Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Вирішеннямпроблеми із неефективним використанням коштів, що спрямовуються на субсидії,може стати монетизація. Інакше кажучи – введення людини в згаданий механізм якповноцінного його учасника. Тобто, направляти кошти не на рахунки постачальникапослуг, а безпосередньо споживачу. Таким чином споживач зможе вільно абообмежено (залежно від способу монетизації) розпоряджатися цими коштами.Відповідно, в нього будуть стимули для економії ресурсів та енергозбереження.
Є кілька варіантів монетизації:
«Суцільна монетизація» – це коли немає обмежень щодовикористання коштів, які надходять у вигляді субсидії за умови, що людинасвоєчасно розраховується за житлово-комунальні послуги.
«Обмеженамонетизація» – це коли затверджено певний спектр товарів та послуг, на якілюдина може витрачати отримані кошти. Звісно, вона їх може витрачати за умови,що в першу чергу сплатить за житлово-комунальні послуги.
«Регульованамонетизація» – це коли кошти можна використовувати виключно на сплатужитлово-комунальних послуг.
В першому варіанті існує ризик несплати за послуги,оскільки людина отримавши готівку може почати використовувати її на інші своїпотреби і нарощувати заборгованість. І якщо покаранням зробити відмінусубсидії, то знову ця людина залишиться незахищеною.
Другий варіант буде неприйнятним для сільських жителів,оскільки на сьогодні далеко не в усіх невеликих населених пунктах встановленітермінали в магазинах, аптеках, а відповідно люди не матимуть можливостірозраховуватися карткою.
Третій варіант, на мою думку, є найбільш оптимальним. Уцьому випадку на кожного субсидіанта в банках відкриваються рахунки ізспеціальним режимом використання. На ці рахунки надходять кошти субсидії, якісубсидіант може використати виключно для здійснення розрахунків за комунальніпослуги та енергоносії. Однак, з метою стимулювання субсидіантів до економії ресурсів,по закінченню опалювального періоду має бути проведена звірка між надавачамипослуг та субсидіантом, а отримана економія може бути використана на власнийрозсуд споживача. Це може стати найбільшим із стимулів для економії таздійснення заходів з енергозбереження. При тому, це не призводитиме довиникнення додаткової заборгованості за комунальні послуги та енергоносії.
Щоб монетизація була успішною не залежно від обраногоспособу потрібно виконати 3 умови:
І насамкінець, монетизація субсидій – це не «миттєверішення», це – тривала процедура, яка займе не один рік. І починати її потрібновже зараз, не очікуючи кращих часів чи надуманих відмовок. Нещодавня заява Міністрасоцполітики Реви про відмову від монетизації субсидій свідчить не лише пронедовіру влади до громадян, а й про бажання зберегти нинішні, м?яко кажучи, непрозорі схеми і оборудки у цій системі.
11.08.2016 09:00
Субсидії: операція «Монетизація»
Механізм, який використовується нині щодо надання субсидій, практично сприймає людину лише як оформлювача документів і такого собі формального персонажа, який не лише не розуміє, як і чому вона нараховується, коли і куди перераховується, але й є головним в
Механізм, який використовується ниніщодо надання субсидій, практично сприймає людину лише як оформлювача документіві такого собі формального персонажа, який не лише не розуміє, як і чому вонанараховується, коли і куди перераховується, але й є головним винуватцем іпотенційним злочинцем, оскільки не заощаджує енергетичні ресурси. Насправді жспоживач має відгравати ключову роль у такому механізмі, оскільки, якщоподивитися н одну з основних цілей задекларованих урядом, лише людина можемати зацікавлення зменшувати споживання чи здійснювати заходи зенергозбереження, а зовсім не всі ті десятки «посередників», що існують між неюі державою – надавачі послугЖКГ, постачальники газу чи електроенергії тощо. Як наслідок,видатки державного бюджету для виплат субсидій, які насправді минаютьлюдину і йдуть усім цим посередникам, не лише постійно роздуваються, а йподаються як велике благо і соціальний захист населення.Вирішеннямпроблеми із неефективним використанням коштів, що спрямовуються на субсидії,може стати монетизація. Інакше кажучи – введення людини в згаданий механізм якповноцінного його учасника. Тобто, направляти кошти не на рахунки постачальникапослуг, а безпосередньо споживачу. Таким чином споживач зможе вільно абообмежено (залежно від способу монетизації) розпоряджатися цими коштами.Відповідно, в нього будуть стимули для економії ресурсів та енергозбереження.
Є кілька варіантів монетизації:
«Суцільна монетизація» – це коли немає обмежень щодовикористання коштів, які надходять у вигляді субсидії за умови, що людинасвоєчасно розраховується за житлово-комунальні послуги.
«Обмеженамонетизація» – це коли затверджено певний спектр товарів та послуг, на якілюдина може витрачати отримані кошти. Звісно, вона їх може витрачати за умови,що в першу чергу сплатить за житлово-комунальні послуги.
«Регульованамонетизація» – це коли кошти можна використовувати виключно на сплатужитлово-комунальних послуг.
В першому варіанті існує ризик несплати за послуги,оскільки людина отримавши готівку може почати використовувати її на інші своїпотреби і нарощувати заборгованість. І якщо покаранням зробити відмінусубсидії, то знову ця людина залишиться незахищеною.
Другий варіант буде неприйнятним для сільських жителів,оскільки на сьогодні далеко не в усіх невеликих населених пунктах встановленітермінали в магазинах, аптеках, а відповідно люди не матимуть можливостірозраховуватися карткою.
Третій варіант, на мою думку, є найбільш оптимальним. Уцьому випадку на кожного субсидіанта в банках відкриваються рахунки ізспеціальним режимом використання. На ці рахунки надходять кошти субсидії, якісубсидіант може використати виключно для здійснення розрахунків за комунальніпослуги та енергоносії. Однак, з метою стимулювання субсидіантів до економії ресурсів,по закінченню опалювального періоду має бути проведена звірка між надавачамипослуг та субсидіантом, а отримана економія може бути використана на власнийрозсуд споживача. Це може стати найбільшим із стимулів для економії таздійснення заходів з енергозбереження. При тому, це не призводитиме довиникнення додаткової заборгованості за комунальні послуги та енергоносії.
Щоб монетизація була успішною не залежно від обраногоспособу потрібно виконати 3 умови:
- по-перше, приведення до адекватних показників соціальнихнормативів житла і користування житлово-комунальними послугами, які, незважаючина численні перегляди, досі залишаються завищеними;
- по-друге, стимулювання населення і реалізація державнихпрограм щодо встановлення лічильників (у тому числі й на тепло), що сформуєвідповідальне ставлення людей до споживання енергоресурсів і сформує культурусплати за отримані послуги та енергозбереження;
- по-третє, формування централізованої бази отримувачівсубсидій, її періодична верифікація з іншими базами даних як у системісоціального захисту, так і в інших сферах (ДФС, Пенсійного фонду, Міністерстваюстиції тощо), що попередить випадки шахрайств і нарешті дасть державі реальнуаналітичну базу для формування подальшої державної політики у сфері наданнясубсидій.
І насамкінець, монетизація субсидій – це не «миттєверішення», це – тривала процедура, яка займе не один рік. І починати її потрібновже зараз, не очікуючи кращих часів чи надуманих відмовок. Нещодавня заява Міністрасоцполітики Реви про відмову від монетизації субсидій свідчить не лише пронедовіру влади до громадян, а й про бажання зберегти нинішні, м?яко кажучи, непрозорі схеми і оборудки у цій системі.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Судовий збір при заявлені цивільного позову у кримінальному провадженні Євген Морозов вчора о 20:02
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки Володимир Бабенко вчора о 17:11
- Розпочато роботу над вебплатформою судових рішень War Crime Леонід Сапельніков вчора о 14:41
- Маємо забезпечити армію якісним майном Дана Ярова вчора о 14:21
- Нові зміни до Кримінального кодексу України: що потрібно знати Оксана Соколовська вчора о 13:27
- Судова практика: відміна виконавчого напису приватного нотаріуса Павло Васильєв вчора о 12:31
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 12:10
- Санкції та їх оскарження в ЄС: що варто знати українському бізнесу та адвокатам Ростислав Никітенко вчора о 12:08
- Відвід судді: закон, практика та поради Владислав Штика 03.11.2024 23:06
- Темна сторона онлайн-шопінгу: Temu потрапив під приціл ЄС Дмитро Зенкін 03.11.2024 21:00
- Проведення обшуку без ухвали слідчого судді Євген Морозов 03.11.2024 19:56
- Закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України Андрій Хомич 03.11.2024 19:45
- Продаж майна боржника на електронному аукціоні Павло Васильєв 03.11.2024 14:50
- Місце проживання дитини після розлучення: досвід та практика Світлана Приймак 02.11.2024 20:08
- Неконкретність вимог податкового органу для розблокування податкових накладних Євген Морозов 02.11.2024 19:05
Топ за тиждень
Популярне
-
Що подивитись у кіно. Три новинки тижня
Життя 8600
-
Озеро Гарда: шість найкрасивіших міст на найбільшому озері Італії
Життя 7280
-
Освітні втрати набирають обертів: чому школярі масово виїжджають і не планують повертатися
Думка 7156
-
Найбільший завод з виробництва свинцю в Україні визнали банкрутом
Бізнес 7067
-
Укранфта пробурила найглибшу свердловину за останні вісім років. Дає нафту та газ
Бізнес 6563
Контакти
E-mail: [email protected]