Страхування ризиків у будівництві. Чому це вигідно добросовісним учасникам ринку
Як страхування допоможе покращити галузь будівництва
Страхування різних напрямів та аспектів у сфері будівництва є дуже поширеною практикою у світі. Вона дозволяє звести до мінімуму ризик появи з боку недобросовісних суб’єктів галузі незавершених та покинутих об’єктів будівництва або знизити втрати фізичних та юридичних осіб, якщо це все-таки трапиться.
Як це працює в інших державах?
Наприклад, у Великобританії, Польщі, Німеччині, США страхуванням охоплено майже всі аспекти галузі: підлягають страхуванню усі етапи будівництва, починаючи від укладення договору з підрядниками й аж до завершення об'єкта з подальшим введенням його в експлуатацію. Також до цього переліку входить страхування проєктних робіт, техніки й обладнання, матеріалів, затримки в термінах початку та/або завершення будівництва тощо.
Страхові компанії повноцінно включаються в процес зведення будівель, зокрема при залученні коштів фізичних або юридичних осіб, держави.
До того ж, страхові компанії мають право контролювати хід робіт на будівництві. Відповідно, фактично вони частково виконують функції контролю і нагляду, викривають ризики при проєктуванні та будівництві.
Особливість вітчизняних реалій для запровадження такого кейсу
Досвід впровадження страхування для України не є новим. Аналогічний процес пройшло автострахування, на досвіді впровадження якого можна говорити про особливості страхувальної галузі України.
Давайте коротко розглянемо моменти, на які треба звернути увагу при впровадженні страхування в галузі будівництва:
- Наразі в Україні недостатньо присутні представники міжнародних страхових компаній. На мою думку, їх варто залучати для того, щоб підкріпити «твердою валютою» будівництво об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками. Це має велике значення для залучення інвестицій до нашої держави для спорудження таких об’єктів, адже дасть іноземним суб’єктам додаткові гарантії надійності та серйозності вітчизняних забудовників;
- Варто передбачити запобіжники, які б попереджували появу фіктивних страхувальників – «клонів» забудовників, його дочірніх підприємств: виділення системи вимог до страхових компаній, які можуть працювати з об’єктами будівництва для уникнення появи фіктивних та недобросовісних учасників, від яких будуть страждати як забудовники, так і інвестори. Це мають бути реальні страхові компанії, що можуть дійсно виплатити гроші в разі настання страхового випадку;
- Запровадження різних типів страхування: по аналогії зі сферою автотранспорту – повне та точкове страхування. Наприклад, страхування настання стихійного лиха (пожежа, повінь, ураган та інше) та нещасних випадків, страхування відповідальності виконавців будівництва, ведення робіт, неправомірних дій третіх осіб (пограбування), брак та помилки при веденні робіт тощо. Також сюди відноситься питання страхування об’єкта комплексно або лише його основних частин, обладнання, всіх робіт або лише частини (монтажні, будівельні, пробний запуск тощо), витрати на прибирання території після завершення будівництва тощо. Має бути встановлений обов’язковий перелік обставин, що страхуються, та додатковий залежно від типу та виду об’єкта, місцевості, де здійснюється будівництво тощо.
Що це дасть?
Така система має на меті стабілізацію галузі будівництва і зменшення ризиків виникнення ситуацій з оманою інвесторів, недопущення випадків виникнення об’єктів будівництва, роботи на яких затягуються у два-три рази більше заявленого строку. Це дозволить вивести будівництво на новий рівень розвитку, залучити іноземні інвестиції в галузь та забезпечити громадян якісними будівлями та спорудами.
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк вчора о 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко вчора о 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус вчора о 17:05
- Нова судова практика – відсутній обов’язок надсилання копії скарги виконавцю Андрій Хомич вчора о 16:01
- НАБУ: невиправдані надії Георгій Тука вчора о 15:48
- Податкове резидентство для енерготрейдерів з іноземними бенефіціарами Ростислав Никітенко вчора о 12:41
- Фінансова модель університетів майбутнього Віталій Кухарський вчора о 12:21
- Шукайте жінку! Білоруський варіант Євген Магда вчора о 09:09
- Спільний контроль у бізнесі: чому статус має значення? Анастасія Полтавцева 30.03.2025 19:23
- ВВК до 5 июня: нужно ли проходить людям с инвалидностью? Віра Тарасенко 30.03.2025 15:46
- ШАБАК оприлюднив свої висновки щодо трагедії 7 жовтня Георгій Тука 30.03.2025 14:16
- Цивільна конфіскація: про це варто знати, якщо ви державний службовець Тетяна Видай 28.03.2025 14:47
- Від 2 до 4 мільярдів доларів Євген Магда 28.03.2025 13:13
-
"Бояться їхати сюди". Українській компанії не вдалося перевезти з Польщі закриту фабрику
Бізнес 75669
-
Зернова асоціація попередила про ризик "технічної зупинки" агроекспорту з України
Бізнес 5677
-
Equinor запустила родовище у Баренцевому морі: потужність – 220 000 барелів нафти на добу
Бізнес 4995
-
Зберегти картини Пимоненка. Як у Сумах евакуюють цінні музейні об’єкти на тлі новин про наступ
3898
-
Порошенко показав декларацію за 2024 рік: заробив понад 4 млрд грн
Бізнес 3897