П.Порошенко напружено працює задля збереження свого впливу на подальші події в країні.
Суспільство стурбоване тим, що П.Порошенко ніяк не може змиритися зі своєю поразкою на виборах президента і напружено працює задля збереження свого впливу на подальші події в країні. Так, останнім часом було прийнято ряд кадрових рішень щодо суддів. Діючий президент П.Порошенко 7.05.19 призначив 75 суддів Верховного суду і зухвало висловив надію, що його правонаступник В.Зеленський та його команда не будуть втручатися в роботу судових істанций. (тут хочеться додати - як це робив він сам). Зокрема було призначено 25 суддів у Касаційний адміністративний суд, 15 у Касаційний господарський, 13 у Касаційний кримінальний та 22 у Касаційний громадянський суд.
Цей склад Верховного Суду переглядатиме, зокрема, рішення Вищого антикорупційного суду у касаційній інстанції, буде ухвалювати остаточне рішення в усіх інших справах, а також формуватиме обов'язкову судову практику для інших судів. Тому для П.Порошенка важливо, що кадрові призначення в судовій системі можуть сприяти захищеності його та його партнерів від справедливого покарання за злочини проти народу.
Крім впливу на Верховний Суд для колишнього президента важливо, щоб якомога пізніше було проведено інавгурацію його конкурента. Тут кожен день на вагу золота, бо слід встигнути підчистити ті проблеми, які потім можуть привести його до суду. А якщо вдасться, то підправити закони, завдяки яким він здійснював повноваження, не передбачені Конституцією.
І тут на підмогу може прийти ситуація, яка склалася в Конституційному суді України. З'явилася інформація що 14.5.19 голова КСУ С.Шевчук може бути звільнений через системні порушення. А саме він мав приводити президента до присяги. Правда самі судді запевнили, що це не буде перешкодою інавгурації, оскільки в законі не вказана конкретна людина, а лише визначена посадова особа, яка має виконати цю процедуру. Однак, якщо С.Шевчука таки звільнять. То на призначення нового голови ще буде потрібен певний час. https://www.pravda.com.ua/news/2019/05/6/7214309/
Не зайвим, також буде відзначити, що на днях, нарешті, було створеноВищий Антикоррупційний суд (ВАС). На вимогу МВФ Україна 21 грудня 2018 р. пообіцяла створити цей суд у складі 35 суддів, які будуть мати хорошу репутацію та необхідні професійні навички. Було заплановано, що до червня 2019 р. з інших судів до ВАС будуть передані всі корупційні справи, які підпадають під його юрисдикцію. https://delo.ua/econonomyandpoliticsinukraine/ukraina-poobeschala-mvf-provesti-audit-nabu-i-so-348841/
На жаль, терміново змінюються не тільки судді. Без оголошення причин 7.05.2019 П.Порошенко звільнив з посади командувача Нацгвардії Ю. Аллерова та призначив виконуючим обов'язки командувача Національної гвардії України генерал-лейтенанта М.Балана, який у 2010-2014 роках обіймав посаду начальника Кримського територіального командування внутрішніх військ МВС України. https://www.president.gov.ua/documents/1972019-26722
Одіозним є також призначення члена Нацради з телебачення і радіомовлення Ю.Артеменка (повноваження якого мали б завершитися в липні) на посаду члена Нацкомісії регулювання зв’язку та інформатизації. Водночас на його місце тут же був призначений В. Горковенко, який до цього обіймав посаду заввідділом Головного департаменту інформполітики адміністрації президента. Тобто П.Порошенко у дві найважливіші медійні державні структури наостанок призначив своїх вірних чиновників. Зрозуміло, що це зроблено задля створення собі сприятливих інформаційних умов для агітації під час наступних виборів у Верховну Раду. Та ж саме мета переслідується шляхом чергових популістських рішень щодо присвоєння почесних звань, надання доплат військовим і пенсіонерам, щодо мізерного зниження цін на газ і т.п.
Крім судової системи та медіапростору, на думку політологів, П.Порошенко у найближчий час може зайнятся і кадровими питаннями у обласних та районних адміністраціях, які здійснюють неабиякий вплив на виборчі кампанії в регіонах. Зрозуміло також, що перестановки можуть бути, і частково вже відбуваються, у економічному секторі, де у президента є неабиякі можливості повпливати на нові призначення.
Кадрові рокіровки та вигідні П.Порошенку рішення, які наостанок масово приймаються органами влади, мають зберегти статки не тільки йому, але й його спільникам. Так, неабиякий розголос у суспільстві мали нещодавнірішення Антимонопольного комітету, якийнадав дозвіл компанії ДТЕК Ріната Ахметова на придбання акцій «Київобленерго» і «Одесаобленерго». Це, на думку фахівців, створило загрозу конкуренції на відповідних ринках.
Великим і доволі небезпечним є вплив колишнього президента на рішення Верховної Ради. Так, для всіх зрозумілою є задумка відволікти на тривалий час увагу законотворців прийняттям закону «Про мову», який з популістських міркувань дуже хотілося затвердити до завершення другого туру виборів Президента. Не вийшло. А тепер, замість того, щоб якнайшвидше провести інавгурацію нового президента, всі зусилля спрямовуються на завершення процедури підписання цього закону.
Поки аппарат ВРУ, навіть у святкові дні, напружено готував до підписаня зазначений закон (щоб Порошенко та Парубій встигли його підписати), багато хто з депутатів відпочивали в теплих країнах. Підписати закон спікер поки не може, бо ряд депутатів подали 4 варіанти постанови про його неправомірність. Тому у найближчий пленарний вівторок, коли в залі ВРУ таки з’являться декілька нардепів (а голова, як завжди оголосить, що їх там 325), почнеться голосування за прийняття такої постанови.При відсутності реального кворуму, голосів "за" не буде, але час потягнуть. Поспішати не будуть, бо по закону відлік часу до інавгурації президента з моменту публікації результатів виборів становить 30 днів. А тепер згадайте як у нас призначався Генеральний прокурор. Все тоді відбулося дуже швидко. Навіть газети наперед надрукували.
Таке знущання над здоровим глуздом надзвичайно обурює громадськість, однак команду чинного президента це влаштовує. Очевидно їм потрібен час для підчищення темних плям діяльності нинішньої влади, факти про які незабаром можуть попасти до суду.Розставляння своїх людей на ключові позиції та вищеописаний «дембельський» потік різноманітних заходів вже колишнього президента та вірних йому чиновників, крім вигод для самого П.Порошенка, може створювати перешкоди відповідним рішенням новообраного президента В.Зеленського. Він змушений буде їх оскаржувати або таки дотримуватися раніше встановлених складних процедурних вимог при оновленні кадрового складу багатьох державних органів та провадженні дійсних реформ в системі державного управління. Ознакою дійсного вболівання за її долю є цивілізована передача влади, а не створення мінного поля для правонаступника, не вставляння палок в колеса його команді у намаганнях змінити Україну.
Напрошується питання - чому мовчить В.Зеленський та інші політичні лидери? Якщо так буде продовжуватись і далі, можливість тихого держперевороту та фраза «через рік - так через рік», не приведи Боже, може стати реальністю.
