Битва під Берестечком:трагедія чи шанс здобути політичні дивіденди?

Їх було триста. Триста відважних козаків, змучених двотижневою битвою, але готових стояти до кінця. Вони всі до єдиного загинули смертю хоробрих, з презирством відмовившись від пропозиції здатися. Програно битву, та дух козацький незламний. Вцілілий з козаків, загнаний у воду, відбивався до останнього подиху. Вже потонув пробитий кулями човен, усі боєприпаси давно закінчилися, не витримала і загартована в боях шабля. Отримавши 14 куль, він продовжував відбиватися однією лише косою. Сам король, побачивши відважного козака, запропонував йому помилування, але той вибрав смерть. Трапилося це понад 360 років тому під Берестечком, де на початку літа вирішувалася доля України.

 Берестецька битва була чималою поразкою для Хмельницького, зате допомогла зберегти для нас минуле. До розкопок у долині Пляшівки козацтво здавалося чимось літописним і легендарним, а болотистий грунт Берестечка раптом перевів його «у реал», подарувавши дослідникам козацькі зброю, одяг, предмети побуту... До того ж усе точно датоване – 10 липня 1651 року.

Останки загиблих козаків лежали в торфі 300 років. Разом із мушкетами, шаблями, кулями, ложками, одягом, гральними костями та іншими предметами побуту. Зараз знайдені речі можна побачити у музеї, який неофіційно ще називають «Козацькі могили».

Козаків, які загинули в битві під Берестечком у червні 1651 року, 14 червня згадували в селі Пляшева на Радивилівщині. Літургію за упокій душ загиблих відслужив предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Згадували присутні також і сучасних оборонців України, які зараз воюють із терористами на Сході країни. До Свято-Георгіївського монастиря, що розташований на місці легендарної битви часів національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, з’їхалися небайдужі з усіх регіонів України. Натомість деякі політики, зокрема, голова ВО «Свобода» Олег Тягнибок, лідер Правого сектора Дмитро Ярош та головний «радикал» країни Олег Ляшко, вшанування пам’яті полеглих козаків під Берестечком перетворили на партійну агітацію. Політичні стяги майоріли, а гасла лунали на всій території заповідника, що неабияк обурило тих, хто дійсно завітав у Берестечко, аби вшанувати полеглих за Україну.

Так, зокрема, народний депутат Юрій ВОЗНЮК дав оцінку політикам, які використали трагічну річницю задля майбутніх політичних дивідендів: «Традиційно в другу неділю червня проходила панахида за загиблими українськими героями в с. Пляшева, які у 1651 році віддали своє життя у битві з поляками. Неоднозначно оцінюють цю подію: від «ваги» цієї битви у подальшому становленні Української держави до безпосередніх дій у цій битві Богдана Хмельницького. Однозначно одне: козаки, які без роздумів віддавали своє життя заради рідної землі, є ГЕРОЯМИ, і саме їх тут щороку вшановують. Тому для мене незрозумілим є масові поїдання шашликів, запивання їх пивом та горілкою, дитячі атракціони та всеохоплююче відчуття свята... Ну, а гіркою «родзинкою» усього цього процесу стали партійні намети та сила-силенна прапорів цих організацій. Як на мене, – це, м’яко кажучи, неправильно. 90 відсотків людей, які з кам’яними обличчями тримали ті прапори (а в думках лише одне – «коли з нами розрахуються») та роздавали політичну агітпродукцію і близько не знають хронологію тих історичних подій та істинну причину сьогоднішнього заходу... Так хочеться, щоб ми шанували нашу історію та не використовували кістки героїв заради недобросовісних політичних дивідендів».