Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
11.08.2016 09:00
Субсидії: операція «Монетизація»
Юрій Мироненко
Член Правління Інституту суспільно-економічних досліджень (ІСЕД)
Механізм, який використовується нині щодо надання субсидій, практично сприймає людину лише як оформлювача документів і такого собі формального персонажа, який не лише не розуміє, як і чому вона нараховується, коли і куди перераховується, але й є головним в
Механізм, який використовується нині щодо надання субсидій, практично сприймає людину лише як оформлювача документів і такого собі формального персонажа, який не лише не розуміє, як і чому вона нараховується, коли і куди перераховується, але й є головним винуватцем і потенційним злочинцем, оскільки не заощаджує енергетичні ресурси. Насправді ж споживач має відгравати ключову роль у такому механізмі, оскільки, якщо подивитися н одну з основних цілей задекларованих урядом, лише людина може мати зацікавлення зменшувати споживання чи здійснювати заходи з енергозбереження, а зовсім не всі ті десятки «посередників», що існують між нею і державою – надавачі послуг ЖКГ, постачальники газу чи електроенергії тощо . Як наслідок, видатки державного бюджету для виплат субсидій, які насправді минають людину і йдуть усім цим посередникам, не лише постійно роздуваються, а й подаються як велике благо і соціальний захист населення.
Вирішенням проблеми із неефективним використанням коштів, що спрямовуються на субсидії, може стати монетизація. Інакше кажучи – введення людини в згаданий механізм як повноцінного його учасника. Тобто, направляти кошти не на рахунки постачальника послуг, а безпосередньо споживачу. Таким чином споживач зможе вільно або обмежено (залежно від способу монетизації) розпоряджатися цими коштами. Відповідно, в нього будуть стимули для економії ресурсів та енергозбереження.
Є кілька варіантів монетизації:
«Суцільна монетизація» – це коли немає обмежень щодо використання коштів, які надходять у вигляді субсидії за умови, що людина своєчасно розраховується за житлово-комунальні послуги.
«Обмежена монетизація» – це коли затверджено певний спектр товарів та послуг, на які людина може витрачати отримані кошти. Звісно, вона їх може витрачати за умови, що в першу чергу сплатить за житлово-комунальні послуги.
«Регульована монетизація» – це коли кошти можна використовувати виключно на сплату житлово-комунальних послуг.
В першому варіанті існує ризик несплати за послуги, оскільки людина отримавши готівку може почати використовувати її на інші свої потреби і нарощувати заборгованість. І якщо покаранням зробити відміну субсидії, то знову ця людина залишиться незахищеною.
Другий варіант буде неприйнятним для сільських жителів, оскільки на сьогодні далеко не в усіх невеликих населених пунктах встановлені термінали в магазинах, аптеках, а відповідно люди не матимуть можливості розраховуватися карткою.
Третій варіант, на мою думку, є найбільш оптимальним. У цьому випадку на кожного субсидіанта в банках відкриваються рахунки із спеціальним режимом використання. На ці рахунки надходять кошти субсидії, які субсидіант може використати виключно для здійснення розрахунків за комунальні послуги та енергоносії. Однак, з метою стимулювання субсидіантів до економії ресурсів, по закінченню опалювального періоду має бути проведена звірка між надавачами послуг та субсидіантом, а отримана економія може бути використана на власний розсуд споживача. Це може стати найбільшим із стимулів для економії та здійснення заходів з енергозбереження. При тому, це не призводитиме до виникнення додаткової заборгованості за комунальні послуги та енергоносії.
Щоб монетизація була успішною не залежно від обраного способу потрібно виконати 3 умови:
І насамкінець, монетизація субсидій – це не «миттєве рішення», це – тривала процедура, яка займе не один рік. І починати її потрібно вже зараз, не очікуючи кращих часів чи надуманих відмовок. Нещодавня заява Міністра соцполітики Реви про відмову від монетизації субсидій свідчить не лише про недовіру влади до громадян, а й про бажання зберегти нинішні, м?яко кажучи, не прозорі схеми і оборудки у цій системі.
Вирішенням проблеми із неефективним використанням коштів, що спрямовуються на субсидії, може стати монетизація. Інакше кажучи – введення людини в згаданий механізм як повноцінного його учасника. Тобто, направляти кошти не на рахунки постачальника послуг, а безпосередньо споживачу. Таким чином споживач зможе вільно або обмежено (залежно від способу монетизації) розпоряджатися цими коштами. Відповідно, в нього будуть стимули для економії ресурсів та енергозбереження.
Є кілька варіантів монетизації:
«Суцільна монетизація» – це коли немає обмежень щодо використання коштів, які надходять у вигляді субсидії за умови, що людина своєчасно розраховується за житлово-комунальні послуги.
«Обмежена монетизація» – це коли затверджено певний спектр товарів та послуг, на які людина може витрачати отримані кошти. Звісно, вона їх може витрачати за умови, що в першу чергу сплатить за житлово-комунальні послуги.
«Регульована монетизація» – це коли кошти можна використовувати виключно на сплату житлово-комунальних послуг.
В першому варіанті існує ризик несплати за послуги, оскільки людина отримавши готівку може почати використовувати її на інші свої потреби і нарощувати заборгованість. І якщо покаранням зробити відміну субсидії, то знову ця людина залишиться незахищеною.
Другий варіант буде неприйнятним для сільських жителів, оскільки на сьогодні далеко не в усіх невеликих населених пунктах встановлені термінали в магазинах, аптеках, а відповідно люди не матимуть можливості розраховуватися карткою.
Третій варіант, на мою думку, є найбільш оптимальним. У цьому випадку на кожного субсидіанта в банках відкриваються рахунки із спеціальним режимом використання. На ці рахунки надходять кошти субсидії, які субсидіант може використати виключно для здійснення розрахунків за комунальні послуги та енергоносії. Однак, з метою стимулювання субсидіантів до економії ресурсів, по закінченню опалювального періоду має бути проведена звірка між надавачами послуг та субсидіантом, а отримана економія може бути використана на власний розсуд споживача. Це може стати найбільшим із стимулів для економії та здійснення заходів з енергозбереження. При тому, це не призводитиме до виникнення додаткової заборгованості за комунальні послуги та енергоносії.
Щоб монетизація була успішною не залежно від обраного способу потрібно виконати 3 умови:
- по-перше, приведення до адекватних показників соціальних нормативів житла і користування житлово-комунальними послугами, які, незважаючи на численні перегляди, досі залишаються завищеними;
- по-друге, стимулювання населення і реалізація державних програм щодо встановлення лічильників (у тому числі й на тепло), що сформує відповідальне ставлення людей до споживання енергоресурсів і сформує культуру сплати за отримані послуги та енергозбереження;
- по-третє, формування централізованої бази отримувачів субсидій, її періодична верифікація з іншими базами даних як у системі соціального захисту, так і в інших сферах (ДФС, Пенсійного фонду, Міністерства юстиції тощо), що попередить випадки шахрайств і нарешті дасть державі реальну аналітичну базу для формування подальшої державної політики у сфері надання субсидій.
І насамкінець, монетизація субсидій – це не «миттєве рішення», це – тривала процедура, яка займе не один рік. І починати її потрібно вже зараз, не очікуючи кращих часів чи надуманих відмовок. Нещодавня заява Міністра соцполітики Реви про відмову від монетизації субсидій свідчить не лише про недовіру влади до громадян, а й про бажання зберегти нинішні, м?яко кажучи, не прозорі схеми і оборудки у цій системі.
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
- С 2021 отменят книги учета для ФЛП: анализ Закона №786 Юрий Асадчев Вчера в 23:20
- Куля для диктатора Олександр Горобець Вчера в 23:04
- Оскарження виконавчого напису. Територіальна підсудність Микита Богданов Вчера в 22:37
- Сучасна книга вистрибнула з рамок палітурки та завойовує нові формати існування Віктор Круглов Вчера в 19:49
- Фінплан «Укрзалізниці» підтверджує необхідність її невідкладного реформування Борис Кушнірук Вчера в 19:26
- Личная энергия. Кто ответственный? Юлия Шавшина Вчера в 18:25
- Налоговая реформа и IТ: скептический взгляд. Часть первая Павел Гриненко Вчера в 16:16
- Дистанційна верифікація клієнтів:нові правила для банків і небанківських установ Карл Дітріх Вчера в 15:16
- Єдина державна електронна система у сфері будівництва. Продовжуємо модернізацію Олексій Башкіров Вчера в 15:07
- Легализация зарплаты: проблематика Олег Гайдучок Вчера в 14:05
- Статус спеціаліста у КПК та кримінальна відповідальність за обман Олег Назаров Вчера в 13:57
- Чим медикам корисний додаток ДІЯ? Александр Гришаков Вчера в 13:48
- Презентація Екологічної Альтернативи для Києва Єгор Фірсов Вчера в 12:53
- Засухи, смерчі й зливи: як українці відчують глобальне потепління Андрій Гріненко Вчера в 12:04
- Год работы в Раде: итоги и планы Олександр Горенюк Вчера в 11:48
Топ за неделю
популярное
- Хроника коронавируса в Украине и мире - LIVE ЛІГА.Новости 2640677
- Протесты и забастовки против Лукашенко. Хроника революции в Беларуси ЛІГА.Новости 488410
- Список на 13 августа: в какие страны и с чем вас впустят, а что запрещено в Украине 68703
- Один из задержанных в Минске протестующих рассказал о пытках в милиции: фото ЛІГА.Новости 35462
- "Беларусского братства спецназа больше нет". Экс-военные выбрасывают форму:видео ЛІГА.Новости 25475
- Хроника коронавируса в Украине и мире - LIVE ЛІГА.Новости 26
- Протесты и забастовки против Лукашенко. Хроника революции в Беларуси ЛІГА.Новости 21
- Нардеп Шевченко: Люди в Беларуси протестуют, потому что им скучно ЛІГА.Новости 15
- Сергей Притула идет в мэры Киева: видео ЛІГА.Новости 12
- Один из задержанных в Минске протестующих рассказал о пытках в милиции: фото ЛІГА.Новости 11
Контакты
E-mail: blog@liga.net