"Джокер" залишається в рукаві
Telegram залишається вкрай проблемною сферою в Україні.
Дискусія про необхідність регулювання Telegram в Україні завершилася якось сама собою. У людей непідготовлених може виникнути враження, ніби Еммануель Макрон поділився отриманою від Павла Дурова інформацією з Володимиром Зеленським, а той дав відповідне розпорядження правоохоронним органам.
Справді, певні рішення щодо обмеження використання Telegram у Силах Оборони України та органах державної влади ухвалено, цей месенджер заборонено встановлювати на службове обладнання і пересилати за його допомогою документи. Однак до того часу, доки органи державної влади мають офіційні представництва у Telegram розраховувати на реальну протидію анонімним телеграм-каналам не випадає.
Нагадаю, що Telegram-канали різного ступеня анонімності заводили на український інформаційний ринок напередодні президентських виборів 2019 року. Варто було Володимиру Зеленському публічно сказати, що він читає Telegram, як процес створення різноманітних каналів перетворився на вакханалію. Влада толерує їхню діяльність, сприяє їй, фактично використовує анонімний сегмент Telegram як альтернативу медіа, які намагаються зберігати незалежність.
Втім, є і інший бік медалі. Влітку hromadske.ua розповіло про діяльність Telegram-каналу «Джокер» та його господаря Романа Кравця. Цій молодій людині, не обтяженій соціальною відповідальністю, вдалося одночасно бути кандидатом в депутати від «Слуги народа» та повним тезкою політичного оглядача «Української правди». Проте секрет його розкішного життя в іншому: «Джокер» шантажує представників українського бізнесу, прямо виставляючи розцінки за припинення інформаційного цькування. «Прислужний» статус, очевидно, допомагає Кравцю переконувати своїх жертв, що їх замовили або їх карають, поширювати практично будь-які нісенітниці. Українське суспільство в умовах війни втратило інформаційну стійкість, і багато представників бізнесу вважають за доцільне відкупитися. До речі, матеріал «Громадського» має дуже промовисту назву «Джокер» Єрмака».
Очевидно, що достеменних підтверджень зв’язків між власником Telegram-каналу з практикою шантажу та всемогутнім шефом Офісу президента немає, але це той випадок, коли натяками та напівтонами можна добитися навіть більше. У мутній воді легше ловити велику та дурну рибу. Існування «Джокера» не просто демонструє причини, за якими Telegram і надалі посідатиме пануючі позиції на інформаційному ринку України, але і дозволяє розкрити механіку їх функціонування:
- Потрібен невеликий стартовий капітал та контакти серед подібних каналів.
- Необхідно створити пул партнерів, з якими спільними зусиллями можна «набивати» та розганяти контент.
- Варто показувати наближеність до влади, надуваючи щоки та демонструючи сцени з життя, які більше схожі на серіал Narcos.
- При можливості можна інформаційно атакувати практично будь-який український бізнес, причому зв’язуватися з іноземним бізнесом в України телеграмщики не ризикують. Можливо, розуміють, що «продати» словесну нісенітницю комусь на захід від України неможливо.
- За першої ж загрози деанонімізації та регулювання можна кричати про загрози свободі слова – громадянам України це заходить.
У всьому цьому є один нюанс: анонімні Telegram-канали мають прайс не лише на вимазування лайном того чи іншого бізнесу, але і на розміщення замовлень взагалі. І краще не уявляти, що буде, якщо їм прийде чергове килимове замовлення від контрагентів російських спецслужб.
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги Сергій Миткалик 14:41
- Світ обирає силу або чому питання ОПК потрапили у фокус цьогорічного Давосу Галина Янченко 14:16
- Військовий закупівельник у ЗСУ: нова посада для ефективного забезпечення армії Євгеній Сільверстов 11:40
- Влада під час війни: кому вигідна загроза демократії? Дмитро Зенкін 09:51
- Як блокчейн змінює ринок електроенергії: можливості, виклики та перспективи Ростислав Никітенко 09:12
- Как уволиться из армии при наличии родственников с инвалидностью: советы Віра Тарасенко вчора о 20:04
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук 31.01.2025 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 31.01.2025 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 31.01.2025 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко 30.01.2025 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей 30.01.2025 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак 30.01.2025 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- Точний прогноз, що змінює все 104
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки 88
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? 81
- Модна усмішка: Як сучасна ортодонтія змінює стандарти краси 75
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? 75
-
В Україні не вистачає сховищ для 1 млн тонн картоплі, це дестабілізує ринок
Бізнес 2354
-
Як виглядає графік американського мирного плану згідно з витоками інформації
Думка 1523
-
Поки ми втрачаємо найкращих наших людей на фронті, в тилу не маємо втратити совість
Думка 1328
-
"Часниковий бізнес – це дуже дорого. Але двократний заробіток за сезон – це реально"
Бізнес 1271
-
Молдова схвалила закупівлю газу для Придністровʼя за 20 млн євро. Купуватимуть і в Україні
Бізнес 898