Антирейдерський закон 1056-1. Чи дійсно він захистить бізнес в Україні?

Президент підписав Закон, який передбачає гарантії захисту права власності в Україні. Чи вплине це на зниженню кількості рейдерських атак на бізнес насправді.

За останні 7 років в Україні відбулося 3242 рейдерських захоплення, а щорічна їхня кількість складає близько 400. Такі дані наводить платформа для роботи з відкритими даними Opendatabot.

В свою чергу Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України в 90% випадках розглядає звернення щодо дій проведених  акредитованими суб’єктами реєстрації. 

Що змінилось?

21.10.2019 - Президент України підписав Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності". Міністерство юстиції України зазначає, що Закон передбачає низку гарантії захисту права власності в Україні в тому числі й корпоративних прав, а саме:

1) Закон припиняє діяльність акредитованих суб’єктів реєстрації - комунальних підприємств та виключає їх з числа суб’єктів, що здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації;

2) Нотаріальне засвідчення документів для державної реєстрації поєднується з  викладення їх на нотаріальних бланках, як додатковий захист;

3) Встановлено обов’язок реєстратора визначити обсяг повноважень осіб, що підписують та подають документи для проведення державної реєстрації дій, що направлені на набуття, зміну чи припинення речових прав фізичних та юридичних осіб та перевірити наявність обтяжень на такі права;

4) Визначено, що доступ до державного реєстра здійснюється реєстраторами шляхом багатофакторної аутентифікації, що захистить від несанкціонованого проникнення;

5) А також, передбачено визначення Кабінетом Міністрів України критеріїв, за якими визначається ступінь відповідальності у сфері державної реєстрації та підвищено відповідальність за порушення в сфері державної реєстрації, що значно знизить корупційні ризики.

Як це вплине на зниженню кількості рейдерських атак на бізнес та що зміниться в сфері державної реєстрації бізнесу насправді?

Що стосується практики добросовісних юристів, то загалом нічого не зміниться.  

Наприклад, визначення обсягу повноважень осіб, що  подають документи для проведення державної реєстрації передбачено ст. 14 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", обов’язково надаються документи для ідентифікації особи та документи, що підтверджують можливість подачі документів для державної реєстрації.

Також слід зазначити, що перевірка наявності обтяжень на речові права, що відчужуються діє вже зараз. Детальніше можна ознайомитись в моїй статті на сайті ЛІГА.Блоги "Заборона відчуження корпоративних прав". 

Лише те, що комунальні підприємства, до яких юристи зверталися раніше, припиняють свою діяльність, а їх функцію спокійно може виконати нотаріус, яких і засвідчив документи. Навпаки все стане максимально зручно і як стверджує МЮУ зменшить кількість рейдерських атак.

Чи так це насправді?

Дійсно одним із ключових факторів зростання рейдерських атак стала така альтернатива суб’єкта державної реєстрації як акредитовані суб’єкти реєстрації - комунальні підприємства. Їх створення не потребувало значних зусиль: рішення сесії обласної, місілької або сільської ради, реєстрація КП і підготовка державних реєстраторів. Все, КП має доступ до реєстру.

Але яка гарантія, що незаконну дію  не проведе державний реєстратор або нотаріус? 

Ніякої. Питання ціни, яка, звичайно, буде значно більшою. 

Тут важливо розуміти, що поточна проблема полягає у відсутності дієвих механізмів притягнення до відповідальності. Саме забезпечення принципу невідворотності покарання є значно важливішим. 

Так передбачене Законом визначення Кабінетом Міністрів України критеріїв, за якими визначається ступінь відповідальності у сфері державної реєстрації повинно вирішити цю проблему і може стати дієвим механізмом в боротьбі з рейдерством. 

Запровадження багатофакторної аутентифікації реєстраторів для доступу до державного реєстру також може дати можливість Комісії притягувати до відповідальності недобросовісних реєстраторів, а доведення того факту, що саме ця особа вчинили данну реєстраційну дію стане реальним.  

Отже, ні припинення діяльності КП, як суб’єкта державної реєстрації, ні викладення документів для державної реєстрації на нотаріальних бланках, як додатковий захист, а ні збільшення розміру покарання не забезпечить бізнесу спокій. Лише чіткий механізм виявлення на доказування порушень у сфері державної реєстрації, взаємодія органів моніторингу, розгляду скарг та притягнення до відповідальності дозволить стверджувати, що в Україні створено всі умови для безпеки бізнесу.

Як на практиці буде діяти Закон питання часу. Станом на сьогодні Закон підписаний але не опублікований та вступить в силу через 10 днів після його публікації.