Надходження від грального бізнесу вже в 2023 році мають фінансувати соціальні цілі
В 2023 році гроші від грального бізнесу повинні використовуватись на охорону здоров’я, освіту, культуру, фізичну культуру, спорт, наукову діяльність
Продовжуючи тему важливості соціальної відповідальності бізнесу, зазначимо, що в кінці 2022 року було прийнято зміни до Бюджетного кодексу України, згідно з якими кошти, отримані від плати за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей вже в 2023 році повинні спрямовуватись до спеціального фонду і використовуватись на чітко визначені цілі. Це на: реалізацію програм та заходів на охорону здоров’я, освіту, культуру, фізичну культуру і спорт, наукову і науково-технічну діяльність за бюджетними програмами, визначеними законом про Державний бюджет України.
За даними, оприлюдненими КРАІЛ у звіті на засіданні профільного комітету Верховної Ради України, з початку діяльності КРАІЛ (з 2021 року та станом на 01.05.2023) загальна кількість виданих ліцензій на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор становить 4 633 ліцензії, сплачено за ліцензії 3,351 млрд грн.
Лише за січень-квітень 2023 року до бюджету сплачено 605 млн грн платежів за ліцензії, ще на близько 300 млн. грн. подано заяви на отримання ліцензії, які КРАІЛ не могла розглянути через відсутність кворуму, але вже цієї п’ятниці (07 липня) Кабмін призначив ще одного члена комісії, тому очікуємо нових рішень.
Таким чином, до кінця року можемо очікувати більше 1 млрд грн надходжень від ліцензій у сфері азартних ігор. Ці кошти підуть на соціальні цілі, що є дуже важливим в умовах війни. Як вони будуть розподілені, допоки невідомо, адже не передбачено чітке цільове спрямування за видами грального бізнесу. Звісно в перспективі необхідним є прийняття окремого законопроекту і створення окремого фонду в складі спецфонду державного бюджету, тоді можна буде чітко прослідкувати, куди саме пішли ці кошти. Але початок вже є і це дуже добре.
Крім того, від легалізації грального бізнесу «виграють» і місцеві бюджети, адже 50% плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у гральних закладах казино і за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування за місцезнаходженням відповідного закладу.
Наприклад, ліцензія на казино коштує близько 2 млн дол США для Києва і 1 млн дол США для інших міст на рік. Ліцензія на зали гральних автоматів – близько 250 тис дол США на рік. Доволі непогане поповнення місцевого бюджету, як компенсація за «соціально шкідливий» гральний бізнес.
Також не забуваємо, що гральний бізнес також платить податки, які зараховуються також до державного та місцевих бюджетів. Наприклад, лише за червень організаторами було сплачено до бюджету 562 млн грн різних податків, в травні – 850 млн грн.
Все це було б неможливим без легалізації грального бізнесу в 2020 році, адже нелегальні організатори грального бізнесу нічого не платять державі, а лише розвивають і підтримують корупцію в правоохоронних органах. Тому держава досить непогано «виграла», прийнявши свого часу складне і на той час непопулярне рішення.
- Відсутність у міськради коштів на сплату судзбору як підстава для звернення прокурора Євген Морозов 10:17
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 737
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 378
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 215
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 35306
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 33883
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 25782
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8333
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7918