Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
10.08.2016 18:10
Реалії адвокатської монополії
Юлія МартиненкоКеруюча адвокатського бюро "Юлії Мартиненко", адвокатка, кандидатка юридичних наук
Що чекати юристам та простим громадянам від монополії адвокатури?
Це питання на порядку денному після прийняття 2 червня 2016р. Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким передбачено не тільки судову реформу, а впров
2 червня 2016р. було прийнято Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)». Прийняття цього Закону викликало чималий резонанс у суспільстві, але більше всього дискусій виникло серед правників-юристів. І це не дивно, адже ця, на мою думку, «псевдо реформа» стосується усієї правової системи України, зокрема роботи судів та монополії інституту адвокатури.
У Пояснювальній записці до Закону наголошується на тому, щозміни до Конституції України є необхідними, у першу чергу, для утвердження незалежності судової влади, зокрема шляхом її деполітизації, для посилення відповідальності судової влади перед суспільством, а також для запровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу. Метою цих заходів є практична реалізація принципу верховенства права і забезпечення кожному права на справедливий судовий розгляд справи незалежним і безстороннім судом.
Цим Законом передбачені суттєві зміни в діяльності адвокатури, тобто представництво інтересів у суді буде здійснювати виключно адвокат.
Враховуючи це, виникає питання щодо перспектив подальшого розвитку інституту адвокатури у нашій державі.
На мою думку, до цієї реформи в Україні не підійшли ґрунтовно, зовсім не досліджено роботу інституту адвокатури, не проаналізовано, яка кількість правників та адвокатів представляє інтереси фізичних та юридичних осіб у суду (крім кримінального провадження), яке їх співвідношення, чи достатньою є кількість адвокатів на сьогоднішній день.
У суспільстві постійно чуємо, що юристів дуже багато. А при підготовці Проекту Закону взагалі не враховано яка кількість адвокатів необхідна для представництва інтересів. Відомо, що отримання юристом адвокатського свідоцтва займає певний проміжок часу (від 6 місяців до 1 року).
Звичайно виникає питання щодо процедури отримання адвокатського свідоцтва, адже тепер крім складання іспиту обов’язковим є стажування помічником адвоката. Оплата цього стажування коштує чималих грошей і для молодих фахівців є дуже великою. Проте Олексій Філатов зазначив, що не має бути фінансового бар’єру для доступу в професію, а отже, плата буде введена, але мінімальна. З прийняттям Проекту Закону щодо доступу до професії, то ризики обмеження доступу будуть мінімізовані. Вводиться скасування стажування та письмове анонімне тестування. Обов’язковим стане магістерський рівень юридичної освіти та 2 роки стажу (з 1 січня 2018 року - тільки стаж помічника адвоката).[1]
Тижні 2 тому відвідала Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури м. Києва, щоб отримати інформацію щодо подачі документів для отримання адвокатського свідоцтва. Працівниця комісії сказала подавайте документи, проте складення іспиту доведеться чекати близько 10 місяців. От вам і спрощення процедури отримання адвокатського свідоцтва. Поки внесуть зміни у діюче законодавство і адвокатів стане більше, щоб задовольнити ринок надання юридичних послуг, пройде чимало часу, а вже з 1 січня 2017 р., тобто через 5 місяців, представництво у Верховному Суді та судах касаційної інстанції можливе буде виключно прокурорами або адвокатами.
Більше того відбудеться подорожчання послуг адвокатів, які в умовах відсутності у клієнта іншої альтернативи отримають монопольне становище на ринку.
Отже, на мою думку, це тільки початок, кількість негативних наслідків щодо впровадження монополії адвокатури буде збільшуватися, як для юристів, так і для звичайних громадян, захист прав та інтересів яких повинен бути прерогативою розвитку правової держави.
