Чи відмовляться українці від 90-річного стереотипу?
Як змінювалося сприйняття комфортного житла, де і в чому жити за останнє майже століття. Що змінилося під час війни і що може змінитися після війни.
Велика міграція в міста почалася з 30-х років минулого століття і причиною було фізичне виживання.В 60-х роках минулого століття міграція посилилася через будівництво дешевого масового житла.
На жаль житло в бетонних висотках довго сприймалося, як кращий рівень комфорту порівняно з приватним будинком. І це було близьким до правди, т.я. житло в невеликих населених пунктах переважно було збудовано з матеріалів, які вдалося дістати, а не які хотілося використати. За часів СРСР в умовах загальної скрути та відсутності в вільному продажі багатьох базових будівельних матеріалів.
Окремою перевагою була економіка такого житла, а саме можливість не виділяти багато часу, грошей та зусиль на обслуговування житла, а натомість тиснути на місцеву чи державну владу, щоб вони продовжували виконувати цю функцію. Таким чином люди прагнули в великі міста та багатоповерхівки.
Багато речей почало змінюватися ще до війни.
Приватні будинки почали демонструвати вищий рівень комфорту ніж квартира, відбулася комунальна реформа – держава відійшла від інвестицій в приватизовані багатоквартирні будинки і для подальшого ефективного обслуговування багатоквартирного житла стало потрібно самоорганізовуватися в ОСББ, вкладати свої гроші та час в спільну власність.
Забудова передмість продемострувала, що інфраструктура дуже швидко з’являється там де починають більш щільно жити люди. Інфраструктура це не тільки дороги та доступ до мереж, але і школи, дошкільні заклади, магазини тощо. Основним драйвером розширення інфраструктури є приватна ініціатива і це дає швидкість та ефективність фінальних рішень.
Що змінилося від початку війни.
Комфорт, а саме наявність світла, води та тепла в висотному будинку тепер не залежить від комунальників чи інших органів влади.
В багатоквартирному будинку можливостей самостійно вплинути на забезпечення енергією майже немає.
Частина мешканців відсутні і це ще більше зменшує можливість об’єднуватися і знаходити спільні рішення проблем.
Більшість з цих речей будуть відновлені після війни, але відсутність ресурсів для колективного відновлення (співмешканців, грошей) ще довго буде впливати на функціонування будинків.
Що буде далі?
Тренд зі збільшення мешканців односімейних чи невеликих зблокованих будинків (таунхаусів) найбільш ймовірно посилиться. Це буде стимулюватися і комфортом і передбачуваністю рівня життя і економікою – рано чи пізно тарифи стануть більш актуальними, а приватне житло дає більше можливостей впливати на витрати.
Темп переселення буде залежати насамперед від фінансування. Якщо джерела зовнішнього фінансування будуть обмеженими ми найбільш ймовірно опинимося в ситуації реконструкції та покращення існуючого приватного чи зблокованого фонду. Якщо ж кредити чи інші форми фінансування стануть доступними для приватників це дасть поштовх до нового будівництва.
Звісно для України вигідніше нове будівництво, а особливо з врахуванням новітніх підходів та концепцій, які роблять житло ще комфортнішим, енергоефективним та відповідаючим цілям сталого розвитку.
- Кредитные льготы для военнослужащих: что нужно знать Віра Тарасенко вчора о 11:07
- Позовна давність в земельних спорах щодо лісового фонду: ВП ВС Владислав Штика 09.11.2024 23:39
- Підстави для зменшення суми застави у кримінальних провадженнях Євген Морозов 09.11.2024 21:56
- Емоції та закон: як зберегти неупередженість і знайти баланс у роботі адвоката Дмитро Зенкін 09.11.2024 19:27
- Принцип заборони повороту до гіршого (non reformatio in peius) Євген Морозов 08.11.2024 21:33
- Геополітика та економіка: як зміни при Трампі можуть вплинути на ринки Роман Бєлік 08.11.2024 19:18
- Чи потрібно з'являтися до суду для розгляду справи проти ТЦК Павло Васильєв 08.11.2024 18:03
- Як зробити бізнес бездоганно продуктивним, а співробітників – супергероями Юрій Щуклін 08.11.2024 11:53
- Як українським трейдерам долучитися до енергетичних бірж ЄС? Ростислав Никітенко 08.11.2024 11:18
- Тести заходів контролю: коли і як виконувати Ольга Рубитель 07.11.2024 21:16
- Застосування принципу "jura novit curia" ("суд знає закон") Євген Морозов 07.11.2024 20:46
- Нобелівська премія як орієнтир для розв’язання проблем держави та галузі Ксенія Оринчак 07.11.2024 16:55
- Втрачені мільйони: як місцеві бюджети недоотримують через неефективне використання земель Денис Башлик 07.11.2024 15:57
- CGI-2024: чи Україна досі на порядку денному? Ніна Левчук 07.11.2024 14:42
- Про mindset успішного сьогодні HR. З незвичного ракурсу Катерина Кошкіна 07.11.2024 11:43
- Тести заходів контролю: коли і як виконувати 347
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки 154
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес 119
- Від entry-level до CEO: розбираємо головні бар'єри для жінок у корпоративному світі 104
- Втрачені мільйони: як місцеві бюджети недоотримують через неефективне використання земель 90
-
Ціни на яйця: чому вони ростуть і чого чекати до кінця року, пояснили в Мінагрополітики
Бізнес 10797
-
Українців попереджають про здорожчання хліба на 10-15%
Бізнес 9591
-
"Наше весілля перенесла авіабомба". Історія пари з сумського пансіонату для людей старшого віку
3767
-
Курс на невеликі міста. Чому МакДональдз відкриває свої заклади в містечках і райцентрах
Бізнес 2854
-
Бізнес-тиждень. Приватизація паїв, зростання цін на продукти, зміна правил бронювання
Бізнес 2685