Довгі будинки – урбаністичний спадок минулого
Чому півстоліття тому вони були в моді, а зараз їх ніхто не будує.
Найдовший житловий будинок на планеті знаходиться в Україні. Для когось, можливо, це сенсація, але фахівці давно знають, що це «диво світу» розташоване у Луцьку на вулиці Молоді та на проспекті Соборності. 1750 метрів довжини (з відгалуженнями – понад 3,2 тис. метрів), 120 парадних, 3 тис. квартир, 10 тис. мешканців. Гіганта збудували архітектори Василь Маловиця і Ростислав Метельницький. Це був небувалий експеримент, який увінчався успіхом і яким ми по-праву можемо пишатися.
Київ може скласти Луцьку конкуренцію, бо в радянський час тут звели низку довгих будинків різної конфігурації. Найбільше вражає дім по вулиці Заболотного, 2-122, який іноді називають «китайською стіною». Споруда складається із 68-ми секцій, довжина її 1240 метрів, там розташовані 4,5 тис. квартир, де живуть більше 12 тис. осіб.
В СРСР в різних куточках країни з’являлися подібні довгі будинки. Причина крилася в економіці – один тепловий пункт, одна насосна станція, заощадження на інженерному забезпеченні. До того ж гігантоманія буда тоді модною і давала людям відчуття величі «будівель комунізму».
Але довгі будинки створювали не лише в Радянському Союзі. Є такий і у Відні - Карл-Маркс-Хоф. Збудований на початку 30-х років ХХ століття австрійським архітектором Карлом Еном він має 1100 метрів в довжину та вважається найдовшою спорудою з безперервною формою будови. Аби дістатися з його одного кінця до іншого, доведеться проїхати чотири зупинки на трамваї.
В Римі архітектор Маріо Фіорентіно в 1975-1984 роках побудував величезний житловий комплекс для мешканців околиць – Corviale. Він мав символізувати перемогу духу колективізму, там розмістили 1200 квартир, а також школи, магазини, місця відпочинку. Він став своєрідним прототипом багатофункціональних центрів, хоча з часом проект зазнав краху через бідність та неблагополуччя мешканців Corviale. Довжина цієї споруди складає 1000 метрів.
Женевський архітектор Жорж Аддор в 60-х роках минулого століття здійснив свій експеримент, збудувавши житловий комплекс Le Lignon протяжністю в один кілометр. Він розрахований на 10 тис. жителів і так само, як і Corviale містить все необхідне для життя – від торгових точок до спортивних об’єктів.
Таким чином, пік будівництва довгих будинків припав на 60-80-ті роки ХХ століття. Це був час, коли міста, які ми сьогодні вважаємо мегаполісами, активно розширювалися, використовуючи екстенсивний шлях розвитку. Тобто освоювали все нові й нові вільні площі, яких не бракувало.
Сьогодні тренди змінились і так звані «горизонтальні хмарочоси» вже не зводять. Вартість землі у містах зростає, вільних площ стає все менше, а населення збільшується. Ніхто вже не може собі дозволити займати величезні території під будівництво, забудовники та девелопери воліють тепер освоювати не землю, а повітря. Місце приземистих будівель займають хмарочоси, які дозволяють хоча б на деякий час вирішити проблему росту мегаполісів. А старі довгі будинки стають екзотикою минулого, які, проте, й досі здатні надихати урбаністів на нові ідеї та звершення.
- Багатолике зло: якою буває корупція Анна Макаренко 17:21
- Матриця Ейзенхауера: як відрізняти термінове від важливого та не вигорати Олександр Скнар 12:00
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС Олексій Гнатенко вчора о 18:47
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк вчора о 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна вчора о 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак 14.10.2025 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш 14.10.2025 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський 14.10.2025 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 13.10.2025 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 13.10.2025 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 13.10.2025 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 13.10.2025 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов 13.10.2025 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко 13.10.2025 03:31
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 178
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись 126
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 98
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 82
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 67
-
У туристичній сфері – новий тренд: ноктуризм. У чому його унікальність і чи варто спробувати
Життя 3119
-
"Зеленський – лузер? Думаю, що ні. Він – популіст". Новий випуск "Клімкін питає"
2998
-
Польські ЗМІ назвали Сільпо претендентом на мережу Carrefour. У Fozzy Group спростували
оновлено Бізнес 2713
-
"Продажі декоративної косметики більші на 35%, ніж до війни". Інтерв’ю з керівницею Eva
Бізнес 2415
-
Нацкомісія виступила проти перейменування копійки: затратно і немає практичної користі
Фінанси 1802