Більше місяця в засобах масової інформації іде бурхливе обговорення намірів голови Антимонопольного комітету України Ю.Терентьєва суттєво скоротити кількість обласних відділень комітету. Очевидно продовжується загальна для країни тенденція скорочення непот
Більше місяця в засобах масової інформації іде бурхливе обговорення намірів голови Антимонопольного комітету України Ю.Терентьєва суттєво скоротити кількість обласних відділень комітету. Очевидно продовжується загальна для країни тенденція скорочення непотрібних олігархам державних органів, які хоч якось наводили порядок у відповідних сферах суспільної життєдіяльності. Загальновідомі наслідки від того, що не діє Державна інспекція з контролю за цінами, практично бездіяльними є служби захисту прав споживачів. Через недосконалу роботу НКЦПФР лежить фондовий ринок, а уряд випрошує інвестиції та кредити. Якби працював ринок цінних паперів, та й банківськая система з її територіальними підрозділами була не без гріха, то населення (навіть найвище керівництво) не тримало б гроші під матрацами, а вкладало б їх в економіку країни. А тепер як то кажуть прийшла і черга АМК. Після так званої реформи антимонопольних органів швидше за все ніхто не буде вирішувати ті проблеми на місцях, які в межах своїх повноважень і можливостей вирішували територіальні відділення АМК (ТВ).
Насторожує той факт, що концепція, обґрунтування такої реорганізації досі не оголошена для обговорення фахівцями, немає її на офіційному сайті комітету. Тому не зрозуміло чому, наприклад, Сумське та Чернігівське ТВ, які по своєму рейтингу серед інших ТВ у 2016 р. були, відповідно, на 2 та 3 місцях планується ліквідувати, а Черкаське та Одеське ТВ з рейтингом 18 та, відповідно, 21 будуть залишені.
Не зрозуміло також чому саме реформа починається не з удосконалення діяльності центрального апарату, а із знищення реально працюючих структур які, допомагаючи бізнесу і населенню, на місцях захищають конкуренцію. Нині центральний апарат, який має бути локомотивом роботи ТВ, методично спрямовувати їх роботу в регіонах, не виконує цих функцій. Працівники ТВ скаржаться на катастрофічний дефіцит спілкування з керівництвом комітету. Вони не можуть за необхідності отримати методичну допомогу у вирішенні складних питань своєї роботи. Статистика кількості веб-конференцій з ТВ, які в останні роки проводилися за участю Голови АМКУ та державних уповноважених, красномовно свідчить, що за часів нового керівництва їх стало значно менше. Якщо у 2012, 2013, 2014 рр. їх було проведено, відповідно, 31, 25, та 40, то у 2015р. лише – 19, а у 2016 таких веб-конференцій з ТВ взагалі не було. Це свідчить про те, що керівники слабо розбираються у професійних питаннях, а тому не хочуть спілкуватися з фахівцями ТВ.
Такі необґрунтовані «реформи» призведуть до втрати: кваліфікованих кадрів, регіональних контактів з бізнесом, облаштованих приміщень, відповідної комп’ютеризації – всього того, з чого складається система захисту конкуренції. Ця система за підтримки іноземних фахівців неймовірними зусиллями створювалась в Україні починаючи з 1994 р. практично з нуля. Поновити все це потім буде вкрай важко.
Здійснення такого «реформування» унеможливлює реалізацію адміністративної реформи, яка передбачає забезпечення умов самодостатності регіонів, створення умов, коли більшість проблемних питань вирішується на місцях. Навпаки, люди будуть змушені їздити до центральних органів замість того, щоб вирішувати більшість проблем захисту конкуренції безпосередньо у своєму регіоні. А центральний апарат втратить можливість отримувати оперативну інформацію щодо відповідних проблем на місцях.
Слід наголосити, що Антимонопольний комітет за своїми повноваженнями, статусом та можливостями впливати на бізнес принципово відрізняється від більшості контролюючих органів влади. Це квазісудовий орган, який не просто контролює ситуацію та приймає судові рішення задля покарання порушників, але й повинен сприяти створенню конкурентного середовища. Причому все ці він має здійснювати не тільки на загальнодержавних, але й на регіональних ринках.
Без належного функціонування системи захисту конкуренції неможливо вирішити більшість соціально-економічних проблем розвитку країни. Зокрема, надходження інвестиції буде і надалі зменшуватися, оскільки іноземні підприємці у своїх країнах звикли, що їх бізнесові інтереси в конкуренції захищаються антимонопольними органами належним чином.
