Необхідно змінити парадигму ставлення до українського аграрного експорту
Потрібна така модель співпраці, де учасники логістичного ланцюжка зароблятимуть не на збитках наших аграріїв, а завдяки їхнім успіхам та прибуткам
Головна проблема українського аграрного експорту – не фізичне звуження виходів на ринки, а система економічних взаємовідносин, яка не стимулює стейкхолдерів усувати труднощі українських аграріїв із доступом до ринків. За 17 місяців війни у приватних та державних стейкхолдерів України та ЄС так і не виникло інтересу створити та розвинути альтернативні логістичні шляхи, чиї обсяги поглинання та вартість відповідали б параметрам причорноморської логістики. Адже чим менше в аграріїв логістичних шляхів і чим гірше їх пропускна спроможність – тим вищий тиск на вузькі місця логістики, вища вартість доступу до них і відповідно, дорожча логістика на кожному етапі (вартість вагона, перевалки тощо). В таких умовах власники цих ресурсів просто заробляють на труднощах аграріїв, не докладаючи особливих зусиль. А поява нових логістичних шляхів змусила б їх напружитися та конкурувати за вантажі.
Торішній цикл здорожчання аграрної логістики, про який говорилося вже неодноразово, відбувся під час дії зернового коридору, хоч із певними обмеженнями. Зупинка зернової угоди та карколомне зростання ризикованості Чорноморської логістики формують передумови нового витка здорожчання доступу до ринків. Зосередженість економічних стейкхолдерів України та ЄС на дохідності обслуговування доступу українських аграріїв до ринків збуту зумовлює відсутність дій, які могли б здешевити логістику аграріям.
В Україні трейдери конкурують з аграрними виробниками за доступ до ринків за допомогою викупу логістичного ланцюга. Аграрії не мають можливості напряму купити для свого вантажу квиток на ринки, і за замовчуванням віддають частину своїх доходів посередникам, які не створюють додаткової цінності в аграрному циклі. Непрогнозованість логістики ані за термінами, ані за вартістю, відсікла українських агровиробників від форвардних ринків з привабливими цінами у спотовий сегмент. Тоді як для трейдерів, які зазвичай “домовляються з коліс” та торгують на коротких позиціях, невизначеність – це бізнес.
Коли рік тому, ще в статусі радника колишнього голови правління “Укрзалізниці” я попереджав, що за такої політики ми ризикуємо втратити ринки, багато хто називав мене панікером. До війни найбільшими ринками для українського зерна були Китай та Єгипет, зараз структура наповнення цих ринків змінилася. Нішу української агропродукції почала заповнювати РФ, яка на фоні перешкод для українського зерна рекордно збільшила експорт. Держава-агресор чітко слідує меті: підірвати спроможності України як експортера аграрної продукції та отримати важелі зернового шантажу світу. А яка мета в України, та її сусідів з ЄС, і в чому вона полягає, крім як у сприянні наддоходам трейдерів та операторів логістичного ланцюга по обидва боки кордону?
Відсутність дій у напрямі усунення перешкод із доступом української продукції на ринки загрожує остаточним зникненням стимулів у виробника у вирощуванні зернових та олійних культур на експорт. Це створює передумови заволодіння ключовими ринками державою-агресором. Змінити підходи до організації українського агроекспорту необхідно як на рівні технологій, так і на рівні свідомості.
Перше: необхідно змінити парадигму ставлення до українського аграрного експорту і розглядати його не як джерело наддоходів логістичного сектору, а як складову продовольчої безпеки. Причому ця зміна має відбутися на рівні свідомості як українських, так і європейських чиновників. Щоб перешкодити російському продовольчому шантажу та запобігти втраті Україною аграрних ринків, оперування логістикою вантажів варто передати автоматизованій системі. Автоматизована система, маючи математичну модель, на відміну від людини, аналізує усі ресурси логістики одночасно, всю їхню наповнюваність, вільні місця, – і не допускає перепланування можливості та кризової ситуації, що зазвичай призводить або до підвищення ціни, або до простоїв. Маючи постійну інформацію про логістичні шляхи, система вирахує оптимальний шлях – без корків і зайвих черг на елеваторах або митних кордонах, вкаже оптимальний час, коли треба бути на елеваторі, щоб відвантажитись, або на митному пункті, щоб максимально швидко його пройти.
Сьогодні ціну транспортно-експедиторських послуг для української агропродукції на ⅔ формують кошти, які не долучені до виробництва робіт та не створюють додаткової цінності в аграрному циклі. Впровадження автоматизованої системи, яку я пропоную, призведе вартість послуг на всіх етапах ланцюга до економічно обґрунтованого рівня. Це також дуже важливо для міжнародних трейдерів, оскільки вони матимуть реальні дані в режимі онлайн і у них відпаде потреба підживлювати нашу внутрішню корупційно-чиновницьку складову.
Україна вже відома світу як держава з високим розвитком цифрових технологій та сервісів. Ми маємо займати проактивну позицію і не тільки просити союзників перейти від занепокоєння до дій, а пропонувати світу нові моделі економічної взаємодії та співпраці, де учасники логістичного ланцюжка зароблятимуть не на збитках наших аграріїв, а завдяки їхнім успіхам та прибуткам.
- Как действовать после получения повестки: советы и рекомендации Віра Тарасенко вчора о 16:32
- Лідерство сучасності: динамічний підхід до управління у світі, що постійно змінюється Любов Даниліна вчора о 16:23
- Критичні проблеми закупівель військових частин: що потрібно вирішити негайно Євгеній Сільверстов вчора о 14:59
- Кліматична дипломатія України: Пріоритети на COP29 у Баку Юрій Гусєв вчора о 13:19
- Належний спосіб захисту учасника ТОВ який був виключений з його складу Євген Морозов вчора о 08:55
- Збільшення податкового тягаря Андрій Павловський 10.10.2024 20:36
- Що менеджменту потрібно усвідомити до запуску системи Performance management у компанії? Катерина Кошкіна 10.10.2024 15:49
- uResidency: Інноваційний підхід до залучення іноземних підприємців у юрисдикцію України Ольга Драчевська 10.10.2024 12:42
- Турбота про ментальне здоров’я в українському бізнесі: результати опитування Христина Кудрявцева 10.10.2024 11:50
- Набуття корпоративних прав спадкоємцями мажоритарного учасника товариства Євген Морозов 10.10.2024 10:01
- Прогноз геополитической погоды 08.08.2024 Володимир Стус 09.10.2024 22:14
- Держава має думати на кілька кроків уперед Дана Ярова 09.10.2024 20:52
- Премія навздогін Євген Магда 09.10.2024 19:04
- Executive освіта в Україні не тільки для бізнесу. Де можуть навчатися держслужбовці? Галина Пустова 09.10.2024 15:06
- Комплаєнс податкових ризиків: новий етап взаємодії податкової та бізнесу Юлія Мороз 09.10.2024 13:34
-
Центр прогнозування космічної погоди США: на Землю насувається надпотужна магнітна буря
Життя 10488
-
Угорщина підписала меморандум з Газпромом: постачання газу в обхід України зросте
Бізнес 8597
-
"Гламуризація худорлявості" й відмова від плюс-сайз. Тривожне повернення брендів до 0-го розміру
Життя 4832
-
Норвегія виділила майже $90 млн на розширення виробництва зброї для України
Бізнес 4220
-
Держава оголосила другий з трьох пілотних онлайн-аукціонів для ВДЕ
Бізнес 3944