"Джокер" залишається в рукаві
Telegram залишається вкрай проблемною сферою в Україні.
Дискусія про необхідність регулювання Telegram в Україні завершилася якось сама собою. У людей непідготовлених може виникнути враження, ніби Еммануель Макрон поділився отриманою від Павла Дурова інформацією з Володимиром Зеленським, а той дав відповідне розпорядження правоохоронним органам.
Справді, певні рішення щодо обмеження використання Telegram у Силах Оборони України та органах державної влади ухвалено, цей месенджер заборонено встановлювати на службове обладнання і пересилати за його допомогою документи. Однак до того часу, доки органи державної влади мають офіційні представництва у Telegram розраховувати на реальну протидію анонімним телеграм-каналам не випадає.
Нагадаю, що Telegram-канали різного ступеня анонімності заводили на український інформаційний ринок напередодні президентських виборів 2019 року. Варто було Володимиру Зеленському публічно сказати, що він читає Telegram, як процес створення різноманітних каналів перетворився на вакханалію. Влада толерує їхню діяльність, сприяє їй, фактично використовує анонімний сегмент Telegram як альтернативу медіа, які намагаються зберігати незалежність.
Втім, є і інший бік медалі. Влітку hromadske.ua розповіло про діяльність Telegram-каналу «Джокер» та його господаря Романа Кравця. Цій молодій людині, не обтяженій соціальною відповідальністю, вдалося одночасно бути кандидатом в депутати від «Слуги народа» та повним тезкою політичного оглядача «Української правди». Проте секрет його розкішного життя в іншому: «Джокер» шантажує представників українського бізнесу, прямо виставляючи розцінки за припинення інформаційного цькування. «Прислужний» статус, очевидно, допомагає Кравцю переконувати своїх жертв, що їх замовили або їх карають, поширювати практично будь-які нісенітниці. Українське суспільство в умовах війни втратило інформаційну стійкість, і багато представників бізнесу вважають за доцільне відкупитися. До речі, матеріал «Громадського» має дуже промовисту назву «Джокер» Єрмака».
Очевидно, що достеменних підтверджень зв’язків між власником Telegram-каналу з практикою шантажу та всемогутнім шефом Офісу президента немає, але це той випадок, коли натяками та напівтонами можна добитися навіть більше. У мутній воді легше ловити велику та дурну рибу. Існування «Джокера» не просто демонструє причини, за якими Telegram і надалі посідатиме пануючі позиції на інформаційному ринку України, але і дозволяє розкрити механіку їх функціонування:
- Потрібен невеликий стартовий капітал та контакти серед подібних каналів.
- Необхідно створити пул партнерів, з якими спільними зусиллями можна «набивати» та розганяти контент.
- Варто показувати наближеність до влади, надуваючи щоки та демонструючи сцени з життя, які більше схожі на серіал Narcos.
- При можливості можна інформаційно атакувати практично будь-який український бізнес, причому зв’язуватися з іноземним бізнесом в України телеграмщики не ризикують. Можливо, розуміють, що «продати» словесну нісенітницю комусь на захід від України неможливо.
- За першої ж загрози деанонімізації та регулювання можна кричати про загрози свободі слова – громадянам України це заходить.
У всьому цьому є один нюанс: анонімні Telegram-канали мають прайс не лише на вимазування лайном того чи іншого бізнесу, але і на розміщення замовлень взагалі. І краще не уявляти, що буде, якщо їм прийде чергове килимове замовлення від контрагентів російських спецслужб.
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський вчора о 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус вчора о 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський вчора о 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик вчора о 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський вчора о 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін вчора о 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський вчора о 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун 16.04.2025 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз 16.04.2025 17:10
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13436
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 13041
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5173
-
"Червоні двері, жовті двері": небезпечна гра серед підлітків чи черговий тренд із TikTok
Життя 4568
-
Аграрії з Кіровоградщини купують недобудовану лікарню в центрі Києва. Для чого
Бізнес 4458