о 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна вчора о 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів вчора о 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 02.06.2025 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 02.06.2025 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 353
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 307
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 203
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 178
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 147
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 61157
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 49453
-
"99% – це не водолази". Як і чим Україна змогла знову вдарити по Керченському мосту
35673
-
Уроки румунського Клужа: як українські міста можуть перетворити виклик на розвиток
Думка 20628
-
"Удар у найвразливіше місце" – до чого призводить недооцінка ворога
Думка 10475