Обережно: готуються нові зміни до конкурентного законодавства!
У новому законі буде ряд новел небажаних для бізнесового середовища.
У Порядку денному 8 сесії Верховної Ради України 8 скликання, затвердженому Постановою Верховної Ради України від від 20 березня 2018 року № 2351 (поточна редакція від 18.05. 2018), міститься законопроект «Про внесення змін до деяких законів України про захист економічної конкуренції» № 6723 від 14.07.2017
Він був прийнятий в першому читанні за скороченою процедурою у кінці робочого дня 9 листопада 2017р. На обговорення та голосування з другої спроби надзвичайно важливого законодавчого документу депутати витратили 12 хвилин. Зрозуміло, що в цій ситуації серйозного професійного обговорення дуже важливих питань все ж таки не відбулося. Враження від процедури розгляду було більш ніж сумне. Не зважаючи на обмеженість часу, виступаючі говорили переважно про питання далекі до конкретної теми закону. http://blog.liga.net/user/zborisenko/article/28586.aspx. Для фахівця, який вболіває за справу захисту конкуренції в нашій країні спостерігати це було дуже прикро і боляче.Тепер залишається слабка надія, що у другомі читанні обговорення буде більш детальним та професійним.
У законі міститься ряд новел небажаних для бізнесового середовища. Однак особливу стурбованість викликає блок новацій спрямований на вдосконалення порядку початку розгляду справ та їх закриття. Надзвичайний спротив не лише громадськості, але й фахівців викликала пропозиція законотворців щодо необхідності відмови у порушенні справи і, навіть, закритті вже розпочатого провадження, якщо на думку чиновників, порушення відчутно не впливає на конкуренцію.
У результаті обговорення цього питання у комітеті з економічної політики ВРУ було досягнуто домовленості щодо виключення такого положення з тексту законопроекту. Однак у порівняльній таблиці до закону від 4 квітня 2018 все ж таки запропоновано ст. 36.1 викласти в такій редакції: «Органи АМК мають право не розпочинати розгляд справи, а якщо провадження у справі було розпочате - закрити провадження без прийняття рішення по суті, якщо дії чи бездіяльність, що містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, відчутно не впливають на конкуренцію (є малозначними)»
Цілком очевидно, що ця вимога має надзвичайно високі корупційні ризики. Тим більше, що немає чітких критеріів визначення відчутності впливу порушення на конкуренцію. Зазначено лише, що «під час вирішення цього питання мають враховуватись, зокрема, тривалість та масштаб порушення, можливість його припинення та усунення наслідків без розгляду справи по суті, співвідношення обсягу необхідного розслідування та наслідків порушення».
Тобто, окреслені у законопроекті підходи до визначення малозначності порушень ще є далеким від досконалості. Все ж таки залишається певна невизначеність всіх цих критеріїв, що цілком може надати можливість прийняття посадовцями необґрунтованих, суб’єктивних рішень. Тому розробникам законопроекту, очевидно, слід ще попрацювати над цим питанням. А ще краще вилучити зазначене положення із запропонованого тексту майбутнього закону.
Водночас слід зазначити, що у ст. 36 чинного закону вже міститься положення, якимось дивом внесене ще за часів О.Костусєва: « У випадках, коли дії чи бездіяльність, що містить ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції не має відчутного впливу на умови конкуренції на ринку, заявнику може бути відмовлено у розгляді справи. ( Частина друга статті 36 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2596-IV ( 2596-15 ) від 31.05.2005 )» Так замість того, щоб вилучити цю вимогу як надзвичайно корупційну, або таки детально розписати процедуру визначення малозначності порушення, комітет пропонує її ще більше розширити. Тобто тепер можна буде на розсуд чиновника не тільки не розпочинати справу про порушення, але й закрити вже розпочате провадження. Ця неприпустима лазівка в законі безперечно відкриє необмежений простір для корупційних дій працівників АМК. Їм тепер буде дозволено законом відмовляти у відкритті справи і закрити її фактично на власний розсуд .
Викликає певні сумніви і положення ст.36.4 про те, що заявниками можуть бути лише суб’єкти, які можуть підтвердити, що дії, на які вони скаржаться, порушують їхні права та інтереси. Тут не зрозуміло, а як буде при порушенні прав близьких людей, інтересів конкретної сфери бізнесу, виникненні проблем певного регіону чи країни в цілому та інших випадках загроз суспільної небезпеки. Очевидно, АМК повинен сам все це визначати після отримання сигналу заявника. Адже доступ до інформації необхідної для підтвердження негативних наслідків порушення у нього значно ширший.
Отже, якщо, наприклад, заявник хоче поскаржитись на монополіста, який насправді не відчуває значної конкуренції і піднімає ціну або погіршує якість продукції чи послуг, але йому складно підтвердити все це професійно, то АМК може спокійно відмовити від прийняття заяви. Більше того, навіть, якщо якісь необачні і чесні фахівці комітету погодяться з наведеними скаржником доказами і таки приймуть заяву, то, відповідно до попередньої норми (ст..36.1), посадовці можуть не тільки не відкривати справу про порушення, але й закрити її. Бо який тут вплив на конкуренцію? Порушник як був монополістом, так ним і залишився.
До речі, саме так тепер і відбувається у стосунках центрального апарату і територіальних відділень АМК. У обласних центрах починають розслідувати справу про порушення конкурентного законодавства, а працівники центрального апарату вимагають від них попередньо погоджувати таке відкриття з комітетом. Очевидно задля того, щоб раптом не розсердили тих, хто має серйознив політичний вплив в країні чи регіонах.
Хочу звернути особливу увагу депутатів та застерегти бізнесову громадськість від таких новел у законодавстві, які мають надзвичайно негативні відгуки в експертному середовищі. Вважаю, що це найважливіші зауваження по даному закону. Якщо вони не будуть враховані, то отримати допомогу в АМК зможуть лише впливові і заможні скаржники. Не виключено, що вони будуть використовувати таку можливість у боротьбі проти своїх конкурентів. Всім іншим заявникам відмови цього державного органу стануть законодавчо обґрунтованими.
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 31.03.2025 17:05
- Нова судова практика – відсутній обов’язок надсилання копії скарги виконавцю Андрій Хомич 31.03.2025 16:01
- НАБУ: невиправдані надії Георгій Тука 31.03.2025 15:48
- Податкове резидентство для енерготрейдерів з іноземними бенефіціарами Ростислав Никітенко 31.03.2025 12:41
- Фінансова модель університетів майбутнього Віталій Кухарський 31.03.2025 12:21
- Шукайте жінку! Білоруський варіант Євген Магда 31.03.2025 09:09
- Спільний контроль у бізнесі: чому статус має значення? Анастасія Полтавцева 30.03.2025 19:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3740
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 362
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 245
- НАБУ: невиправдані надії 218
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 155
-
У рейтингу мільярдерів Forbes з'явилось поповнення від України
Бізнес 50870
-
Колишній власник Галі Балуваної пояснив вихід з бізнесу: Було некомфортно
Бізнес 40338
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
18604
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 15904
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
13560