О Юлии Владимировне (читаем первоисточники)
18 марта 1999г г-жа Тимошенко защитила кандидатскую диссертацию на тему "Государственное регулирование налоговой системі"
Юлия Владимирова, конечно, не блондинка (хоть и красится под нее). Она – украинский вариант “железной леди”: хорошо знает электорат, умеет добиваться цели. Что ждет страну с (очень вероятным) новым премьером?
В первую очередь меня интересует система налогообложения. Какой она будет? Что будет с экономикой?
Интересна эволюция взглядов г-жи Тимошенко на протяжении последних лет. Начнем, к примеру, с 1999г.
18 марта 1999г. Г-жа Тимошенко защитила кандидатскую диссертацию на тему “Государственное регулирование налоговой системы” .
Обратимся к первоисточнику.
Основная идея: вместо бюджетообразующих налогов (НДС и налога на прибыль) предложено внедрить “налог на кредиторское требование” с основной ставкой 10% от базы налогообложения.
Что за налог –“налог на кредиторское требование”? По мнению ЮВ (как “установлено в диссертации”) внедрение такого налога даст увеличение налоговых поступлений в бюджет на 29%. Само собой, этот налог не был бы идеальным, если бы он не гарантировал одновременное “уменьшение налоговой загрузки на товаропроизводителя”.
Далее курсивом –цитаты (правда, не из диссертации –некогда сходить в библиотеку - а из автореферата. Будем надеяться, что обращение именно к автореферату –не приведет меня к грубой ошибке.)
1. “ Оподаткуванню цим податком підлягають операції, що здійснюються згідно з договорами обміну, дарування, які передбачають передачу права власності, розпорядження або користування товарами, а також відчуження результатів робіт (послуг) тощо. Вартістю угоди вважається грошова маса або вартість товарів (робіт, послуг), які отримує (передає) платник податку при виконанні угод (операцій), що є об’єктом оподаткування.
Відпускна ціна продукції, послуг, робіт (або ціна придбання) (Цв) повинна містити в собі величину нарахованого на вартість угоди (Цор) податку на кредиторську вимогу (ПКВ):
Ц в =Ц ор +ПКВ
Для того, щоб ПКВ не став фактично податком з обігу (реалізації) і засобом збільшення витрат, пов’язаних з резонуванням податкової складової ціни, та не призвів до значного подорожчання матеріалоємної продукції, пропонується зменшувати відпускну ціну на величину сплаченого ПКВ при формуванні матеріальних витрат, включених в ціну:
Цк = Цв - Зпкв ,
де Цк - кінцева ціна реалізації продукції (товарів, послуг);
З пкв - величина сплаченого ПКВ при купівлі складових собівартості продукції.»
Такой себе гибрид налога с оборота и НДС. Так что же это –НДС или налог с оборота? А это как посмотреть –так и выйдет.
Позволю себе проанализировать этот налог на примере, приведенном в дискуссии со мной, но не мной. Пример: цепочка изготовления: «руда-медь –провод –стартер – двигатель –автомобиль». Считать не буду (не хочу), пример мне нужен здесь только для количества преобразований (и переходов права собственности).
ЮВ предложила две формулы для расчета цены:
Ц в =Ц ор +ПКВ – нет вопросов,это налог с оборота (ведь ПКВ добавляется каждый раз при переходе права собственности).
Вторая формула:
Цк = Цв - Зпкв , - что это –НДС или налог с оборота? А это как понимать “величину уплаченного ПКВ”.
Если понимать, что исключаться будет весь ПКВ(уплаченный на каждом этапе-преобразовании), то получается чистой воды НДС. Это вряд ли – при всем уважении к кривой Лаффера - ну не должен дать один налог (ПКВ = НДС со ставкой 10% ) увеличения налоговых поступлений на 29% (по сравнению с действующим 20%-ным НДС плюс 30%-ным налогом на прибыль –тогда ставка была 30%, кажется).Все же я думаю, что ЮВ арифметические расчеты провела четко.
Тогда Зпкв ( “величина уплаченного ПКВ”) -это, вероятно, последний уплаченный в цепочке ПКВ (для автомобиля, например, это ПКВ с двигателя). Вероятно, так. Тогда это –обычный налог с оборота, а вторая формула может быть просто опущена (снизить ставку ПКВ до, допустим, 9%) –и все. И назвать новый налог тем, кем он является на самом деле -не «налогом на кредиторское требование», а налогом с оборота.
Я не хочу сейчас говорить о кумулятивном эффекте – опять набросятся ( боюсь, все-равно от этого не уйти, но я буду осторожна).
Два слова о самой ближайшей перспективе, если все –же налог с оборота (пардон, налог на кредиторское требование) будет введен. Что станется с торговлей? В первую очередь с оптовиками, всякими дилерами, дистрибьюторами и пр. ИМХО, вымрут все, кто не сможет перейти на комиссию-поручение. Что дальше? Что такое рынок –без торговли?
Вообще, могут начать происходить абсолютно забавные вещи. Я допускаю, что наиболее рентабельными (опять, как и 100 лет назад) станут донецкие шахты – действительно, у них ведь (уголь –аналог руды в том примере) практически не останется налоговой нагрузки –всего 10%. И все. Само собой, никаких сложных технологий (аналог автомобиля –ведь в них ПКВ будет сидеть по максимуму).
Куда идем?
Впрочем, не все так грустно – для высоких технологий (именно они ведь будут нерентабельными) предусмотрено снижение (дифференциация) налоговых ставок:
“В дисертації обгрунтовано, що диференціація податкових ставок на основний податок - ПКВ повинен залежати від рівня соціально-економічного розвитку регіонів. При цьому, в регіонах з рівнем соціально-економічного розвитку нижче середнього податкові ставки повинні бути для низькорентабельних галузей дещо нижчими від середніх. Для високорентабельних галузей в регіонах з соціально-економічним рівнем розвитку вище середнього податкова ставка ПКВ повинна бути дещо вищою від середньої.”
Кстати, а сколько это –налог с оборота со ставкой «выше средней» (т.е. выше 10%)???
ЗЫ. Предвижу реакцию (впрочем, может ее и совсем не будет). Если сейчас все пройдет плюс-минус гладко, позже проанализирую ИХ налоговый кодекс.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1882
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87037
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11223
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9236
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5706
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5386