Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Здавалось би, все просто: євроскептицизм — це або недовіра до Євросоюзу як такого, або неприйняття централістських тенденцій його розвитку. Євроскептики або виступають за вихід своєї країни з Євросоюзу чи відмову від вступу до нього, або прагнуть перебудувати Євросоюз на засадах субсидіарності. Мова йде саме про Євросоюз — не менше і не більше. Але мейнстрім чомусь оголошує євроскептків “противниками Європи”.
Набравши у пошуковику словосполучення “антиєвропейські сили”, ви знайдете сотні посилань, де воно воно вживатиметься в сенсі правих євроскептиків. Та це не лише проблема україномовного сегменту Інтернету. Сам голова Європейської Ради Дональд Туск, коментуючи перемогу євроскептиків під час референдуму у Британії, сказав, що вона “загрожує Західній цивілізації”.
Якщо сприймати слова у їхньому властивому сенсі, то вийде, що євроскептиками (“антиєвропейськими силами”) є ті, хто бажає, аби Європа перестала бути Європою. Одначе це не так. Як мінімум, євроскептики ведуть боротьбу за збереження власних національних ідентичностей. Чого не скажеш про тих, хто намагається монополізувати гасло “об'єднаної Європи”. Бо саме останні викорінюють залишки справжніх європейських цінностей і своєю міграційною політикою роблять Європу все більш схожою на країни Азії та Африки.
Не все так просто навіть із гаслом “об'єднаної Європи”. Абсолютна більшість правих євроскептиків є прихильниками пан'європейської солідарності. Одначе важко побачити адекватне вираження такої солідарності у сучасній формі Євросоюзу. Європейські народи дійсно потребують єдності, в тому числі на інституційному рівні. Але така єдність не може спиратися на якобінський централізм і ліво-ліберальну ідеологію.
Україні, грубо кажучи, не загрожує вступ до ЄС протягом найближчих десяти-п'ятнадцяти років. Тим не менше, перед тверезими українськими політичними силами, передусім націоналістами, стоїть завдання виробити привабливий пан'європейський дискурс, котрий не дозволяв би навішувати на них ярлик “антиєвропейських сил” і, водночас, слугував антитезою до дискурсу нинішньої колоніальної “євроінтеграції”.
10.03.2017 15:37
Непорозуміння євроскептицизму
Якщо сприймати слова у їхньому властивому сенсі, то вийде, що євроскептиками (“антиєвропейськими силами”) є ті, хто бажає, аби Європа перестала бути Європою. Одначе це не так. Як мінімум, євроскептики ведуть боротьбу за збереження власних національних іден
Термін “євроскептицизм” міцно закріпився у дискурсі, що описує сучасну політичну реальність. Це не дивно, адже явище, котре він позначає, стає все більш відчутним на просторах Європи. Одначе євроскептицизм — дуже недосконале поняття, використання якого породжує численні непорозуміння і спекуляції.Здавалось би, все просто: євроскептицизм — це або недовіра до Євросоюзу як такого, або неприйняття централістських тенденцій його розвитку. Євроскептики або виступають за вихід своєї країни з Євросоюзу чи відмову від вступу до нього, або прагнуть перебудувати Євросоюз на засадах субсидіарності. Мова йде саме про Євросоюз — не менше і не більше. Але мейнстрім чомусь оголошує євроскептків “противниками Європи”.
Набравши у пошуковику словосполучення “антиєвропейські сили”, ви знайдете сотні посилань, де воно воно вживатиметься в сенсі правих євроскептиків. Та це не лише проблема україномовного сегменту Інтернету. Сам голова Європейської Ради Дональд Туск, коментуючи перемогу євроскептиків під час референдуму у Британії, сказав, що вона “загрожує Західній цивілізації”.
Якщо сприймати слова у їхньому властивому сенсі, то вийде, що євроскептиками (“антиєвропейськими силами”) є ті, хто бажає, аби Європа перестала бути Європою. Одначе це не так. Як мінімум, євроскептики ведуть боротьбу за збереження власних національних ідентичностей. Чого не скажеш про тих, хто намагається монополізувати гасло “об'єднаної Європи”. Бо саме останні викорінюють залишки справжніх європейських цінностей і своєю міграційною політикою роблять Європу все більш схожою на країни Азії та Африки.
Не все так просто навіть із гаслом “об'єднаної Європи”. Абсолютна більшість правих євроскептиків є прихильниками пан'європейської солідарності. Одначе важко побачити адекватне вираження такої солідарності у сучасній формі Євросоюзу. Європейські народи дійсно потребують єдності, в тому числі на інституційному рівні. Але така єдність не може спиратися на якобінський централізм і ліво-ліберальну ідеологію.
Україні, грубо кажучи, не загрожує вступ до ЄС протягом найближчих десяти-п'ятнадцяти років. Тим не менше, перед тверезими українськими політичними силами, передусім націоналістами, стоїть завдання виробити привабливий пан'європейський дискурс, котрий не дозволяв би навішувати на них ярлик “антиєвропейських сил” і, водночас, слугував антитезою до дискурсу нинішньої колоніальної “євроінтеграції”.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 31.03.2025 17:05
Топ за тиждень
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3789
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 366
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 251
- НАБУ: невиправдані надії 226
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 156
Популярне
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
22225
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17354
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
16221
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 13091
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 10947
Контакти
E-mail: [email protected]